"Чорний шлях" в атласі Польщі. Джованні Антоніо Ріцці Дзанноні. 1772 р.

Джованні Антоніо Ріцці Дзанноні (італ. Giovanni Antonio Bartolomeo Rizzi Zannoni ) (народився 1736 р. в Падуї, помер 1814 р. в Неаполі) — італійський географ та картограф. Його найбільше досягненням — розроблення великомасштабного (1:629 000) атласу Польщі. Автори атласу: Джованні Антоніо Річчі Занноні, Францішек Флоріан Чакі (Franciszek Florian Czaki (Csaky de Kerestszegh); ? — 1772) — картограф, капітан артилерії, Ян Ендерсх (Jan Fryderyk Endersch; 1705—1769) — картограф, математик, механік. Назва атласу: «Carte de la Pologne: Divisée par provinces et palatinats et subdivisée par districts, construite d'après quantité d arpentages d observations, et de mesures prises sur les lieux» (Карти Польщі з її провінціями, воєводствами, землями і регіонами).

Аркуш №24. Karta granic Polski, zacząwszy od Bałty, aż do rzeki Sina-Woda, zawieraiąca Słobody Kozaków, Humańskich, y Zaporohowskich, Stépy Tatarow, Oczakowskich, Bessarabskich y Nogayskich, z ich ordami, tak ie w roku MDCCLXVII Han-Krymski poosadzał. Znayduie się tu ieszcze, dalsze wyciągnienie Bógu, y Dniestru (Карта кордонiв Польщi, почавши вiд Балти, аж до рiки Синя Вода, включаючи слободи козакiв уманських i запорозьких; степи татар очакiвських, бесарабських i ногайських, з ïхнiми ордами, якi року 1767 хан кримський поосаджував; знаходиться тут ще подальша течiя Бугу та Днiстру; Днiпро також вiд порогiв, аж до впадiння у море Чорне). Написи на мапі – Kozaków Humańskich y Zaporohowskich (Козаків Уманських та Запорозьких); по течії Дніпра – зліва та справа території Запорозькі (Osady Zaporohowcow); Kozaczyzna Humańska (Козаччина Уманська).

Турецькою мовою Чумацький шлях названий Kerman-Joli - "караванний шлях", а польською мовою написано "droga niedojrzana", а далі на північний захід "zły krok".

ЧОРНИЙ ШЛЯХ — один з основних шляхів, що сполучали Пн. Причорномор’я із західноукраїнськими землями. Назва "Чорний шлях" трапляється в джерелах із кінця 15 ст.

У зарубіжних джерелах того періоду шлях  називався - Czarny Szlak або Via Nigra. 

Дмитро Яворницький: «Чорний (Польський) або Шпаків шлях, у турків Кара Іслах, що отримав свою назву від Чорного лісу, виходив з глибини Польщі, з Варшави на Кознище, Пулави, Маркушів, Люблін, Жовкву, Львів, повз Умань на Торговицю, через річку Синюху й звідси в межі вольностей запорізьких козаків, через річки Вільшанку, Кільтінь, уздовж Малої Висі на Велику Виську, над верхів'ями Костуватої й Бобринця, потім вододілом між Ташликом і Мертвоводом до гирла самого Ташлика, до Бугу, врешті за Буг до шляху Керван-Іол, тобто Караванної дороги».

До початку 18 ст. Чорний шлях, яким користувалися кримські татари для грабіжницьких нападів на Правобережну, Західну Україну і Польщу, починався під Перекопом. З початку 18 ст., після зменшення інтенсивності набігів, Чорний шлях почали використовувати чумаки. Згідно з картами Г. де Боплана та ін. європейських картографів 2-ї пол. 17 — поч. 18 ст. Чорний шлях переважно проходив вододілами річок. Він починався від Тавані (нині в районі Каховки та Берислава) й ін. дніпровських переправ та йшов на північ до верхів’їв Інгульця й Тясмину (притоки Дніпра), де розгалужувався на дві гілки. Пн. гілка проходила повз Лебединський ліс (у районі сучасного с. Лебедин Шполянського р-ну Черкас. обл.) та суміжні лісові масиви, далі пролягала між витоками Гнилого та Гірського Тікичів (бас. Пд. Бугу) і правих приток Росі (бас. Дніпра). Пд. гілка, від якої біля витоку р. Велика Вись (прит. Синюхи) відокремлювався Кучманський шлях, вела до переправи через Синюху (прит. Пд. Бугу) біля Торговиці (нині село Новоархангельського р-ну Кіровогр. обл.), проходила повз Умань та зливалася з пн. гілкою в районі витоку Гірського Тікича. Далі Чорний шлях пролягав вододілами річок у північно-західному та західному напрямках повз Погребище, Пиків (нині село Калинівського р-ну Він. обл.), Уланів (нині село Хмільницького р-ну Він. обл.), Хмільник, Стару Синяву та Старокостянтинів. Біля витоків річок Пд. Буг та Случ Чорний шлях з’єднувався з Кучманським шляхом та йшов на захід повз Збараж у напрямку Львова. Відгалуження Чорного шляху вели на Київщину і Волинь.

Історична довідка. Джованні Антоніо Рицци Занноні (народився 2 вересня 1736 р. в Падуї, помер 20 травня 1814 р. в Неаполі).

Універсальний астроном, геодезист та математик. Був географом Венеціанської республіки та гідрографом торгового флоту в Парижі. Під час Семирічної війни (1756–1763) потрапив у французький полон, після чого оселився у Парижі, де працював картографом. Карти в його різних атласах були декоративно вигравірувані та оздоблені картушами. Його найбільше досягненням - атлас Польщі 1772 р. (масштаб 1:629 000). У 1783 р. видав карту "Carte Generale de la Pologne avec tous les Etats qui en dependent" (Генеральна карта Польщі...). Формат  30.48 x 45.085 cм. Масштаб 1 : 4 000 000.

На замовлення правителів Речі Посполитої та Османської імперії розробив карти для встановлення точних кордонів володінь у пониззі Дніпра. Автор багатьох атласів та великомасштабних карт. З 1781 р. жив і працював при дворі Бурбонів у Неаполі.

Бібліографічне посилання: Ґедзь Т.М. ЧОРНИЙ ШЛЯХ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 10: Т-Я / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2013. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Chornyj_shliakh