ЮРІЙ САБАЛЬ - рідний брат мого діда. Уродженець українського села
Улазів (Любачівщина).
Юрій
(1921 р. н., або 1923 р. н.) – воїн УПА, ройовий куреня «Месники», загинув
у 1947 р. від рук поляків на Ольштинщині. Обставини смерті дуже
трагічні. Бувши воїном УПА, він приїхав на Ольштинщину до своєї матері
попрощатися, його курінь мав переходити на радянську Україну. Мати була
депортована і проживала там зі старшою дочкою Феодосією. Сусід поляк побачив,
що Юрій приїхав до своїх рідних. Смерть українця не забарилася. Його прив’язали
мотузкою за руки до коня і волокли декілька
кілометрів.
Батько Юрія –
Сабаль
Микола (помер 1939 р. в Улазові, похований на місцевому цвинтарі, могила не збереглася). Був війтом с. Улазів.
Мати –
Сабаль
Марія (померла на поч. 1970-их рр. в с. Свєнтка Ліпка Ольштинського
воєводства, Польща). Проживала там (після
депортації 1946 р.) з найстаршою
дочкою Феодосією (Феською) та її сім’єю.
У мого діда
Олега були брати й сестри:
*Юрій
(1921 р. н., або 1923 р. н. – 1947 р.).
*Феодосія – найстарша
в сім’ї (померла на Ольштинщині, Польща).
*Василь (1917 р. н.;
проживав і помер в Австралії в 1990-их рр.). Був одружений на уродженці
Холмщини.
*Микола – проживав і
помер в с. Дахнів Любачівського повіту (Польща) на початку 1960-их рр.
*Марія – проживала і
померла в Польщі.
2016 р. Листопад. Побожні поляки-католики зробили дорогу через цвинтар. с. Улазів.
«Месники» — назва куреня (відділу) оперативної групи УПА-Захід Української
Повстанської Армії, який у 1944–1947 рр. діяв на території Галичини, в
основному на Закерзонні, зокрема у складі 27-го (Любачівського) Тактичного
відтинку «Бастіон» (Перемишильщина), що належав до Військової округи-6 «Сян», групи УПА-Захід.
Командир ТВ-27 — майор «Залізняк» (Шпонтак Іван), який
одночасно командував куренем «Месники».
Головною метою
діяльності була оборона українського населення Закерзоння від виселення з
рідної землі, а також від нападів польських цивільних банд, військових
формувань Вермахту, Війська Польського та
НКВС. Крім виконання інших бойових завдань, на підрозділи куреня також було
покладено завдання охорони Крайового Проводу ОУН Закерзоння.
З утворенням 27-го
тактичного відтинку «Бастіон» курінь «Месники» став його основною бойовою
одиницею. За даними польського дослідника Вєслава Шота, до складу ТВ-27
«Бастіон» також входили окрема сотня «Бриля», яка прибула на Закерзоння в 1946
р. з України й нараховувала більш ніж 80 повстанців, та сотня «Сагайдачного»,
котра налічувала більш ніж 60 повстанців, а загалом сили відділів УПА становили
понад 560 вояків, з яких 420 — власне особовий склад куреня «Месники».
Першим і єдиним
командиром сотні, а пізніше куреня «Месники», до останнього дня діяльності
підрозділу був Іван Шпонтак (псевда «Залізняк», «Дубровик», «Остап», «Леміш»).
Він же одночасно командував згодом утвореним 27-м (Любачівським) Тактичним
відтинком «Бастіон» (Перемишильщина).
В оперативних звітах ТВ-27 «Бастіон», починаючи з 1946 р.,
фігурує як «Відділ 98».
Сотня «Месники-2» створена
15 листопада 1944 р. після поділу особового складу сотні «Залізняка» на дві
частини та поповнення новобранцями, зокрема з групи самооборони околиць сіл
Башня Долішня та Нове Село (командир —
«Крук») і групи самооборони околиць сіл Нова Гребля та Суха Воля
(командир — «Підкова»). Командиром призначений «Метелик» (інше
псевдо — «Петренко»), з 26 грудня 1944
р. — «Біс», З березня 1945 р. — Ухань Михайло
(псевдо «Бойко» та «Умань»), з жовтня 1945 року по вересень 1947 року — Шиманський Іван (псевдо «Шум»).
Героям слава!
ВідповістиВидалити