УКРАЇНСЬКИЙ КРИМ. Бухта Ласпі

Ласпі (грец. Ааащ - бруд) - бухта на Південному березі Криму, неподалік від Фороса у бік Севастополя. Обмежена мисом Сарич зі сходу і мисом Айя - із заходу. Зупинка «Ласпі» є за ЗО км від траси Ялта - Севастополь, за ЗО км від Севастополя і 40 км від Ялти; від цієї зупинки йде дорога до бухти. Відстань від траси безпосередньо до Ласпі - близько 5 км. Протяжність Ласпінської бухти - 12 км. Умовно ділиться на дві частини - Батилиман і Ласпі. Бухта отримала назву від грецького села Ласпі, яке знаходилось у декількох кілометрах на північ від бухти між вершинами Шабурла (545 м) та Мачук (624,7 м) вище сучасної траси Ялта - Севастополь. Місце, де розміщене с. Ласпі, очевидно, відрізнялося багнистим, болотистим ґрунтом. Раніше навколо Ласпі було багато джерел, а сама місцевість була густо заселена з часів палеоліту. На березі бухти колись було середньовічне місто, від якого залишилися руїни будівель, стін та церков. Однак 1790 р. унаслідок сильного землетрусу, значна кількість джерел висохла, тож люди покинули Ласпі. 

Бухта майже знелюднена. Її доволі круті, місцями порослі лісом береги оточують акваторію майже правильним амфітеатром. Глибина в бухті — від 20 м, а ближче до берега зменшується до 8—9 м. Дно — пісок і галька, місцями замулене. Ласпінський пляж розташований углиб бухти, довжина сягає близько 1,5 км, ширина — 10—15 м, однак його розміри змінюються рік від року залежно від «настрою» моря. Берег бухти розділений своєрідними долинами або ярами. Влітку вони переважно сухі, проте під час сильних дощів і танення снігів вище в горах вони наповнюються водою, ними рухаються селеві потоки, що супроводжуються зсувами. Від західних і північних вітрів бухту захищає г. Куш-Кая (664,3 м), а від східних - гірський хребет Каланих-Кая (627 м) і г. Ільяс-Кая (681,9 м). Дві гори Ільяс-Кая і Куш-Кая обмежують заповідне урочище Ласпі, яке звідти видно як на долоні. Завдяки цьому для Ласпі характерний власний мікроклімат - у дикому вигляді росте кілька субтропічних рослин, трапляється багато реліктових і ендемічних видів. У районі бухти росте еуничник дрібноплодий, ялівець високий, сосна Станкевича, занесені до Червоної книги, рідкісний мешканець кримських лісів піраканта яскраво-червона, іглиця понтійська, жасмин, ладанок, близько двох десятків орхідей.

Байцар Андрій. Крим. Нариси історичної, природничої і суспільної географії: навч. посіб. Львів. нац. ун-т імені І. Франка. Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2007. 224 с.

Байцар Андрій. Географія Криму.: навч. посібник. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2017. 358 с.

Світлина з Вікіпедії