Україна – земля Червоної Русі (карта 1710 р. Пітера ван дер Аа)

  1710 р. Карта голландського картографа та видавця Пітера ван дер Аа (Piter van der Aa; 1659-1733) “Ukraine, grand pays de la Russie Rouge, Kartenmaterial, avec une partie de la Pologne, Moscovie, Bulgarie, Valachie, Podolie et Volhynie” (Україна, земля Червоної Русі, що межує з частиною Польщі, Московії, Болгарії, Валахії, Поділля і Волині). Це одна із перших карт де Україна ототожнюється з Червоною Руссю. Мапа неодноразово перевидавалася, зокрема в 1714 р., 1729 р. та ін.

Червона Русь (лат. Russia Rubra, Rus Rubra, Ruthenia Rubra; пол. Ruś Czerwona) – назва Галичини, вперше вжита в Хроніці Констанцького собору Ульріха фон Ріхенталя (1420-ті рр.) і популярна переважно у польських джерелах XVI-XVIII ст. для визначення колишнього Галицького князівства (за адміністративним поділом у XV-XVIII ст. –  Руське та Белзьке воєводства Польського королівства). Інколи цю назву поширювано і на східні українські землі.

В описі Шимона Старовольского, польського історика та географа XVII ст., Червона Русь на півдні межувала з Угорщиною, Молдавією, Бесарабією; на півночі – з Білою Руссю, яка лежить понад річками Стир і Прип'ять; на  заході – з Малою Польщею; на сході –  з степами Скіфії та царством Московії.

Географи та картографи Європи Червоною Руссю називали переважно територію Галичини. Інколи назву Червона Русь вони поширювали на всю Правобережну Україну (починаючи від Жироламо (Джироламо) Рушеллі (1560 р.). На початку 1700-х років назва Червона Русь охоплювала територію і Лівобережної України. Це прослідковується на картах Абрахама Алларда (1710), Нікола де Фера (1716) та ін.