6 березня 1918 р. Україна проголосила адміністративну реформу. УНР поділили на 32 землі

6 березня 1918 року Українська Центральна Рада прийняла Закон «Про адміністративно–територіальний поділ України». Цим документом відмінили губернії та повіти, а територію України поділили на землі, волості та громади (отже, нинішні ОТГ — це лише повернення до добре забутого старого). Було заплановано створити 32 землі, хоча після остаточного розмежування кордонів із сусідніми державами їх число могло бути змінене окремим законом. Кількість населення у кожній із них мала становити близько мільйона чоловік.

Отож, за задумом, у складі УНР передбачалося існування таких територіальних одиниць: місто Київ, Деревлянська земля, Волинь, Погориння, Болохівська земля, Поросся, Черкаська земля, Побожжя, Поділля, Брацлавщина, Подністров’я, Помор’я, місто Одеса, Низ, Січ, Запоріжжя, Нове Запоріжжя, Азовська земля, Половецька земля, Донеччина, Подоння, Сіверщина, Чернігівщина, Переяславщина, Посейм’я, Посулля, Полтавщина, Самарська земля, Слобожанщина, місто Харків, Підляшшя, Дреговицька земля.