субота, 8 квітня 2017 р.

Назва «Волинь» та «Полісся» на європейських картах



Поняття  «Волинь» упродовж багатьох століть змінювали свої межі й розмір території. В різний період української історії поняття "Волинь" залежало у значній мірі від адміністративно-територіального устрою та державної приналежності, а саме спочатку в складі Київської держави, згодом у Галицько-Волинській державі, пізніше в складі Великого князівства Литовського, Речі Посполитої  (Польщі) (Волинське воєводство — XVI—XVIII ст., 20—30 pp. XX ст., Волинське намісництво — кінець XVIII ст., до 1796 p.), а ще пізніше – під владою Російської імперії та СРСР (Волинська губернія — 1796—1925 pp.., Волинська область з 1939 р.). Волинь охоплює басейн верхів'я правих приток і середнього поріччя Західного Бугу — південні райони теперішніх Волинської і Рівненської, південно-західні райони Житомирської, північно-західну смугу Хмельницької, північні райони Тернопільської і Львівської областей.

Поняття "Волинь" слід розглядати в історичному часі та існуючому на той час розумінні територіального простору в усій сукупності зв'язків і залежностей у господарстві, культурі, політиці тощо. Вважають, що назва походить від найменування неіснуючого сьогодні міста Волинь (Велинь), що згадується в давньоруському літописі під 1018 р. у зв'язку з міжусобною боротьбою за князівський престол на Волинській землі. Існують й інші версії походження цієї назви.

У 1275 р. в літописі з'явилась перша згадка про Полісся на означення території, де вказувалось, що йшов князь Мстислав Данилович від Копила (тепер село Копилля Маневицького району) "пустошачи по Поліссю". Це поняття вживали польські історики XV—XVI ст. (Я. Длугош, М. Кромер, М. Стрийковський). Щоправда, різні дослідники позначали цією назвою неоднакову територію — зменшували її або збільшували. У джерелах XIV–XVI ст. ця назва найчастіше функціонувала у вигляді спільнокореневих топонімів «Подлесьє», «Полясє», «Полєсє».  Межі цього історико-географічного регіону теж визначалися по-різному. Однак переважає думка, що  Полісся охоплює басейн річки Прип'ять та сусідні райони лісової смуги. Таку територію виділяли ще дослідники XVI–XIX ст. М. Стрийковський, Г. де Боплан, В. М. Татищев та ін., про що переконливо свідчать залишені ними картографічні матеріали.

Станом на сьогодні майже все Полісся входить до складу України та Білорусі, а невеликі його частини перебувають у складі Польщі та Росії.

Уперше «Географія» К. Птолемея (87–150 рр.) без карт з’явилася друком 1475 р. у Віченці. Друге видання з 26-а античними картами вийшло у світ 1477 р. у Болоньї, в якому на Десятій карті Європейської Сарматії, як було встановлено українським вченим Р. І. Соссою (2005)  вперше були відображені українські землі. Довгий час в українській науковій літературі побутувала помилкова думка, що першою надрукованою картою на територію України була Восьма  карта Європи (Європейської Сарматії) в ульмському виданні 1482 р., яке здійснив Лінгартом Голлє. Це було п’яте видання «Географії» і яке вперше видано поза межами Італії – в Ульмі. Видання крім тексту містило 32 дереворитні карти, які відредагував Ніколя Ґерман. Карта Європейської Сарматії входила до всіх 57-ми видань цієї “Географії” аж до 1730 р. включно.

Знаменитими римськими перевиданнями атласу мап Клавдія Птолемея 1507 та 1508 років, було видано 33 карти, які вперше репрезентували обриси берегів Нового Світу, – поруч у цьому виданні була представлена вся територія сучасної України: Європейська Сарматія та Херсонес Таврійський; нанесені міста Ольвія, Феодосія, Патікапей, інші географічні реалії причорноморських теренів. Саме на цих мапах було зазначено Птолемеїв вимір положення гирла Дніпра у 57 градусів 30 мінут (довготи) – 48 градусів 30 мінут (широти) (цит. за «Античная география. Составитель проф. М. С. Боднарский. Москва, 1953»).

Португальський монах Бернард Сильван (Bernardus Sylvanus), що жив у Венеції на початку XVI ст., 1511 р. видав там «Географію» К. Птолемея з 28-ма дереворитними картами, у тому числі карту світу у формі серця. Усі 27 античних карт Б.Сильван осучаснив і актуалізував їх картографічний зміст, додавши сучасні назви. Особливістю цього видання є те, що вперше карти були віддруковані у дві фарби (чорна, червона), до того ж двосторонньо. Чорним підписано назви міс­цевостей, лісів і гір, червоним – морів, племен і країн. Видавець та гравер карт – Якобо Пент з Лєуки (Jacobus Pentius de Leucho). Мова мап латинська. Українські землі показано на Восьмій карті Європи (OCTAVA • EVROPAE • TABVLA) та частково на Четвертій та Дев’ятій картах Європи. На карті підписано Європейську Сарматію (Sarmatia Evropae), час­тину Азійської Сарматії (Sarmatiae Asiaticae Pars), Таврику Херсонсь­ку (Tavrica Chersonesus). Густа мережа населених пунктів позначена на території Кримсько­го півострова, між Дністром (Tyras f.), Дніпром (Boryfthenes f.) та Азов­ським морем (Palvs Maeotis), серед них: Ordesus, Olbia, Firum, Amadocba. Amagarium. На території Таврії підписано назву племені тавроскіфів (Tavroscytae), вище Карпат (Carpates mons) – карпів (Carpiani) і т. д.

У 1540 р., німецький вчений, автор «Космографії» («Cosmographia», Базель, 1544), Себастьян Мюнстер (Sebastian Münster; 1488–1552), видає карту  "POLONIA ET  VNGARIA XV NOVA TABVLA" (Нова карта Польщі та Угорщини). У виданнях 1545 і 1552 рр. заголовок в назві карти має позначення «XX», в інших виданнях – «XV». Формат мапи 14 x 10 дюймів. Мапа регулярно перевидається до 1628 р. (близько 40 видань).

Мапа цікава тим, що на ній чи не вперше присутні регіональні назви українських земель: Volhinia (Волинь), Rvssia (Русь) зі Львовом (Leopol), Podolіa (Поділля), Pokutze (Покуття), Codimia (Кодимія), Bessarabia (Бессарабія),  Tartaria minor (Мала Татарія), Tartaria Przecopen[sis] (Перекопська Татарія) (останні дві території належать до Північного Причорномор’я і Кримського півострова). Показано сусідів українських історико-культурних регіонів – Молдавію (Mvldavia),  Трансільваніїю (Transilvania), Волощинину (Valachia)  та ін.

Карта Радзивіла (Карта Великого князівства Литовського 1613 р.) займає важливе місце в українській історичній картографії та одночасно є перше картографічне джерело у XVII ст., де використана назва «Україна».  У Центральному Подніпров’ї між Ржищевом та Каневом (трохи нижче Києва) позначена латиною Volynia Vlteririor quae tum Vkraina tum Nis ab altis vocitatur (Східна Волинь, яку звали також Україною та Низом). Карта видавалася протягом 1613-1643 рр. Назва: "Magni Dvcatvs Lithvaniae, Caeterarumque Regionum Illi Adiacentium Exacta Descriptio Illss mi. ac Excellss mi. Principis et Dni. D.Nicolai Christophori Radziwil D.G.Olijcæ ac in Nieswies Ducis, S. Rom. Imperrii Principis in Szylowiec ac Mir Comitis et S.Sepulehri Hierosolimitani Militis etc. opera.cura et impensis facta ac in lucem editaа. - Amsterodami: excudebat Guilhelmus Janssonius, 1613." ("Князівство Литовське з багатьма краями, що до нього належать, останньо описане. Найсвітлішому і найвищому володареві і панові п. Миколі-Кшиштофу Радзивіллу, Божою Матір’ю князеві на Олиці й Несвіжі, князеві Священної Римської імперії, графові на Шилівці й Мірі, лицареві Св. Гробу у Єрусалимі та ін., чиїм старанням і коштом ця праця вийшла у світ 1613 p., Амстердам").

Укладачем, художником і гравером карти є польський картограф Томаш Маковський (1575 – близько 1620). В її розробці приймали участь: картограф Матвій (Мацей) Струбич (близько 1520–1578), український князь Костянтин Василь Острозький (1526–1608), церковний та суспільно-політичний діяч Речі Посполитої Йосиф Верещинський (близько 1530–1598), діяч католицької церкви, матеметик Якуб Босґрейв (близько 1548–1623), литовські монахи-єзуїти. За версією Я. Дашкевича, до створення карти Великого князівства Литовського, можливо, були залучені українські вчені Острозької школи.

В тій частині карти, що охоплює українські землі, позначені: Полісся (Polesia), Західна Волинь (Wolynia citerior), Східна Волинь, яку звали також Україною та Низом (Volynia ulteririor, quae tum Vkraina tum Nis ab altis vocitatur), Підляшшя (Podlachia), Червона Русь (Rufsia rubra), Покуття (Роkutiœ Pars), Поділля (Podolia), частина Ciверськоґо князівства (Severiensis Pars).

На карті напис: «Підлисся (Podlesia), інші називають Полісся (Polesia), місцеві жителі називають Полісся (Polesio), є частиною Литви, і межує з Волинню, лісиста і болотиста, від того і назва отримала. Мед та риба в такому достатку, що всі сусідні краї вживають рибу звідси. Сушать на повітрі і виставляють на продаж».

Великий внесок у картографування українських земель зробив французький історик та картограф Нікола Сансон (Nicholas Sanson; 1600—1667). На мапі Нікола Сансона (1641 р.) позначені українські етнічні землі Верхня Волинь (Alta Volinia), Низова Волинь (Bassa Volinia), Верхнє Поділля (Alta Podolia ), Низове Поділля (Bassa Podolia). Разом усі ці землі іменуються як «Vcriania o Paese de Cosacchj» (Вкраїна або земля (країна) козаків).

1657  р.  Уго Аллард (Hugo Allard), голландський картограф, який проживав і видавав головним чином в Амстердамі, публікує карту «Nova totius Regni Poloniae, Magnique Ducatus Lithuaniae, cum suis Palatinatibus ac Confiniis» (Нова карта всього Польського королівства, Великого князівства Литовського з їхніми воєводствами та їхніми межами). Карта створена на основі карти Боплана 1651 р. «NOVA TOTIUS REGNI POLONIE MAGNIQ DUCATUS LITHUANIA CUM FUIS PALATINATIBUS AC CONFINIIS EXACTA DELINEATIO PER G. LE VAFFEUR DE BEAUPLAN S.R.MTIS ARCHITECTUM MILITAREM ET CAPITANEUM ANNO 1651» (Нова карта всього Польського королівства, Великого князівства Литовського з їхніми воєводствами та їхніми межами докладно виконана Ґ. Ле Вассером де Бопланом, військовим архітектором і капітаном с[вященної] королівської] в[елично]сті року 1651).  Придніпровя (Правобережне) позначене, як Ukraina (Україна). Карта перевидавалася 1660 р. і т. д.
Українські землі, на той час у складі Королівства Польща, представлені Поліссям (Polesia), Волинню (Pal. Volyniae), Поділлям (Роdoliae) та ін. На Чорноморському узбережжі показано Кримський півострів (Сrіm). Назва Червона Русь (Russia Rubra) охоплює Галицьку землю.

В 1665 р. виходить друком карта Нікола Сансона: «Haute Volhynie, ou Palatinat de Lusuc; tire de la Grande Carte d'Ukrain» (Волинь, т.з. Луцькі землі; частина Великої карти України).
Використовуючи попередній досвід картографування українських земель та спираючись на нові дані, французький картограф, син картографа Нікола Сансона,  Ґійом Сансон (Guillaume Sanson; 1633—1703) створив нову політичну карту України та сусідніх держав. Назва мапи: "La Russie Noire ou Polonoise qui Comprend les Provinces de la Russie Noire de Volhynie et de Polodie divisees en leurs Palatinats Vulgairement Connues sous le Nom D'Vkraine ou Pays des Cosaques" (Чорна Русь або Польща, яка включає в себе провінції Чорної Русі, Волині, Поділля… відомих під назвою Україна або Країна Козаків). Перше видання цієї карти 1674 р. (Париж). Карта менш докладна, ніж мапа Боплана, зате в ній уточнено і територіальні пропорції, і назви багатьох населених пунктів.  На карті добре показано ліси і шляхи. Карта неодноразово перевидавалася.

На мапі позначенно: Волинь (Volhynie) – землі від Західного Бугу до Подоння і дельти Дніпра; Поділля (Podolie) — землі північного Придністров`я і Побужжя, Russie Noire (територію Західної України, включаючи Холмщину).  Ця помилка буде виправлена лише в 1706 р. (вже після смерті Ґійома Сансона) заміною Russie Noire на Russie Rouge (Червону Русь). Назва карти 1706 р. «LA RUSSIE NOIRE ou POLONOISE qui Comprend les PROVINCES DE LA RUSSIE NOIRE de VOLHYNIE et de PODOLIE divisées en leurs Palatinats Vulgairement Connües sous le Nom D’VKRAINE ou PAYS DES COSAQUES». Мапа видана в Парижі. Масштаб 1 : 2 000 000. На цій карті Україна – це Країна Козаків "Vkraine ou Pays des Cosaques" (Україна або Земля (Країна), яка об’єднує Волинь та Східне Поділля.

1690 р. венеціанський історик та географ, генерал ордену міноритів Вінченцо Марія Коронеллі (Vencenzo Maria Coronelli; 1650-1718) видав у Венеції мапу «Parte Orientale Dell' Europa, Descritta, e Dedicata Dal P. Cosmografo Coronelli All Illustrissimo, et Eccellentissimo Signore Giovanni da Mula, Senatore amplissimo Nella Serenissima Republica de Venetia». На карті показано історико-географічні українські регіони: Волинь (Volinia) (простягнулась від р. Прип`яті до Причорномор`я та Сіверського Дінця, включаючи все Середнє Подніпров`я),  Поділля (Podoliа) (територія Північного Придністров`я та Середнього Побужжя),  Чорна Русь (Russia Negra) (територія Прикарпаття та Холмщини), Полісся (Polesia) (землі у верхів`ях річки р. Прип`ять, навколо Шацьких озер; нині частина Польщі, Білорусі, Волині).

Україна (UKRAINA) на карті – це Харківська і Луганська області;
Волинь – Волинська, Рівненська, Житомирська, Хмельницька, Київська, Кіровоградська, Черкаська, Полтавська, Дніпропетровська, Донецька області; Поділля – Тернопільська, Хмельницька, Вінницька, Кіровоградська, Черкаська, Одеська області;  Бессарабія – Одеська, Миколаївська області; Чорна Русь - Львівська, Івано-Франківська області; Новгород – Чернігівська область; Полісся – Волинська область; Мала Тартарія – Донецька, Запорізька, Херсонська області та Крим.

З картографування території України початку XVIII ст. відома мапа "Carte des Estats de Suede, de Dannemarq, et de Pologne; sur la Mer Baltique" французького географа і картографа Нікола де Фера (Nicolas de Fer; 1646-1720). Видана в Парижі в 1700 р. Масштаб 1:4 200 000, формат 35x43 см. Оригінальна мапа складається з двох частин. Волинь (VOLHONIA), разом з Поділлям (Podolie), названа "Ukraine" (Україною) та "Pais des Cosaqyes oy Ukraine" (Країною (землею) козаків). Землі Волині (Volhonie) тягнуться від Західного Бугу на лівобережжя Дніпра та до Причорномор`я (виділені зеленим кольором).  Написи на карті: Русь Червона Польська (Russie Rouge Polonoise), Русь Біла або Литовська, Московське Царство або Велике Князівство Московське і т.д. 


1702 р. А. Феротей де ля Круа – Даніель де ля Фей.  На мапі «Le Royavme de Pologne avec ses confins» (Польське королівство з його кордонами)  французького картографа Феротея де ля Круа (Phérotée de la Croix; 1640-1715) та голландського гравера Даніеля де ля Фея (1640–1709) зазначено "Ukraine pays des Cosaqyes" (Україна земля (країна) Козаків). Напис проходить уздовж Волині, Київщини і Поділля. Галичина та Берестейщина окреслені як Rvssie Noire (Чорна Русь), окремо від "України". На північному сході  України виділено Polesie (Полісся).
1720 р., в Амстердамі, Анрі Шателен опублікував карту «NOUVELLE CARTE DES CONCILES GENERAUX ET PARTICULIERS QUI SE SONT TENUS EN EUROPE, EN ASIE, EN AFRIQUE, ET EN AMERIQUE : AVEC DES TABLES QUI EN INDIQUENT LE NOMBRE ET LANNÉE AVEC LA SITUATION DES VILLES OÙ SE SONT TENUS CES CELEBRES ASSEMBLÉES». Формат мапи  48x56 cм. Середнє Придніпров’я  позначене як Ukraine (Україна). Україна ототожнюється із Європейською Сарматією (SARMATIE EN EUROPE), напис – північніше Києва. На карті показано українські історико-географічні землі: Чорна Русь (Галичина, Russia  Noire), Поділля (Podolie), Волинь (Volhinie), Полісся (Polesie), Сіверщина (Severie).


Особливою є карта Центрально-Східної Європи «POLONIE  REGNUM UT ET  MAGNI DUCATUS LITHUANIAE..» німецького видавця  та  географа Матеуса Зойтера  (George Matthäus Seutter; 1678 —1757)  1730 р. (видана у Аугсбурзі). Волинь (Volhynia) на даній карті складається з двох регіонів: Volhynia Superior (Верхня Волинь) та Volhynia Inferior (Низова Волинь). Україну (Ukrania) на карті утворює Волинь разом з Поділлям.
Герард Меркатор (Gerhard Mercator). "Atlas Minor, Das ist: Ein kurtze/ jedoch gründliche Beschreibung der gantzen Welt/ und aller ihrer Theyl". Amsterdam 1631.

1540 р. Себастьян Мюнстер (Sebastian Münster). "POLONIA ET  VNGARIA XV NOVA TABVLA"
Карта Радзивіла (Карта Великого князівства Литовського 1613 р.)  
1641 р. Нікола Сансон (Nicholas Sanson)
1657  р.  Уго Аллард (Hugo Allard). «Nova totius Regni Poloniae, Magnique Ducatus Lithuaniae, cum suis Palatinatibus ac Confiniis» (Нова карта всього Польського королівства, Великого князівства Литовського з їхніми воєводствами та їхніми межами).
1665 р. Нікола Сансон. «Haute Volhynie, ou Palatinat de Lusuc; tire de la Grande Carte d'Ukrain» (Волинь, т.з. Луцькі землі; частина Великої карти України). 
 1674 р. Ґійом Сансон (Guillaume Sanson). "La Russie Noire ou Polonoise qui Comprend les Provinces de la Russie Noire de Volhynie et de Polodie divisees en leurs Palatinats Vulgairement Connues sous le Nom D'Vkraine ou Pays des Cosaques" (Чорна Русь або Польща, яка включає в себе провінції Чорної Русі, Волині, Поділля… відомих під назвою Україна або Країна Козаків).
1690 р. Вінченцо Марія Коронеллі (Vencenzo Maria Coronelli). «Parte Orientale Dell' Europa, Descritta, e Dedicata Dal P. Cosmografo Coronelli All Illustrissimo, et Eccellentissimo Signore Giovanni da Mula, Senatore amplissimo Nella Serenissima Republica de Venetia».  
1700 р. Нікола де Фера (Nicolas de Fer).  Фрагмент  мапи "Carte des Estats de Suede, de Dannemarq, et de Pologne; sur la Mer Baltique" 
1702 р. А. Феротей де ля Круа – Даніель де ля Фей.  «Le Royavme de Pologne avec ses confins» (Польське королівство з його кордонами)


1720 р. Анрі Шателен. «NOUVELLE CARTE DES CONCILES GENERAUX ET PARTICULIERS QUI SE SONT TENUS EN EUROPE, EN ASIE, EN AFRIQUE, ET EN AMERIQUE : AVEC DES TABLES QUI EN INDIQUENT LE NOMBRE ET LANNÉE AVEC LA SITUATION DES VILLES OÙ SE SONT TENUS CES CELEBRES ASSEMBLÉES».
1730 р. Матеус Зойтер  (George Matthäus Seutter). «POLONIE  REGNUM UT ET  MAGNI DUCATUS LITHUANIAE..» 

Немає коментарів:

Дописати коментар