Карта показує
територію втрачену Росією відповідно до умов Брест-Литовського договору. Видавництво карти: США, Філадельфія, 1921 р. Автор - George H. Allen: The Great War, Volume 5: The Triumph of Democracy.
Брест-Литовський мирний договір від 27 січня
(9 лютого) 1918 р. – мирна угода між Українською Народною Республікою з
одного боку та Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною і Болгарією з
іншого, підписана Бресті (Брест-Литовську); перший мирний договір у
Першій світовій війні 1914-1918 рр.
Делегація УНР складалася із представників Центральної ради та
Генерального секретаріату: прем’єр-міністра В. Голубовича (голова),
М. Левитського, М. Любинського, М. Полоза, С. Остапенка та О. Севрюка
(став головою наприкінці переговорів, підписав договір). За партійним
складом це були есери і соціал-демократи. Принциповою позицією делегації
був її статус представництва самостійної держави.
Підписанню Центральними державами договору з УНР передувало визнання
її повноправним часником переговорів (всупереч заяві Л. Троцького про
присутність в радянській делегації представників від українського
радянського Народного Секретаріату). Також в ході переговорів в
Бресті-Литовському радянська делегація змушена була визнати легітимність
представництва УНР і незалежність самої республіки.
З умовами договору, до складу УНР відходили Холмщина і Підляшшя, а
Галичина і Буковина виділялися в окремий коронний край у складі
Австро-Угорської імперії.
Натомість УНР зобов’язувалася постачати Центральним державам промислову і сільськогосподарську продукцію.
Брестський договір, підписаний 3 березня 1918 р. між Центральними
державами та РРФСР, зобов’язував раднарком останньої визнати законність
Центральної Ради і її Народного Секретаріату, припинити політичну
пропаганду в УНР, вивести з неї радянські війська і підписати мирний
договір.
Немає коментарів:
Дописати коментар