Бої за Львів. Листопад 1918 р. (р-н біля теперішнього географічного ф-ту ЛНУ)

З 1 листопада 1918 року і по 17 липня 1919 року, між Польщею та ЗУНР на території Галичини відбувалися воєнні дії. 4 листопада продовжилися бої за головний залізничний вокзал. Фронт, який утворився 4 листопада, практично не змінювався протягом двох тижнів. Він проходив по вулицях Стрийська — Кадетська — Коперніка, через головну пошту — Галицький сейм (сучасний головний корпус університету імені Івана Франка) — Собор святого Юра -площа Бема (нині Князя Святослава) — Янівська вулиця — Клепарівська- Шпитальна- Замарстинівська. У місті утворилася формальна бойова лінія — поляки зайняли західну частину міста з головним залізничним вокзалом, українці утримували середню і східну частини з Високим Замком і вокзалом Львів — Підзамче.

Листопадовий чин 1918 р. Польські позиції на вул. Сикстуська (нині Дорошенка ). Головний вхід на теперішній географ. ф-т ЛНУ
Назви вулиці:
1569-1688 — Сикстівська дорога або до Сикстівки (Gasse Sixtuska, ul. Sykstuska)
1688-1938 — Сикстуська (пол. Sykstuska)
1938-1941 — Оборони Львова (верхня частина, пол. Obrony Lwowa)
1941-1944 — Сикстутсштрассе (нім. Sykstusstrasse)
1944 — Сикстуська
1944-1992 — Жовтнева
з 1992 — Петра Дорошенка

1918 р. Листопад. Українська стійка.  Вул. Коперника, нижче Словацького. На дальньому плані справа пошта і дах семінарії
Барикади на львівських вулицях почали будували, щоб перешкодити руху ворожих броньовиків. Перший сніг пішов 15 листопада, тож світлину було зроблено опісля, ймовірно, під час перемир’я.

1918 р. листопад. "Редута Пілсудського". Вул. Коперника (приміщення Греко-католицької семінарії)

Тогочасний воєнізований комплекс будівель пошти і духовної семінарії (тепер - географічний факультет ЛНУ ім. Ів. Франка) із входами з вулиць Коперника, Словацького та Дорошенка у історичних джерелах отримав назву «редути Пілсудського» (місця розташувань дивізії польського генерала).

Вул. Коперника була на прицілі в українців, які розташувались на Цитаделі та в Оссолінеумі. У сховищі бібліотеки на книгах стояли кулемети, що згодом здійняло хвилю обурення в поляків.

Основною частиною Цитаделі, з якої українці контролювали територію, стала вежа над вулицею Вітовського. Попри існуючу у польських виданнях версію про здобуття цієї ділянки, насправді Цитадель встояла аж до відступу українців 22 листопада. Натомість поляки розмістили кулемет на вежі костелу Св. Марії Магдалини, який в недовгому часі українці з оборонної вежі збили пострілом гармати.

1918 р. Будинок по вулиці Дорошенка, 42
Вулиця Дорошенка дуже щільно прострілювалась, адже поляки та українці почергово займали будинки.

1918 р. Вул. Сикстуська (нині Дорошенка). Головна пошта і Духовна семінарія (тепер геграфічний ф-т ЛНУ)

1918 р. Головна пошта: кут вул. Словацького- Сикстуської (нині Дорошенка)
Пошту, як і сейм, спочатку захопили українці. Незабаром полякам вдалось витіснити їх, учинивши підпал і під виглядом пожежників впустивши туди бойовиків.

1918 р. Головна пошта: кут Коперника-Словацького

1918 р. Перехрестя Словацького-Сикстуської (Дорошенка)

Аптека «Під Фемідою» на розі вулиць Словацького та Сикстуської продовжувала свою діяльність, незважаючи на активні бойові дії. Будівля, де розташовувалась аптека, була посічена кулями, лінія бою в цей час проходила між Дирекцією залізниці на сучасній вулиці Листопадового Чину та Цитаделлю. Аптека функціювала до недавнього часу.

1918 р. Перехрестя Словацького-Сикстуської (Дорошенка)

1918 р. Вул. Коперника (кут Головної пошти)

Зима 1918-1919 рр.   Приміщення Головної пошти після воєнних дій

Біля Головної пошти відбувалися одні з найзапекліших боїв. Приміщення були захоплені українськими військами. 4 листопада відбувався активний штурм будівлі поляками. Після перемир’я 8 листопада пошта опинилася в поляків.

1918 р.   Бібліотека Оссолінських (власність фото Котлобулатова І.)

ДЖЕРЕЛА
* http://photo-lviv.in.ua/10-fotohrafij-lvivskyh-budivel-zi-slidamy-bojovyh-dij-1918-1919-rokiv/
* https://pl.wikipedia.org/wiki/Bitwa_o_Lw%C3%B3w_1918-1919)