З історії. На картах назви «Ukraine» (Україна) та «Cosaques» (Козаки) появляються
одночасно. Перша відома карта з такими написами відноситься до 1572 р.
В Арх. Фр. Міністерства Зак. Справ
зберігається карта України, зроблена в 1572
році з наказу короля Карла IX для його брата Генриха, кн. Анжуйського.
На сій карті територія по обидва боки Дніпра має надпис: «Ukraine»
(Україна), захоплюючи і нинішню Харківщину, яка колись звалася Слобідською
Україною. Та частина, де нині Кременчук, Єлисаветград, Катеринослав, і нижче
має надпис: «Cosaques» (Козаки). З сию картою, по давности вжитку географами
назви «Україна», конкурує карта Мотіеля. В Націон. Бібліотеці (Париж) в
паперах французького купця Мотіеля є географчіна карта басейну Чорного Моря,
зроблена невідомим автором. Мотіель їздив з Франції суходолом в Туреччину через
Україну. Виїхав він з дому в 1580 році, а вернувся в 1582 р., пробувши в
подорожі 2 роки з лишком. Ясно, що карту, якою він користався в тій подорожі,
було зроблено раніше 1580 року. На сій карті територія по обидва боки
Дніпра має на собі надпис: «Uckrania» (Україна). На тій території
показані міста Овруч, Житомир, Київ, Каменець-Под., Полтава, Чигрин [Сергій
Шелухін. Назва України: з картами. 1921].
На європейських
картах XVII-XIX ст. містяться написи: Ukraine Pays des Cosaques
(Україна Країна Козаків), Ukraine pays des Cosaqyes (Україна
земля (країна) Козаків), VKRAINE ou PAYS DES COSAQUES (Вкраїна, або Країна Козаків), D'Ukraine
ou Pays Des Cosaques (Україна, або Країна Козаків), Ukrajna
o Paese de Cosacchj (Україна, або Країна Козаків), Vcriania
o Paese de Cosacchj (Вкраїна, або Країна Козаків), Vkrania quæ et Terra Cosaccorum
cum vicinis Walachiæ, Moldaviæ, Minoris, Tartariæ provinciis (Україна
чи Козацька земля з прилеглими провінціями Валахії, Молдавії і Малої Татарії), UKRAYNE
COSACKISCHE LANDER (Україна козацька земля), Ucrania Cosaccorum (Україна Козацька), Ukraine
ou Cosaquie (Україна, або Козаки), Pays des Cosaqyes (Країна (земля)
Козаків), Pays des Cosaqyes Ukraine (Країна (земля) Козаків Україна), Dzyke
Pole ou Campagne De Cossaques Zeporoski (Дике Поле, або Земля
Запорозьких Козаків), Terr. Cosaccorum zaporoviensium
(Земля Козаків запорозьких), Territ Cosaccorum Zaporoviensium (Земля Козаків Запорозьких), Cosaques
Zaporiski (Козаки Запорозькі), Cosaques Сzaporowski (Козаки
Запорозькі), Cosakki Saporoski (Козаки Запорозькі), Cosaques Saporowi (Козаки
Запорозькі), Zaporog Kosak (Запорозькі Козаки), Dniepri Kosak (Дніпровські Козаки), Kozaci
Slobodsczy (Козаки Слобідські),
Cosakes de Saporoski (Козаки Запорозькі), Kosaken Ukrainiichen (Козаки Українські), Kosaken Tshernomoricen (Козаки Чорноморські), Human Cosaks (Уманські Козаки), Kozaków
Humańskich y Zaporohowskich (Козаків
Уманських та Запорозьких), Saporoskiaja Sieza (Запорозька Січ), Osady Zaporohowcow (території Запорозькі), Kosaks Zaporovien ou Haydamaks (Запорозькі козаки або Гайдамаки), Cosaci Bialagorodski (Козаки
Бєлгородські) і т. д.
Після впровадження Г. Бопланом (1635 р.) назви Україна в
європейську географію, вона на тривалий час закріплюється у свідомості
європейців. Карти України Г. Боплана – це перші твори
західноєвропейської картографії, присвячені спеціально Україні; на них назву
«Україна» вперше вжито для всієї української території «від Московії до
Трансільванії». Починаючи з карт Нікола
Сансона (1641 р.) і аж до кінця XVIII ст.
Україна ототожнюється з козаками, як держава або країна козаків.
В тій же
Націон. Бібліотеці (Париж. – А. Б.) зберігаються дві географічні карти: одна з 1641 року, перевидана в Римі в 1678 р.,
а друга з 1657 р., перевидана в Римі в 1688 році. Авторами їх були італійські
географи: першої Сансоне (французький географ та картограф Нікола Сансон. – А.
Б.), а другої Корнетті. На обох картах територія України має на собі надпис:
«Ukraina o Paese de Cosacchi» (Україна або Земля Козаків). Ся територія займає
обидва боки Дніпра з Волинею, Поліссям, Галичиною. Назви Русі або Россії —
немає. Московію названо Московією [Сергій Шелухін. Назва України: з картами. 1921].
Нікола Сансон (батько
Гійома Сансона) є першим європейським картографом, який на карті 1641 р.
ототожнив Україну з Козаками Vcraіna o Paese de Cosacchі (Україна або Країна Козаків). А Гійом
Сансон вже на карті 1672 р. «Les Estats dela Couronne de Pologne,
subdivises en leurs Palatinats, qui comprennent Le Royaume de Pologne, Le Grand
Duche de Lithuanie, Le Duches de Prusse, Mazovie, Samogitie, Les Provinces de
Volhynie, et de Podolie, ou est compris L’Ukraine
ou Pays des Cosaques» (Землі Корони Польської, розділені на воєводства, які
охоплюють Королівство Польське, Велике Князівство Литовське, князівства
Пруссія, Мазовецьке, Самоготія, Провінції Волинь і Поділля входять в Україну або в Країну Козаків) позначив
на картуші (назві мапи) Україну саме як «Країна (земля) Козаків». На карті 1672 р. Гійома Сансона та Юбера Жайо «LE ROYAUME DE HONGRIE..» ([Карта]
королівства Угорщина...) Центральне
Правобережжя та Лівобережжя назване Україною, або Країною Козаків (Vkraine ou Pays des Cosaques). На карті 1684
р. італійського географа й картографа Джакомо Кантеллі да Віньола (Giacomo
Cantelli da Vignola; 1643-1695) Середня Наддніпрянщина вже показана як Vkraina
o Paese de Cosacchi di Zaporowa (Україна або Країна Козаків Запорозьких), а на
схід від неї вказана «Україна або Країна Козаків Донських, залежних від
Московії» (Vkraina ouero Paese de Cosacchi Tanaiti Soggetti al Moscouita).
Отже назва
“Ukraine Pays des Cosaques” (Україна Земля (Країна) Козаків) проіснувала у
французьких джерелах аж до кінця XVIII ст. (в XIX ст. ця назва міститься дуже рідко). Надалі відбулася ситуативна
трансформація географічного позначення цього регіону просто слово «Cosaques»
(Козаки), «Cosaques Zaporoski» (Козаки Запорозькі), рідше – просто «Україна». Існує величезний масив картографічного матеріалу
з терміном «Україна», і саме це, власне, забезпечило популяризацію імені
України – саме руками Боплана, Сансона та інших видатних європейських
географів-картографів.
«… початкова залежність петровської
російської картографії від західноєвропейських (передовсім французьких) зразків
позначилася на тому, що на межі XVII–XVIII ст. вперше (але вкрай ненадовго —
хіба що один раз) на російську карту Європи втрапляє «Україна Козацкая Страна». Співіснують на цій карті і «Царство
Московское или Российское», і «Рωссиа Черная» в Галичині та Холмщині. Надалі ж
«Україна» вже не з’явиться знову, замінена на офіційно прийнятнішу для держави,
що нещодавно почала називатися «Росія», «Малоросію». Існування тут «України»
пов’язано з імовірним французьким (але, безперечно, іноземним) оригіналом цієї
карти — твором Ґійома Сансона (1670-ті роки)» [К. Галушко, 2018].
1706 р. Гійом Деліль (Guillaume Delisle; 1675-1726), французький
географ та картограф у Парижі видав мапу “Carte de Moscovie. Dressee par Guillaume De l'Isle de l'Academie royale
des Sciences a Son Excellence Monseigneur Andre Artemonides de Matueof Ministre
d'Etat de sa Majeste Csarienne l'Empereur des Russes, son Lieutenant gnal. en
la Principaute de Jaroslavie ... Par son tres humble et tres obeisst. Serviteur
De l'Isle. A Paris, chez l'Auteur sur le Quai de l'Horologe, avec Privilege” (Карта Московії. Складена Гійомом Делілем Першим королівським географом. Його світлості монсеньйору Андрію Артамоновичу Матвеєву, державному міністру Його величності Царя. Від найскромнішого і найпокірнішого слуги Деліля. Париж). Опублікована в «Atlas de Geographie». Масштаб – 1:2 600 000. Карта розміщена на двох аркушах.
На
карті позначено Батурин, як столицю козаків і Москву (з 1712 р. –
Санкт-Петербург), як столицю Московії. Середня Наддніпрянщина (Правобережна та
Лівобережна) позначена як “Ukraine pays
des Cosaqyes” (Україна Країна Козаків). Напис сягає м. Білгорода
(тепер місто в Росії). Південна Україна показана як територія де проживають Cossaques Zeporoski (Козаки Запорозькі).
Міститься
на карті й напис «Cosaques Donski ou Czercasses» (Донські Козаки або Черкасси).
На схід від земель Донських козаків – Тартарія Московська (Tartarie Moscovite),
на північ – Русія Московська (Russie Moscovite).
На
карті також показано українські історико-географічні регіони: Запоріжжя,
Слобожанщина, Поділля, Покуття тощо. Тут зазначено українські землі в складі
Московії (намісництво Київське “Gouvernem de Kiow”, князівство та намісництво
Чернігівське “D. Et Palat.
Czernigow”, князівство Сіверське
“Duchе De Severie”) так й інші регіони (воєводство Волинське “Palatinat de
Volhinie”, воєводство Брацлавське “Palatinat de Braclaw”, воєводство
Кам’янецьке “Palatinat de Kaminieck”, воєводство Руське (Покуття) “Palatinat de
Russie” (Pokucie) та ін. На карті показано 13 порогів по течії р. Дніпро
(Борисфен) без назв.
Карта
неодноразово перевидавалася. Фірма “Covens & Mortier” у 1730, 1733, 1742
рр. і т. д., в Амстердамі, теж перевидавала цю карту. У 1733 р. карта була опублікована в “Atlas nouveau, contenent touts les parties du monde ou sont exactement
remarquees les empires, monarcuies, royaumes,
republiques etc. Amsterdam. J. Covens et C. Mortier. 1733” (Новий атлас, що вміщує всі частини світу з точними примітками імперій, монархій, королівств, республік тощо. Амстердам. Ковенс і Мортьє. 1733). В атласі були зібрані мапи, що Гійом Деліль склав в період 1700-1726 рр.
Карта видавалася як цілою, так і частинами під назвами: «Partie Meridionale de Moscovie» та «Carte de Moscovie».
Гійом
Деліль був учнем астронома Жана-Домініка Кассіні, який навчив його точного
визначення положення за допомогою спостереження точок на небі. Перші карти
видав у 1700 р. (світу, Америки, Африки, та Азії). З 1702 року був пов'язаний з
Французькою Академією Наук, з 1716 р. – ад’юнкт, з 1718 р. був її членом.
Одержав титул Першого Королівського Географа (Premier Géographe du Roi). За дорученням Петра I склав карту
Каспійського моря, на якій вперше дав його справжні положення і конфігурацію. У
1700-1714 рр. видав всесвітній атлас на основі нових матеріалів, критично
переглянувши картографічні уявлення того часу; повністю переробив карту Африки;
вперше дав більш вірні пропорції Середземного моря, усунувши помилку в довготі,
яка збереглася на географічних картах ще з часів К. Птолемея.
Батько
– Клод Деліль (викладач географії та історії), брати: Жозеф Ніколя Деліль
(академік в Парижі та Петербурзі, увійшов в історію тим, що таємно надсилав до
Франції копії російських карт, до яких мав доступ в Академії наук); Симон –
історик; Луї – астроном (помер 1741 р. на Камчатці).
Деліль
завжди наносив на свої мапи градусну сітку. За декретом французького уряду 1634
р. французькі мапи приймали за нульовий меридіан острів Ферро (Ферро – крайній західний острів
групи Канарських островів, в період 1634–1884 рр. меридіан острова Ферро
(17°39’51”) на захід від Гринвіча приймався за початковий).
1742 р. «Partie Meridionale de Moscovie» (видана в Амстердамі)
1742 р. «Carte de
Moscovie» (видана в Амстердамі)
Немає коментарів:
Дописати коментар