Винниківська родина Маркевичів: батько та син

Винники пишаються своїми земляками – видатними діячами держави, релігії, культури та спорту. Прізвище Маркевич сьогодні відоме далеко за межами України. Життєвий шлях Богдана та Мирона Маркевичів тісно пов`язаний із Винниками. Тут вони народилися і стали відомими людьми у футболі.

Маркевич Богдан Дмитрович (17 лютого 1925 р., м. Винники — 23 серпня 2002 р., м. Винники) — український футбольний тренер, Почесний громадянин Винник, батько тренера Мирона Маркевича. Грав за команди «Дніпро» (Винники), «Харчовик» (Винники), «Авангард» (Винники). Працював тренером у командах «Авангард» (Винники), Спартак (Винники), «Жупан» (Винники) та «Каменяр» (Львів); був тренером-селекціонером ФК «Карпати» (Львів) наприкінці 1960-их і на початку 1970-их років.

Народився Богдан Маркевич в сім’ї Дмитра та Анни Маркевичів, які виховали чотирьох синів та доньку. Життєвий шлях Богдана Маркевича був дуже непростим. 1942 р. потрапив у так званий контингент і був вивезений на примусові роботи до Німеччини. Працював на заводі «Мерседес». 1945 р., коли радянські війська ввійшли у Штутгарт, Богдана Маркевича відправили на заслання на Урал. Та Богдан Маркевич мужньо витримав усі випробування долі, а завдяки футболу зумів вижити в непростих умовах. Один із великих начальників табору дуже любив футбол. За його сприяння через півтора року Богдан Маркевич повернувся додому. У рідних Винниках Богдан не застав вже батьків, які з двома синами та донькою емігрували до США. Лише брат Роман залишився у рідному домі.

Але найцікавіше те, що після повернення до Винник серед нової влади натрапив на енкаведиста – прихильника футболу і отримав «добро» на те, щоб займатися улюбленою справою.

1947 р., разом з Романом Кметьом, відродив ФК «Харчовик» (Винники).

1949 р. Богдан Маркевич одружився. Разом з дружиною Любомирою виховали двох дітей — Мирона та Ренату.

Багато років виступав за винниківський «Харчовик» і за команду шкірзаводу. 1954 р. здобув у її складі Кубок сімсотріччя Львова.

У рідних Винниках тренував юних футболістів, серед яких:

*Роман Покора («Карпати» Львів, «Металіст» Харків);

*Ростислав Поточняк («Карпати» Львів, «Металіст» Харків);

*Ярослав Грисьо (футбольний арбітр вищих ліг СРСР та України, голова Федерації футболу Львівської області);

*Юрій Гданський (СКА Львів);

*Роман Весна («Карпати» Львів);

*Мирон Маркевич («Карпати» Львів).

1960 р. керована ним команда змагалася з дрогобицьким «Нафтовиком» за право виступати в класі «Б». Товаришував  Богдан Маркевич із відомим тренером Карлом Мікльошем, згодом працював у «Карпатах» тренером-селекціонером. Завдяки рекомендації Богдана  Маркевича до «Карпат» перейшло кілька відомих футболістів. Уже з 1965 р. його вихованці поповнюють склад «Карпат».

Під керівництвом Богдана Маркевича винниківська команда у 1960, 1963, 1965 рр. здобувала титул чемпіона Львівської області.

1968 р. Богдан Маркевич полишає тренерську кар’єру у Винниках і на запрошення головного інженера Львівського шкірзаводу п. Чайковського очолює клуб «Каменяр».

Стадіон у Винниках названий іменем Богдана Маркевича. З  2003 р. проводять щорічний юнацький турнір пам'яті Богдана Маркевича. У День Незалежності України (24 серпня 2015 р.) на стадіоні у Винниках відкрили пам’ятник Богдану Маркевичу.

Маркевич Мирон Богданович (народився 1 лютого 1951 р. у Винниках) — український футболіст і тренер, меценат, Почесний громадянин м. Винники з 23 серпня 2012 р. Закінчив Львівський інститут фізкультури.

Рекордсмен української вищої ліги за кількістю ігор у ранзі головного тренера. Працював у командах: «Торпедо» (Луцьк), «Поділля» (Хмельницький), «Карпати» (Львів), «Кривбас» (Кривий Ріг), «Металург» (Запоріжжя), «Анжі» (Махачкала, Росія), «Металіст» (Харків). Керував національною збірною України у 4 матчах, тричі українці святкували перемогу і один раз зіграли внічию. Перший і єдиний на цей час тренер, який  не зазнав з нею жодної поразки. 26 травня 2014 р. призначений головним тренером дніпропетровського «Дніпра». 29 червня 2016 р. подав у відставку з посади головного тренера «Дніпра». З липня 2016 р. — голова комітету  національних збірних ФФУ.

Народився Мирон у відомій винниківській сім’ї Богдана та Любомири Маркевич.

Першим тренером Мирона був його батько — відомий український тренер Богдан Дмитрович Маркевич.

Навчався у Винниківській семирічній школі №1. Наприкінці 1950-их рр. родина Маркевичів з Винник переїздить до Львова де мешкає в районі Привокзального ринку. 1966 р. Маркевичі перебралися на вул. Зелену, неподалік тодішнього стадіону «Дружба» (нині «Україна»).

1970 р., після перемоги «Карпат» у Кубку СРСР (1969 р.), Мирона Маркевича запросили до львівського клубу. У «Карпатах» Мирон Маркевич провів два роки, виступаючи за дублюючий склад. У чемпіонаті СРСР 1972 р. «дубль» посів третє місце.

1973    р. Мирона Маркевича призвали на службу в радянську армію і він розпочинає свої виступи за ФК СКА (Львів). Після завершення служби в армії Мирон Маркевич прийняв пропозицію від російського клубу «Спартак» (Орджонікідзе) (колектив першої союзної ліги). За «Спартак» вдалося зіграти лише два матчі у Кубку СРСР.

Протягом двох років (1975—1977 рр.) Мирон Маркевич був вчителем фізкультури у с. Чишки (сусіднє село з Винниками). Чергове повернення до великого футболу відбулося аж 1977 р., коли наставник «Торпедо» (Луцьк) В. Байсарович запропонував Маркевичу бути не лише гравцем, а й допомагати в тренерській роботі.

1977 р. Мирон Маркевич одружився. Разом з дружиною Ганною виховали двох синів — Остапа (1978 р. н.) та Юрія (1987 р. н.).

1978 р. М. Маркевич повертається до Львова і розпочинає роботу в СДЮШОР «Карпати».

1981—1983 рр. навчання у Вищій школі тренерів у Москві.

З 2003 р. утримує дитячу футбольну школу у Винниках. Допомагає і дорослій команді «Рух». У свій час, щоб врятувати ДЮСШ від банкрутства, довелося  продати «Мерседес».

З нагоди 100-річчя Харківського футболу нагороджений  орденом «За заслуги» ІІІ ступеня». З нагоди 20-річчя Всеукраїнської спортивної громадської організації «Федерація футболу України», нагороджений орденом «За заслуги» ІІ ступеня.

22 червня 2012 р., сесія Харківської міської ради надала звання «Почесний громадянин міста Харкова» головному тренеру ФК «Металіст» Мирону Маркевичу.

7 травня 2016 р., сесія Львівської міської ради надала звання «Людина року 2016» Мирону Маркевичу.

ЛІТЕРАТУРА

Байцар Андрій. Історія Винник в особах: Науково-краєзнавче видання / А. Л. Байцар. — Винники; Львів: ЗУКЦ, 2017. — 180 с.