Андрій Байцар: Українські Різдвяні листівки. Микола Антохій

понеділок, 18 грудня 2017 р.

Українські Різдвяні листівки. Микола Антохій - СВЯЩЕННИК, ЯКИЙ МАЛЮВАВ РІЗДВО

Мода на вітальні святкові листівки прийшла в Україну на межі ХІХ та ХХ століть. Цей період у світі називають “золотою ерою” для листівок, які було заведено надсилати своїм рідним та близьким на найбільші свята у році.

В Україні на початку ХХ ст. над створенням листівок до свят працювало чимало художників, подаючи цікаві ідеї щодо їхнього художнього вирішення. Серед класиків згадаємо імена Олени Кульчицької, Святослава Гординського, Ярослава Пстрака, Антіна Манастирського, Осипа Куриласа, Теодора Гриневича. Відомі листівки й таких авторів як Катерина Антонович, Микола Буович, Юрій Вовк, Оксана Глинська (Кічура), Іван Їжакевич, Володимир Кадулін, Василь Касіян, Гнат Колцуняк, Фотій Красицький, Мирон Левицький, Осип Бокшай, Василь Дядинюк. Серед художників, які працювали в еміграції, відомі імена творців різдвяних листівок таких як Галина Мазепа, Едвард Козак, Яків Гніздовський, Петро Андрусів та ін.

Українські видавництва довоєнного часу із поліграфічною продукцією у Львові: “Видавництво артистичних карток Григорія Гануляка”, книгарня «Рідна школа», громадська організація «Комітет допомоги вдовам і сиротам священників у Львові», “Союзний базар”, “Русалка”, “Українська преса”, "Українське мистецтво", "Зоря", "Відродження",“Тема”, "Нова хата"; у Перемишлі: «Народний базар»; у Коломиї: "Галицька накладня"; у Кракові: “Українське видавництво”; у Празі: “Видавництво Ю. Тищенка”. Окрему групу складають художні листівки, що вийшли накладом українських громадських організацій – Пласту, Основи, Українського педагогічного товариства та ін.

АНТОХІЙ Микола Васильович ( 03. 12. 1906, с. Іспас, Буковина, нині Вижниц. р-ну Чернів. обл. – 09. 11. 1983, м. Міннеаполіс, США) – живописець, іконописець. Брат Осипа Антохія.

Народився М. Антохій 3 грудня 1906 р. в с. Іспас на Вижниччині. Мистецтва навчався у Є. Ліпецького, а теології – в Чернівецькому університеті, який закінчив у 1935 р. Парафію отримав в рідному селі Іспас, де виконував свої обов'язки до 1940 р. Працюючи священиком, М. Антохій оздобив чимало храмів Божих, писав іконостаси в Майдані, Мушенці, відновлював в с. Мілієво, Рівні, Сереті та інших церквах Буковини. Під час Другої світової війни виїхав за кордон – в Польщу, Австрію, згодом Німеччину, де в таборі Берхтесгаден отримав призначення настоятеля парафії. Там о. Микола негайно взявся за оздоблення таборової церкви, для якої намалював прекрасний іконостас та багато ікон. Працював він також і в гімназії. У грудні 1951 р. священник з родиною емігрував до США (Міннеаполіс), де отримав карпатську парафію св. Миколая. У 1961 р. отримав призначення від Владики Митрополита Мстислава на українську парафію св. Михайла в Міннеаполісі. У 1967 р., з нагоди 30-ти ліття служіння, о. Миколу було нагороджено Наперсним Хрестом та мітрою. Все своє життя він поклав на розвиток української культури. Різдвяні листівки, які були видані ним в Америцi, проникнуті великою любов’ю й тугою за рідною Буковиною. Помер Микола Антохій 9 листопада 1983 р. в Міннеаполісі.

Намалював іконостаси для церков у селах Іспасі, Майдані, Мушениці, Сереті на Буковині (1936–39), у Комареві (Польща, 1942), ікони для церкви св. Покрови в Рочестері (1961). Серед живопис. творів – «Волинь горить» (1947), «Засніжені Альпи» (1949), «Гуцульська церковиця» (1959), «Колядники» (1963), «Натюрморт» (1975).

Всі 55 листівок з використанням малюнків о. Антохія, інформація про які зібрана у «Електронному Каталозі Української Діаспорної Листівки», є релігійної тематики (33 листівки присвячені темі Різдва та 22 – Великодній тематиці). З архіву Ігоря Павлишина.