Іван Іванович Огієнко (Митрополит
Іларіон) (2 (14) січня 1882 р., м. Брусилів, Житомирщина — 29 березня 1972 р., м. Вінніпег, Канада) — український
вчений, науковець-енциклопедист, перекладач Святого Письма, міністр освіти й
віросповідань Української Народної Республіки (УНР), митрополит Вінніпезький і
всієї Канади, мовознавець, історик церкви, педагог, дійсний член Наукового
Товариства імені Тараса Шевченка (від 1922 р.).
З
вересня 1922 р. по 22 квітня 1924 р.
Іван Огієнко, разом з дружиною Домінікою і трьома дітьми
– Анатолієм, Юрієм і Лесею, проживав у Винниках. За сприяння митрополита Андрея
Шептицького Анатолій і Юрій були прилаштовані в метрополичній бурсі. 4
листопада 1922 р. І. Огієнко отримує, хоч і скромну, посаду викладача (за
контрактом) української мови і літератури учительської греко-католицької
семінарії сестер чину о.о. Василіян. І. Огієнко підтримував важкохворого Івана
Липу і став останнім, хто бачив Івана Липу живим. Вони разом працювали не
покладаючи зусиль задля української справи. Винниківський період у житті І.
Огієнка відзначений кількома написаними книжками, підготованим і виданим
«Українським стилістичним словником» (1924 р.), а також працею над перекладом Нового Заповіту. В
1922 р. надрукував у Львові переклад Літургії Св. Іоанна Златоуста з грецької
на українську мову. У травні 1937 р. у Львові виходить «Новий Заповіт», що є
лише частиною головної праці всього життя вченого — перекладу Біблії на
українську літературну мову з оригінальних давньоєврейських і грецьких текстів.
Іван Огієнко згадує: «Часто бувало, що місцева залізничка
Винники-Львів через сніговії не ходила, – тоді я, разом з місцевими
семінаристами, дівчатами й хлопцями пішки йшли до Львова, поборюючи снігові
кучугури... Тоді були молоді сили і працювати науково, і поборювати трудні
перепони до цієї праці... У Винниках тоді жив і проф. Іван Калинович, що
викладав у тій же Семінарії німецьку мову. Місцева поліція не раз докучала
мені...».
2010 р., жовтень — відкриття
пам'ятника Іванові Огієнку у Винниках. У
Винниках пам'ятник І. Огієнку є другим в Україні і третім у світі.
На честь Івана Огієнка названа одна
з вулиць Винник.
Перший у світі пам’ятник І. І. Огієнку (поету, професору,
філософу, перекладачу Біблії та
релігійної літератури, активному діячу національно-визвольних змагань 1917—1920
рр., творцю українського національного духу) було відкрито у 1988 р. у м.
Саскатун (Канада), навпроти пансіонату імені Іларіона.
Перший в Україні пам’ятник Івану Огієнку було відкрито 21
серпня 2010 р. на його батьківщині в м. Брусилові (Житомирщина).
У
Винниках пам'ятник І. Огієнку є другим в Україні й третім у світі. Пам’ятник
встановлено на місці будинку родини Маркевичів, в якому з 1922 р. по 1924 р.
проживав І. Огієнко. Пам'ятник було відкрито у жовтні 2010 р. (меценати — Сергій Уваров і Григорій Козловський). Скульптор — Петро
Бузина. Освятили пам'ятник священники греко-католицької і православної конфесій.
Пам'ятник
знаходиться по вул. Галицькій (біля ресторану «Гетьман»). Поблизу пам'ятника, у
червні 1997 р., встановлено пам’ятний знак, на якому викарбувано: «Тут стояла
хата, у якій у 1922–1924 рр. жив з родиною Іван Огієнко – великий син
українського народу».
Джерела
*Байцар Андрій. Видатні винниківчани: Науково-краєзнавче видання. Львів-Винники, 2012. — 88 с.
*Байцар Андрій. Винники: Науково-популярне краєзнавче видання. Львів-Винники: ТзОВ ВТФ «Друксервіс», 2015. — 100 с.
*Байцар Андрій. Винники туристичні: Науково-краєзнавче видання. Винники : ТзОВ ВТФ «Друксервіс», 2016. — 312 с.
*Байцар Андрій. Історія Винник в особах: Науково-краєзнавче видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2017. — 180 с.
Пам’ятник митрополиту Івану Огієнку у Винниках.
Спасибі за цікавий, корисний допис, який вИкликав у мене асоціяціі: Житомир – Одеса; Віталій Боровик (життя пов'язане з Житомиром, Одесою) – Саша Боровик (сучасність); Иван Липа (Одеса) – Иван Огієнко (народж. на Житомирщині); Липа – Боровик (Братство Тарасівців). Цікаво спостерегти, як на Винниках змикаються такі асоціаціі. Хвала краєзнавцям-историкам, завдяки праці яких ми можемо відчути ці асоціяціі в масштабі Соборноі Украіни. А без подібних асоціяцій не можливо повноцінно сприймати культуру й исторію Украіни, а зрештою, повноцінно любити Украіну.
ВідповістиВидалити