1946 р. (березень) — 1950-ті рр. — автостанція по теперішній вул. Галицькій, 40 (навпроти теперішнього ресторану "Гетьман").
За
споминами корінного винниківчанина п. Ігоря Секети
(1939 р. н.): "Станція
займала ліву половину, там де крайнє ліве вікно була каса, на місці
другого були двері до "почекальні" в якій кутом вздовж двох стін стояли
масивні лави, під лавами підлога була трохи вище, туди ставили багаж.
Двері були подвійні - внутрішні засклені (не було вікна), а зовнішні
глухі".
Першими повоєнними
автобусами, які курсували зі Львова до Винник, були трофейні автобуси, а також
«маршрутки» з відкритими кузовами (на дерев’яних лавках вміщувалося 14 осіб). Пізніше
появилися автобуси моделі ЗІС 154 та ЗІС 155.
Починаючи із
середини 1950-их рр. на маршрут почали
виходити автобуси львівського виробництва – ЛАЗ 695. У 1960-их рр. з’явилися автобуси ЗіЛ 158 (потім
вони виготовлялися під маркою ЛіАЗ 158 у м. Лікіно-Дульово під
Москвою). ЗІЛ 158 випускався на Лікінському автобусному заводі з 1959 р. до 1970 р.
1956 р. (лютий) — побудований перший автобус «ЛАЗ»
(ЛАЗ 695). Це був двовісний, зі зварним кузовом 9-метровий автобус з механічною
коробкою передач, та двигуном ЗіЛ 124, деталі були узяті від автобуса ЛіАЗ 158
(ЗіЛ 158). Максимальна швидкість становила 65 км/год, а узяти «на борт» він міг 67 пасажирів, зокрема 33-х
сидячих.
30 серпня 2019 р.
Трофейний німецький Opel Blitz. Це - єдиний трофейний автобус, який був в радянському автопарку після війни
Немає коментарів:
Дописати коментар