Мій дідо Соболь (Сабаль) Олег народився в мальовничому українському селі Улазів Любачівського повіту (тепер Польща). Після депортації 1946 р. проживав в с. Чишки, а з 1960 р. у Винниках біля Львова (помер 1994 р., похований на старому Винниківському цвинтарі). За даними Володимира Кубійовича в 1939 р. у селі проживало 2 660 мешканців, зокрема 2 070 українців, 20 поляків, 390 латинників і 180 євреїв. Село налічувало 350 господарств.
«В селі українці й поляки виключно спілкувалися українською мовою, жили дуже дружньо. На польське Різдво (так називав його дідо) 25 грудня ми йшли до них колядувати. У хаті звучали польські й українські колядки. Коли приходило наше Різдво (7 січня), ми запрошували поляків до себе. Було весело й щиро. Колядували всі разом. До латинників не ходили колядувати ні поляки, ні українці (латинники – це українці які перейшли на латинський обряд, але вважали себе українцями і розмовляли українською). Українці вважали їх зрадниками віри, а поляки не вважали їх поляками, і говорили нам – зрадили вас, зрадять колись і нас. Ні 25 грудня, ні 7 січня в селі тяжких робіт ніхто не виконував. Така ситуація була майже у всіх довкільних селах. Ми ходили до своєї церкви, поляки до свого костелу. Ми не переходили на їхню віру, а вони на нашу. Кожен дотримувався своєї давньої Віри й звичаїв».
Українські (руські церкви) в Речі Посполиті та Австро-Угорщині користувалися завжди старим стилем, тобто Юліанським календарем, адже стояло питання збереження етнічної самоідентифікації українців, їх розрізнення із поляками-римокатоликами, через полонізацію метою якої була культурна асиміляція.
У XX і ХХI ст. день Різдва 25 грудня за Юліанським календарем припадав і припадає за світським (григоріанським) на 7 січня, у XIX ст. - на 6 січня, у XVIII - на 5 січня, у XVII та XVI ст.ст. - на 4 січня. Тобто, і православні українці, і греко-католики відзначали Різдво на 10-13 днів пізніше за римо-католиків та протестантів. Це було і за поляків, і за австрійців, і в УПА, і в підпіллі за СРСР.
Що цікаво то майже в кожної релігії є свій календар і практично всюди він відрізняється від світського державного. Календарів дуже багато насправді й новоюліанський і григоріанський не самі точні з погляду науки. Найцікавіший факт, це те, що в Індії є один світський календар, але через те, що там багато гілок індуїзму, в різних регіонах різні групи використовують власні календарі, які використовували попередні покоління.
Бог поза часом, але в книзі Левіт, глава 23, Бог дає Мойсеєві настанови стосовно свят. Далі в книзі пророка Єзекіїля глава 44 вірш 24. Далі книга пророка Даниїла глава 7 вірш 25. Ці вірші стосуються свят, уважно перечитаймо і їх. З Біблії зрозуміло, що є Божі свята, а є людські. І мабуть, не варто так легко ними двигати.
Отже, Українські церкви у 20 і 21 ст. святкували Різдво до "реформи" завжди 7 січня. За цією датою Різдво святкували в Організації Українських Націоналістів та в Українській Повстанській Армії. Чи в когось повернеться язик назвати ці організації прислужниками московської церкви? Степан Бандера - син греко-католицького священника, і Різдво, як і оунівці та упівці, відзначав 7 січня.
Зараз ламається увесь стрій національної сутності Українського Народу, нівелюється сама природа української душі. Нас перетворюють на безлике «воно», яким легко управляти й заганяти в стійло. Але сила духу народу нездоланна! Ніякі глобалістські виверти, тим паче модницькі віяння, його не здолають. Якщо не змогли цього добитися впродовж тисячоліття, то не досягнуть і нині.
.jpg)
