УКРАЇНСЬКИЙ КРИМ. Інкерманські висоти

Інкерманські висоти - найзахідніша ділянка Внутрішньої гряди Кримських гір (частина Мекензієвих гір), оточують Інкерман зі сходу. На цих висотах побудовані маяки (Передній і Задній). Ці високі обривисті скелі видніються поблизу гирла р. Чорної, на її правому березі. Інкерманські висоти, як і значна частина південного заходу куести, складені світлими мохуватковими вапняками верхньокрейдового віку. У тутешніх каменоломнях 1913 р. знайшли череп викопного крокодила. За геологічними властивостями інкерманський камінь міцний, м’який, однорідний, монолітний, має теплоізоляційні властивості. Він довговічний, добре зберігає крайку в обтесаних виробах. З часів Херсонеса Таврійського і до наших днів інкерманський камінь широко використовують при зведенні будинків і для виготовлення химерних архітектурних споруд. Багатовікова систематична розробка інкерманського каменю залишила в тутешніх скелях величезні “рани” відкриті кар’єри й підземні каменоломні. Адже обсяги видобутку були надто величезними, причому значну їхню частку відправляли на експорт. З кримського інкерманського каменю вибудували, наприклад, значну частину Константинополя. Не дивно, що гірські виробітки практично «з’їли» весь південно-західний схил масиву.

Байцар Андрій. Крим. Нариси історичної, природничої і суспільної географії: навч. посіб. Львів. нац. ун-т імені І. Франка. Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2007. 224 с.

Байцар Андрій. Географія Криму.: навч. посібник. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2017. 358 с.