17 вересня 1989 р. Львів.
У неділю, 17 вересня 1989 року, у Львові відбулася масова маніфестація населення Галичини за легалізацію УГКЦ. Акція почалася біля обкому компартії на вул. Винниченка та Підвальній. О 10 годині почали Службу Божу за легалізацію УГКЦ, яку служили 38 священників. Там зачитали звернення до генерального секретаря ЦК КПРС Михайла Горбачова з вимогою легалізувати УГКЦ. Потім величний похід вирушив через площі Галицьку та Міцкевича на проспект Леніна (тепер проспект Свободи), далі піднявся вул. Міцкевича до пл. Богдана Хмельницького (тепер пл. Св. Юра).
Ні влада, ні міліція не могли зупинити демонстрацію, яка проходила мирно й організовано. За різними оцінками, у цій акції брало участь від 150 до 300 тисяч галичан. Про неї повідомляли на багатьох провідних телеканалах світу.
"Висока культура і громадянська свідомість учасників походу були запорукою порядку і спокою. Кожен розумів, що бере участь у справі відновлення історичної справедливості щодо легалізації Греко-Католицької Церкви, знищеної 43 роки тому радянським режимом. Церкви, яка весь цей час залишалася живою і активно діяла у підпіллі, незважаючи на те, що віруючі та їхні душпастирі наражалися на кримінальну відповідальність", – згадував про цей день Богдан Панкевич.
Того ж вечора на центральних проспектах Львова запанувала тиша. Тисячі людей стояли на тротуарах з запаленими свічками, щоби вшанувати пам’ять загиблих від комуністичних репресій, які розпочалися в Галичині від "Золотого Вересня" 1939 року. Горіли свічки й у вікнах багатьох львівських помешкань.
"Масштабність акції за її впливом на суспільні процеси була такою потужною, що у Львові лише за жовтень місяць з компартії вийшла 31 тисяча членів, а Щербицький зрікся влади", – писав про ті події один із організаторів маніфестації Іван Гель.
Немає коментарів:
Дописати коментар