Доба Великих географічних відкриттів стала переломною між Середніми віками та Новим часом: людство накопичило достатньо знань і відчуло потребу пізнати Землю з її невідомими просторами. Однак у другій половині XV ст. ситуація значно ускладнилася внаслідок загарбання турками-османами Близького Сходу. Різноманітні побори з торговельних караванів і кораблів, грабунки, піратство робили торгівлю вельми ризикованою, невигідною та нерегулярною. З'явилася велика кількість посередників (арабів, італійців), що призводило до подорожчання товарів. Шлях до Індії через Єгипет і Червоне море повністю контролювали араби, які не допускали сюди європейців. Нові шляхи до країн Сходу першими почали шукати Португалія та Іспанія.
Першою європейською країною, що активно розгорнула далекі подорожі й відкриття нових земель, була Португалія. Після того як Португалії вдалося відокремитися від Іспанії та визначилися до середини XIII ст. її межі, вона виявилася абсолютно відрізаною і ізольованою від Європи. Тому уряд цієї країни надавав заступництво морських подорожей. Вдале географічне розташування, опановування арабською географією та математикою, морською справою сприяли перетворенню Португалії у XV ст. на морську державу.
Португальські географічні відкриття (порт. Descobrimentos portugueses) — це численні території та морські шляхи, виявлені португальцями в результаті їх інтенсивних морських досліджень в XV - XVI століттях, здійснені за підтримки Португальської корони або португальських приватних осіб. Протягом цього часу португальські мореплавці були в авангарді європейських заморських досліджень, вони відкривали та картографували узбережжя Африки, Азії, Бразилії та Канади в Америці та безлічі островів в Атлантичному, Індійському і Тихому океанах.
Дослідження розпочались з 1419 р. уздовж узбережжя Західної Африки під спонсорством португальського принца Енріке Мореплавця і в 1488 р. Бартоломео Діаш досягнув мису Доброї Надії й увійшов до Індійського океану. Через десять років, у 1498 р., Васко да Гама провів перший флот навколо Африки, прибув до Калікуту та заклав морський шлях з Європи до Індії. У 1500 р. Педро Альвареш Кабрал став першим європейцем, який відкрив Бразилію. Потім португальські дослідження продовжилися у південно-східній Азії, де вони досягли Малаккської протоки в 1509 р., Молуккських островів в 1512 р., Китаю в 1513 р. і Японії в 1542 р., через сорок чотири роки після першого прибуття португальців в Індію.
Завдяки португальським дослідникам для Європи були відкрити країни та народи Африки, південної Америки, Південної та Південно-Східної Азії та Далекого Сходу. Португальські географічні відкриття є складовою епохи Великих географічних відкриттів.
Побоюючись конкуренції з боку іспанців та інших народів, португальці тримали свої географічні відкриття в секреті. Карти нововідкритих земель зберігалися під замком в Каса-да-Індіа (Індійському домі) в Лісабоні.
Діогу Рібейро (порт. Diogo Ribeiro), відомий в Іспанії як Дієго Ріберо (ісп. Diego Ribero) — португальський картограф, мореплавець і винахідник, який більшу частину свого життя працював в Іспанії. Працював над офіційними королівськими картами Падрон-Реал у 1518—1532 рр. Він також виготовляв навігаційні прилади, включаючи астролябії та квадранти.
У 1516 р., у наслідок якогось конфлікту з португальським королем Мануелем I, Діогу Рібейро та декілька інших португальських мореплавців та картографів зібрались у Севільї, щоб запропонувати свої послуги нещодавно коронованому іспанському королю Карлу V Габсбургу. Серед них були дослідники та картографи Діого та Дуарте Барбоса, Естеван Гомеш, Жоао Серрао, Фердинанд Магеллан та Хорхе Рейнель, космографи Франциско та Руй Фалейро та фламандський купець Крістофер де Гаро.
Рібейро почав працювати на Карла V в 1518 році картографом у Каса-де-Контратасьйон у Севільї. Фердинанд Магеллан разом з ним брав участь у розробці навігаційних карт, що використовувались у першому навколосвітньому плаванні. 1519 р. Діогу отримав громадянство Кастилії. 10 січня 1523 р. Діогу було призначено Королівським космографом і «майстром у мистецтві створення карт, астролябій та інших інструментів». Він також став наступником Себастьяна Кабота (який перебував в цей час у плаванні) на посаді головного навігатора (Piloto Mayor) Каси-де-Контратасьйон.
Падран-Реал 1527 р. Перша наукова карта світу.
Діогу Рібейро підготував протягом 1525—1532 рр. кілька версій карт, що містили останню інформацію про плавання португальських мореплавців, що, як і Діогу Рібейро перебували на іспанській службі — навколосвітнє плавання Фернандо Магеллана (1519-1522) та дослідження у Північній Америці Ештевана Гомеша (1524-1525).
Найзнаменитішою його роботою є Падрон-Реал 1527 р. Цю карту вважають першою науковою картою світу. Це була перша планісфера, збудована на підставі емпіричного дослідження земної широти, на якій материки і океани розташовані відповідно позначених на ній ліній екватора та інших широт (тропіків Раку та Козерогу, а також арктичного та антарктичного кіл), що є відносно новими інноваціями цієї епохи. Карта не містить уявної інформації там, де фактичної інформації поки що не було отримано[Ricardo Padrón, «Charting Shores» in Mapping Latin America: A Cartographic Reader. Chicago: University of Chicago Press 2011, pp.33-34.].
На цій карті було вперше представлено реальний масштаб Тихого океану, зображено більшість східного узбережжя Північної, Центральної та Південної Америки, а також значна частина східного узбережжя. Центральної Америки від Гватемали до Еквадору. Вперше в історії картографії Північноамериканське узбережжя зображене як безперервне (ймовірно, під впливом нещодавнього дослідження, здійсненого Ештеваном Гомешем в 1524/1525 рр.
Оригіналу Падрон-Реала 1527 р. не збереглось, але залишилось шість копій, що приписуються Рібейро, зокрема у Веймарській бібліотеці герцогині Анни Амалії в Німеччині (Mundus Novus 1527 р.) та у Ватиканській бібліотеці у Ватикані (Carta Universal або, як її ще називають — Propaganda 1529 р.).
Українські землі позначено на карті як Сарматія Європейська (Sarmatia Evropae). Московія та московські землі на карті не підписані.
За українською Вікіпедією. Падран-Реал (Португалія) (порт. Padrão Real) — карта світу, що виготовлялась португальськими картографами на замовлення Португальського королівського двору в XVI ст. і утримувалась в стані секретності. Карта зберігалась в лісабонській Каса-да-Індіа (порт. Casa da Índia, дослівно — «Дім Індії»), яка також відповідала за виготовлення копій з оригіналу Падран-Реала.
У Падран-Реал систематично вносились дані про нові відкриття португальських мореплавців та дослідників. Перший Падран-Реал був виготовлений за часів Енріке-Мореплавця, ще до заснування Каса-да- Íндія.
Падран-Реал зберігався у Каса-да-Індіа у Розділі карт як, надзвичайно таємний і пильнований від іноземних шпигунів та торговців португальський витвір
Падран-Реал крім графічної інформації, містив також повний звіт про португальські відкриття, публічні та таємні. Каса-да-Індіа видавав карти, виготовлені відповідно до зразкового Падран-Реалу, штурманам (навігаторам), що перебували на королівській службі.
Падран Реал був втрачений у часі. Можливо карти загинули разом із португальським архівом під час землетрусу і пожежі в Лісабоні в 1755 р. Однак копія (Планісфера Кантіно) все ще існує.
Падран-Реал 1529 р. Перша наукова карта світу.
Немає коментарів:
Дописати коментар