Йоганн Янсоніус (Ян Янсон, нід. Johannes Janssonius; 1588, Арнем — 11 червня 1664, Амстердам), нідерландський картограф, який жив і працював в Амстердамі в XVII столітті. Народився в Арнемі, де його батько (Ян Янзон Елдер) працював видавцем і продавцем книг. 1612 року одружився з дочкою картографа і видавця Йодокуса Хондіуса, після чого розпочав друкарську справу в Амстердамі. 1616 випустив мапи Франції та Італії. З 1623 Янсоніус став власником книгарень у багатьох містах Європи.
Попри смерть дружини Єлизавети в 1627 р. і нового одруження, в 1633 р. він укладає партнерський договір з її братом Генріхом Гондіусом (Henricus Hondius II., Hendrik Hondius der Jüngere; 1597-1651). Паралельно з Яном Віллемом Блау (1596—1673) починає видавати атласи Меркатора-Гондіуса. Під керівництвом Янсоніуса атлас значно розширюється, і в 1638 р. виходять перші три томи під назвою «Atlas Novus». Один з томів був повністю присвячений Італії. Четвертий том – карти англійського графства – виходить в 1646 р., через рік після аналогічного видання Блау. Однак навряд чи це був плагіат – багато карт були складені раніше Блау, інші були присвячені іншим регіонам, ніж у Блау.
До 1660 р. Атлас (вже під назвою «Atlas Major») містив 11 томів, та об'єднав роботи близько 100 видатних картографів та граверів. Атлас серед іншого містив опис "більшість міст світ", атлас водного світу («Atlas Maritimus» в 33 картах) і Небесний атлас «Harmonia Macrocosmica» Андреаса Целларія. Атлас видавався на голландській, латинській, французькій та німецькій мовах. Англійська видавець Мозес Пітт намагався видати Атлас Янсоніуса англійською мовою, але до 1683 р. встиг видати лише 4 томи й збанкрутував.
Після смерті Йоганна Янсоніуса видавництво карт продовжив його зять Йоганн Ян ван Вайсберген (Johannes (Jan) van Waesbergen; 1616-1681), який був одружений з його дочкою Елізабет Янсоніус (Elisabeth Janssonius;1615-1681).
У 1666 р. Спадкоємці Янсоніуса видали у Амстердамі «Atlas contractus - sive Atlantis majoris compendium». До атласу включено карти вітрів, світу, полярних регіонів, 14 карт Північної та Східної Європи, 38 карт Німеччини, 17 карт Нідерландів, 11 карт Великої Британії та Ірландії; 20 карт Франції, 16 карт Італії, 13 карт Іспанії, 7 карт Африки, 13 карт Азії та 18 карт Америки.
1649 р. Ян Янсон (Йоганн Янсоніус ). Карта “Vetus Descriptio Daciarum nec non Moesiarum”. Українські землі на карті позначено як Сарматія Європейська (Sarmatiae Europaeае Pars).
1657 р. Ян Янсон (Йоганн Янсоніус). Карта “Typus Generalis VKRAINÆ sive PALATINATUM PODOLIÆ, KIOVIENSIS et Braczlawiensis terras nova delineatione exhibens” (Генеральна карта України).
Вперше карта, без картографічної сітки, з’явилася у «Atlas Маіог», виданому Я. Янсоном у 1657 p. (Амстердам), і входила у його атласи до 1664 р. Масштаб – 1:1 600 000. У правому кутку – лінійки масштабів (“Milliaria Oeranica”, “Milliaria Polonica”, “Milliaria Germanica”, “Milliaria Italica”, “Lencæ Gallicæ”, “Milliaria Moscovitica”). На карті позначено межі воєводств Київського, Подільського, Волинського, Брацлавського, на півдні позначено Чорне море й частина Криму. У лівому верхньому кутку під гербом з польською короною нагорі – сувій паперу з назвою карти. На чудово декорованому картуші зображені українські козаки і гетьман Богдан Хмельницький. Внизу зліва – сувій з умовними позначеннями на карті. Мова видання – латинська. Техніка – гравюра на міді. Титул розташований у верхній частині гравюри. Акварельне колірування.
Легенда поміщена в інший картуш – “Signorum vel Characterum declaratio”, “Vrbs Antiqum Christianum, Oppidum Turcæ, Pagus, Ruinæ, Fous, Flumon, Signum quo Flumen decurerit, Pagi Tartarum Homaijbiorum, Mous Molendinum, B Transitus”. Між рамками карти позначені сторони світу: Septentrio, Meridies, Oriens, Occidens.
На цій карті показано місце Лоївської (1649 р., битва між військами гетьмана Богдана Хмельницького під керівництвом Михайла Станіслава Кричевського і литовськими військами під керівництвом Януша Радзивілла) та Берестецької битв (1651 р.). Формат карти 42,2 × 54 см.
Біля міст Лоєва (Lojowogrod) та Любеча (Lubiecz) напис: «А’ Dne. 1649 die 31 July ad Lojowogrod D.V. fub hoc Sig. Princeps Januffius Radziwil Lithuaniæ Generalis, Triginta sex Millia Cofacorum Rebellium profugavit: Du- cemque eorum Michaelem Krayczewski ccepit (У цьому місці 31 липня 1649 року Божого біля міста Лоєва литовський гетьман князь Януш Радзивілл переміг 36 000 бунтівних козаків, а їхній [полковник] Михайло Кричевський загинув (лат.). Між Сокалем (Sokol) та Берестечком (Bereftetzkov), на річці Південний Буг, nt; напис: «Circa Bereftezium ubi hœc nota + reperitus Johannes CafimirusRex Pol. Cecidit et infugam vertit 30 000 Tartaros et Rebelles Cosacos A0. 1651 die 30 Juny (Біля Берестечка, де знаходиться позначка “+“ польський король Ян Казимир побив і змусив до втечі 30 000 татар та бунтівних козаків року 1651, дня 30 червня).
Карта є переопрацюванням Яном Янсоном Генеральної карти України Г. Боплана, вигравіюваної і виданої В. Гондіусом у Ґданську 1648 p., зокрема її четвертого варіанта, надрукованого бл. 1651 р. і доповненого двома примітками на полі карти про Лоївську (1649) та Берестецьку (1651) битви. Загалом автор повторив за Бопланом зображення території трьох українських воєводств, проте карта має деякі відмінності: землі Брацлавського воєводства продовжені на північний захід, займаючи південну частину Поділля; Покуття зміщене на схід і простягається на невеликому відтинку вздовж правого берега Дністра. Слід відзначити, що рівень виконання гравюри значно нижчий, ніж робота В. Гондіуса. 1680 р. спадкоємець Яна Янсона — Йоганнес ван Весберґен (Joannes Janssonius van Waesbergen) спільно з книгарем Мозесом Пітом (Mosses Pitt) перевидали карту, здійснивши на формі кілька змін: додали картографічну сітку, змінили картографічне зображення Полісся тощо. У цьому варіанті карта друкувалась у «The English Atlas», що видавався в Амстердамі впродовж 1680-1683 pp. [Вавричин М. Україна на стародавніх картах (середина XVII – друга половина XVIII ст. / М. Вавричин, Я. Дашкевич, У. Кришталович // К.: ДНВП “Картографія”, 2009. – 224 с.].
Третій варіант карти Я. Янсона був виданий у 1686 р. Герардом Фальком та його учнем Петером Шенком I, які, придбавши плиту карти, додали на ній тільки свою видавничу примітку. Карта зустрічається у голландських збірних атласах. Карта перевидавалася до початку 1700-х рр.
1670 р. Йоганн Янсоніус (Ян Янсон). Карта “TRACTUS BORYSTHENIS vulgo DNIEPR et NIEPR dicti, à KIOVIA ad Urbum OCZAKOW, Moses Pitt”.
Карта Дніпра Йоганна Янсоніуса є детальним переопрацюванням 3-аркушевої карти Дніпра Г. Боплана, що вперше була надрукована Яном Блау у «Atlas Маіог» (Амстердам, 1662 р.). Карта Я. Янсона складається з трьох частин, кожна з яких відповідає одному аркушеві карти Г. Боплана. З видавничою приміткою спадкоємців Я. Янсона (Apud Hereies Joannis Janssoni) карта без змін у картографічному зображенні була опублікована бл. 1670 р.
Вперше карта, без видавничої примітки, надрукована у атласі одного із спадкоємців автора — Йоганнеса ван Весберґена «The English Atlas» (Оксфорд, 1680-1683), виданому спільно з лондонським книгарем Мозесом Піттом (Moses Pitt; 1639–1697). При цьому карти для «The English Atlas» М. Пітта друкувались з оригінальних друкарських форм. Планувалось видати 11 томів, проте були опубліковані тільки чотири у 1680–1683 рр. Причиною цього стала смерть Яна Янсона Весберґена і банкрутство М. Пітта.
Згодом плиту цієї карти, як й інші плити Яна Янсона, придбали амстердамські видавці Герард Фальк і його учень Петер Шенк старший. Бл. 1690 р. вони опублікували карту, єдиною зміною на якій був затертий номер сторінки у правому верхньому куті і замінена видавнича примітка спадкоємців Янсона. Карта входила до багатьох збірних атласів кінця XVII – початку XVIII ст., зокрема й до атласу Й. Гоманна (1712).
*Байцар Андрій. Географія та картографія Винниківщини. Наукове видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2020. 640 с.
Немає коментарів:
Дописати коментар