До історії УПА на Винниківщині (II частина)

ІНФОРМАЦІЯ ВИННИКІВСЬКОГО РК КП(б)У ЛЬВІВСЬКОМУ ОБКОМУ КП(б)У ПРО КАРАЛЬНІ ОПЕРАЦІЇ ПРОТИ УКРАЇНСЬКИХ ПОВСТАНЦІВ У БІБРСЬКОМУ І ВИННИКІВСЬКОМУ РАЙОНАХ
10 травня 1945 р.

Цілком таємно.

Секретарю Львівського обкому КП(б)У тов. Грушецькому

Винниківський РК КП(б)У доводить до Вашого відома, що 29 квітня 1945 р. силами військової частини Н-Яричівського р-ну і опергрупою Винниківського райвідділу НКВС в кількості 60 чоловік по агентурним даним була проведена операція в с. Городиславичі Бібрського р-ну і в с. Гаї Винниківського р-ну.

В наслідок операції було затримано бандитів, дезертирів, бандпосібників - 38 чоловік.

В с. Гаї бандгрупа в кількості 8 чол. прийняла оборону в жилих приміщеннях в цьому ж селі, відкрила інтенсивний вогонь з автоматів по нашим. Наша опергрупа на відповідь теж відкрила ураганний вогонь по бандитам.
Бандити опинилися в безвихідному положенні, мали за мету скритися і замаскірувати себе, вони взяли запалили один сарай, наповнений сіном. В бою всі 8 бандитів було убито, із них 6 трупів зовсім згоріли і внаслідок пожежі згоріло жилих зданій 10 і надвірних надстройок 18. Під час проведеної операції було звільнено 2 бійця із прожекторної точки, які були захвачені бандитами. В убитих не згорівших 2-х бандитів було знайдено протоколи допиту червоноармійців, захвачених бандитами, крім цього, у бандитів було взято три автомати, три парабелуми і Оунівські документи. Слідство проводиться. Про наслідки даного слідства буде повідомлено додатково. Наших втрат не було.

Секретар Винниківського райкому КП(б)У Пащенко.

3 січня 1945 р. зіткнення боївки СБ з НКВС у с. Селиська Винниківського району Львівської області (загинув командир боївки Левко).

У січні 1945 р. відбулося зіткнення  ОУН-УПА з НКВС  у Винниківському районі (загинули бойовики Стах Вовк, Швейк).

З радянських зведень за 6—12 березня 1945 р. : «… В населенных пунктах Винниковского и Ново-Ярычевского районов Львовскойобласти в периодс 6 по 12 марта с.г. были проведены чекистско-войсковые операции по очистке территории районов от бандитов УПА и оуновских подпольщиков. Операция проводилась силами подразделений 25 бригады ВВ НКВД и оперативной группой УНКВД и РО НКВД. В результате проведенной операции убито 25 бандитов. Задержано: бандитов - 128, бандпособников - 213, дезертиров из Красной Армии - 37, уклоняющихся от призыва в Красную Армию - 369, подлежащих фильтрации - 975. Добровольно явилось бандитов - 84. Выселено семей бандитов 67 (159 человек) - всего 1947 человек. Взяты трофеи: ручных пулеметов - 2, автоматов - 8, винтовок - 32, пистолетов - 7,гранат - 10, патронов - 275, радиоприемников - 1. Разрушено бандитских схронов 203. Наши потери: убито 2 и ранено 2 рядовых бойца. Рясной.».

7–10 березня 1945 р. оборонний бій ОУН-УПА з НКВС у с. Городиславичі Бібрського району Львівської областї (загинули командир райбоївки ОУН-Винники ?Жуківський-Біда, комендант СБ Біди Василь Кіт-Явір, бойовики Ярослав Керод, Іван Сорока, Василь Чепель, референт пропаганди Степан Сорока-Поет, комендант СБ Михайло Чорний).

10 березня 1945 р. відбулося зіткнення ОУН-УПА з НКВС у с. Чижиків Винниківського району Львівської області (загинули командир боївки з 8 бойовиків Петро Лучинський-Чорний, розвідник СБ Євген Дзюбик).

14 квітня 1945 р. атакувальний бій чоти Крутіжа (40 вояків) ВО-2 УПА-Захід «Жубри-1» (командир Дмитро Чемерис-Дир) з НКВС в селі Селиська Винниківського району Львівської області (переслідування від Селиська до Давидова, мітинг з населенням в Селиськах).

14 липня 1945 р. зіткнення ОУН-УПА з НКВС у с. Ременів Ново-Яричівського району Львівської області (загинули командир кущбоївки-Ременів Василь Ковалишин-Аскольд, заступник референта «СБ Винники» Степан Караман).

16 листопада 1945 р. зіткнення ОУН-УПА з НКВС у с. Гаї Винниківського району Львівськоїобласті (загинула зв’язкова ОУН Марія Чубай-Оксана - 21 рік).

23 грудня 1945 р. (із радянських зведень): «… в селе Селески Винниковского р-на Львовской обл. оуновская банда, одетая в форму военнослужащих Красной Армии, внезапно прибыв в село, насильно согнала 35 местных жителей в здание сельсовета, где главари банды выступили с призывом бойкотировать выборы в Верховный Совет СССР и пригрозили расправойтем, кто нарушит их требование. После митинга бандиты забрали документы сельсовета, … бросили гранату в здание молочного пункта и скрылись.».

26 грудня 1945 р. зіткнення ОУН-УПА з НКВС у с. Підберізці Винниківського району Львівської області (захоплений в полон зв’язковий райпроводу Тадей Пендрак-30 років).

1945 р. (грудень) у с. Гаі Винниківського району (загинула зв'язкова УПА Марія Чубик-Оксана).

Історична довідка. Зазнаючи великих утрат (у 1946 р. припинила діяльність «УПА-Північ», влітку 1947 р. — групи «Буг» і «Лисоня», у 1948—1949 pp. активно діяла лише група «Говерла» на території Дрогобиччини). Центральний провід націоналістичного руху обирає нову тактику боротьби, суть якої полягала в обмеженні масштабних воєнних дій, переході до глибоко законспірованого збройного підпілля, застосуванні резонансних терористичних актів проти впливових фігур радянської влади, організації бойкоту виборів. 1948 р. відбулася чергова структурна реорганізація УПА, в ході якої було створено самостійні підрозділи чисельністю по 10—15 осіб, що забезпечувало рухливість і мобільність у проведенні військових операцій. Починаючи з травня 1945 р. і до 1949 р. радянська влада оголосила 7 амністій для учасників українського підпілля. Пропозицією, скласти зброю в обмін на повне прощення, в травні 1945 р. скористалося до 30 тис. повстанців, а в грудні 1949 р. — понад 77 тис. учасників руху Опору.

З 1 листопада 1945 р. по 1 січня 1946 р. більшовицькими каральними органами було проведено 6 операцій по знешкодженню українського націоналістичного підпілля на теренах Винниківського району.

3 січня 1946 р. (із радянських зведень): «… в селе Дмитриевка (Дмитровичі. — А. Б.) Винниковского р-на Львовской обл. бандитами из засады обстреляна группа совпартработников, вовзращавшаяся в райцентр после проведения собрания по подготовке к выборам в ВС СССР. …убиты: директор МТС Кистяк и боец истребительного батальона Каплан; ранен участковый уполномоченный РО НКВД Кузнецов. Бандиты забрали личные документы Кистяка и его полевую сумку с различными документами.».

20 січня 1946 р. відбулося зіткнення ОУН-УПА з НКВС у с. Гаї Винниківського району Львівської області (загинув розвідник облбоївки Стефан Дмитрик-Зозуля).

2 лютого 1946 р. захоплення НКВС криївки СБ у с. Глуховичі Винниківського району Львівської області (застрелився важкопоранений командир надрайонної боївки «СБ Сокаль-Винники» Микола Сто[а]сик-С, загинув бойовик Швейка).

15 лютого 1946 р. відбулося зіткнення ОУН-УПА з НКВС (19 березня 1946 р. перейменований на МВС) у селі Гаї Винниківського району  (загинув райпровідник ОУН-Винники Михайло Бурий-Дунай).

23 лютого 1946 р. відбулося зіткнення ОУН з НКВС у с. Товщів Винниківського району Львівської області (загинули референти пропаганди облпроводу ОУН-Львів Панасенко, Джміль).

7 березня 1946 р. відбулося зіткнення ОУН-УПА з НКВС у с. Черепин Винниківського району Львівськоїобласті (загинув господарчий куща Володимир Муцак-Владик).

22 березня 1946 р. оборонний бій ОУН-УПА з МВС у с. Підберізці Винниківської району (загинули: райпровідник ОУН-Винники і оргреферент надрайону ОУН-Сокаль Беркут, бойовики охорони Каган, Байда, командир райбоївки СБ? Дмитерко-Козак).

2 квітня 1946 р. оборонний бій ОУН-УПА з МВС у с. Германів (тепер с. Тарасівка) Ново-Яричівского району (загинули: райпровідник ОУН-Винники Михайло Піщур-Лютий, заступник райпровідника Петро Закаль-Ленін-Л (!), райреферент СБ-Винники Віктор Вовк-Орел, бойовики СБ Стефан?-Пивкун, Петро, Володимир, Іван Вовк, райпровідниця жіночої сітки ОУН-Винники Іванка Басса-Піщур-Чорногор, кущовий ОУН-Тарасівка Сокіл).

26 грудня 1946 р. відбулося зіткнення ОУН-УПА з МВС у с. Підберізці Винниківського р-ну Львівської обл. (захоплений у полон зв'язковий райпроводу Тадей Пендрак – 30 років).

В січні-квітні 1946 р. на території Західних областей було розміщено понад 3 500 гарнізонів регулярних військ, а також 3 593 гарнізони, що були сформовані в основному з «винищувальних батальйонів» (їх бійців, а це місцеві жителі, називали «істребками»). У 1946 р. чисельність «винищувальних батальйонів» становила 37,7 тис., у 1948 р. – 86 тис. бійців. Запроваджувалась комендантська година, проведений перепис населення. Все це значно ускладнило дії УПА. Їм вдалося заблокувати доступ повстанців майже до всіх населених пунктів. Це поставило їх у скрутне становище, оскільки перекрило постачання продовольства від селян.

За даними МВС на кінець 1946 р. у Львівській області налічувалося 94 загони  («сотні») і підрозділи УПА («чоти»), разом 1 348 воїнів.

6 лютого 1946 р. – Доповідна записка секретаря Львівського обкому КП(б)У секретарю ЦК КП(б)У про затвердження матеріалів на виселення родин учасників визвольних змагань — «СПИСОК населенных пунктов с указанием количества семей бандитов, кулаков-бандпособников, коих в соответствии с решением Политбюро ЦК КП(б)У от 27. XI. 1945 года необходимо выселить в отдаленные места Советского Союза». З Винник підлягало виселенню 7 сімей (21 особа), а з Винниківського району – 41 сім’я (131 особа).

19 березня 1946 р. – довідка про кількість справ на виселення членів родин активних учасників ОУН-УПА у Львівській області за 1944–1946 рр. – «Справка о количестве оформленных и утвержденных дел на выселение бандитских семей за период 1944, 1945 и 1946 гг., направленные в РО НКВД для розыска и задержания, как скрывшихся от выселения и утвержденных дел на выселение в марте месяце 1946 года».

Дані по Винниківському районі: 1) кількість раніше затверджених справ на сім’ї, що ховаються від виселення (18 сімей, 45 осіб); 2)кількість затверджених справ на березневу операцію (7 сімей. 18 осіб); 3) разом (26 сімей, 68 осіб).

21 жовтня 1947 р. органи МДБ провели масову депортацію населення Західної України. Операція мала кодову назву «Захід». Підготовка до неї тривала півроку. Начальник Львівського обласного управління МДБ генерал-лейтенант Олександр Воронін запропонував таким чином позбавити УПА підтримки місцевого населення. Пропозицію підтримав Лазар Каганович: мовляв, це пришвидшить «остаточну радянізацію в західних областях». Операція «Захід» розпочалася  о шостій ранку. Командував нею заступник міністра внутрішніх справ УРСР Дятлов. Протягом доби виселили 26 644 родини із 76 192 осіб: 18 866 чоловіків, 35 152 жінки та 22 174 дитини. Усіх їх чекали каторжні роботи в копальнях і колгоспах Сибіру. Протягом довгої дороги на північ 875 виселенців намагалися втекти з ешелонів, але 515 із них було схоплено. Такими були дані офіційних звітів МДБ. А в документах українського підпілля фігурувала цифра в 150 тис. осіб.

24 березня 1947 р. відбулося зіткнення ОУН-УПА з МВС у селі Селиська Винниківського району Львівської області (знищені 2 військовослужбовці).

8 листопада 1947 р. відбулося зіткнення ОУН-УПА з МВС у селі Виннички Винниківського району Львівської області (арештований  станичний ОУН Дмитро Хіта-Вільха – 25 років).

5 квітня 1948 р. відбулося зіткнення ОУН-УПА з МВС у селі Гончари Винниківського району Львівської області.

14 жовтня 1948 р. відбулося зіткнення ОУН-УПА з МВС у селі Дмитровичі Винниківського району Львівської області.

УПА у Винниківському районі припинила свої дії в кінці 1948 р.

У 1948 р. ОУН та УПА знову змінюють тактику – переходить до дій окремими бійцями або групами до п’яти осіб. Відповідно змінилась тактика радянських спецслужб.

Весною 1949 р. в с. Зубра Винниківського району, в будинку Довбуша Івана Івановича (1896 р.н.), переховувався головнокомандувач УПА Роман Шухевич.

Із радянських зведень: «за період з 1948 р. і по квітень 1950 р. органами МДБ в Брюховицькому, Пустомитівському і Винниківському районах вбито, захоплено і заарештовано 239 учасників націоналістичного підпілля і виселено 310 сімей загальною кількістю 1 215 осіб».

Утім, боротьба УПА була б немислимою без суттєвої підтримки місцевого населення. Адже навіть радянська статистика свідчить, що за допомогу ОУН і УПА, упродовж 1944-1956 рр., було репресовано майже 500 тис. жителів Західної України: 153 тис. вбито, 134 тис. заарештовано, 203 тис. вислано з України.

За Володимиром Морозом (2007 р.): втрати ОУН і УПА по всій УРСР протягом 1944–1956 рр. склали 155 108 осіб, з них у Центральній та Східній Україні – 1 746. Власні втрати за 1944–1953 рр. радянська сторона оцінювала в 30 676 осіб.

Окремі загони УПА продовжують боротьбу до 1955 р. Та й після цього деякі боївки зберігали боєздатність аж до кінця 1950-их років, а останній партизан Ілько Оберишин погодився вийти з лісу тільки у 1991 р., після проголошення незалежності України.

Видатні винниківчани воїни УПА

Николаєнко Лев («Винниченко»; 1916, м. Винники — 24 січня 1949, біля с. Грушка Тлумацького р-ну Івано-Франківської обл.) — лицар Бронзового хреста бойової заслуги УПА. Вояк УПА, бунчужний сотні УПА «Залізні» (1945), бунчужний куреня «Смертоносці» ТВ 22 «Чорний Ліс» (1946—1947). Технічний референт СБ (1947), а відтак керівник (1948-01.1949) Отинійського районного проводу ОУН. Тяжко поранений під час сутички з опергрупою Тлумацького РВ МДБ, дострелився, щоб не потрапити живим в руки ворога. Старший булавний УПА (?); відзначений Бронзовим хрестом бойової заслуги (14.10.1946).

Ференчук Юрій Дмитрович (псевдо «Хрущ»; 14 червня 1923 р., м. Винники — 4 жовтня 2014 р., м. Берегомет) — член ОУН, воїн УПА, політв'язень, учасник Кенгірського повстання, краєзнавець.

Народився Юрій в інтелігентній родині Дмитра Ференчука (6 листопада 1883 р. — 27 липня 1958 р.) та Марії Шиманської. Батько був капітаном австрійської армії, потім сотником УСС, четарем УГА, брав участь у боях з поляками на краківському напрямку, мати була вчителькою.

 

ДЖЕРЕЛА

*Байцар Андрій. Винники туристичні. Науково-краєзнавче видання. Винники: Друксервіс, 2016.  312 с.

*Байцар Андрій.  Історія Винник в особах. Науково-краєзнавче видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2017.  180 с.

*Байцар Андрій. Географія та картографія Винниківщини. Наукове видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2020.  640 с.

*Байцар Андрій. Природа та історія м. Винники й околиць. Наукове видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2020.  420 с.