Карта «Mapa Szczegółowa Polski» (Детальна карта Польщі). 1919—1939 рр. Масштаб 1:25 000. Аркуш «PAS49 SLUP38 H Lwów-Wіnniki». 1931 р. Видавництво: Wojskowy Instytut Geograficzny.
На карті позначені: Винники (Wіnniki); німецька колонія Вайнберґен (Weinbergen); Чортова cкеля 414,2 м н. р. м. (Czartowska Skala); Ліс Жупан 392 м н. р. м. (Las Zupan); г. Лисівка (Lysówka); урочище Млинівці (Mlynowce); урочище Млинівка (Mlynowka) між Млинівцями і теперішнім дріжджзаводом; р. Марунька (Marunka); потік Кривий (Krzywy); потік Марущак (Maruszczak) вздовж Діброви; потік Млинський (Mlynski) між Млинівцями та г. Приска; потік Чишківський (Czyszkowski), що бере початок між г. Приска та г. Копань і протікає через територію Першої Вульки; потік Cихівський (Sichowski), що протікає через територію Другої Вульки; г. Приска 360 м н. р. м. (Góra Pryska) в районі сучасної вул. Забава; Великий ліс (Wielki Las) між Сиховом і Винниками; г. Копань 351,9 м (Góra Коpań); Ліс Вулька (Las Wólka); потік Чепін (Czepin), що протікає через територію Третьої Вульки; поселення — Перша Вулька (Wólka), Друга Вулька, Третя Вулька, Сихівська Вулька (Wulka Sichowska), Kopiatyn (Коп’ятин) – на південний захід від Третьої Вульки та довкільні села.
Було видано аркуші: «PAS49 SLUP38 E Lwów-Dublany» (1930 р.), «PAS49 SLUP38 G Lwów-Zimna Woda» (1931 р.), «PAS49 SLUP38 D Lwów-Brzuchowice» (1931 р.).
За О. В. Шишка «Картографування Львова (1918—1944)»: «Всю територію Польщі було розділено на аркуші, кожен з яких мав власне найменування за назвою найбільшого міста і код, який складався з номера колони (Slup) пояса (Pas). Аркуш Львова має код Р 49 S 38 для карт масштабу 1:100 000 і складається з 9 аркушів масштабу 1:25 000, позначених A, B, C, D, E, F, G, H, J. Територію міста охоплюють аркуші D, E, G, H. Як план міста ці карти малоцінні через дрібний масштаб. Вони радше цікаві з огляду на зображення його околиць».
З 1923 р., коли були введені єдині нові топографічні знаки на польських картах, до 1928 р. видавалися кольорові карти масштабу 1: 25 000 на певні райони. Залежно від того, які карти були основою 1: 25 000, рамка карт в цей період була 6' широти і 10' довготи (від острова Ферро) (основа німецькі карти), або 5' широти і 9' довготи (від Пулково) (основа карти Російської імперії).
Пізніші видання (після 1928 р. за ін. даними 1931 р.) карти мали розміри 5' широти і 10' довготи (від Гринвіча). Карти видавалися за оригінальним топографічним зніманням та за оновленими старими картками (або перевидавалися старі карти під нову рамку).
На один аркуш карти 1: 100 000 накладалися 9 карт масштабу 1:25 000. Отже, назву карти масштабу 1: 25 000 позначено назвою карти масштабу 1: 100 000, латинською буквою (A, B, C, D, E, F, G, H, I), що вказує на положення аркушу, а також за назвою найбільшого населеного пункту. Карти видавалися одноколірні, двоколірні або чотириколірні. Карти масштабу 1: 25 000 під час Другої світової війни використовувала німецька армія. Німці видали карти на територію України, Польщі, Литви, Білорусії.
Всього в період 1919—1945 рр. було видано близько 1700 WIG карт.
З ІСТОРІЇ КАРТОГРАФУВАННЯ (1919-1945 рр.)
Зважаючи на непросту політичну ситуацію, що на той час була у Європі (щойно завершилася Перша світова війна), створену у 1919 році картографо-геодезичну службу Польщі було підпорядковано військовому відомству. Називалась вона спочатку Географічна служба. Географічну службу Польщі очолював начальник Генерального штабу. За структурою вона включала наступні підрозділи: адміністративний, три виробничі відділи (тріангуляційний, топографічний, картографічний) та фонд картографічних матеріалів [Іщук А. В. ДІЯЛЬНІСТЬ ВІГ ПОЛЬЩІ З КАРТОГРАФУВАННЯ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ У ПЕРІОД МІЖ ПЕРШОЮ ТА ДРУГОЮ СВІТОВИМИ ВІЙНАМИ. Часопис картографії. Випуск 3. 2011].
Кадровий склад Географічної служби включав: офіцерів корпусу географів; офіцерів-співробітників та мічманів особових корпусів, віднесених до Географічної служби; помічників секретарів та цивільний персонал. Останній спеціалізувався на обслуговуванні [Іщук А. В. ДІЯЛЬНІСТЬ ВІГ ПОЛЬЩІ З КАРТОГРАФУВАННЯ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ У ПЕРІОД МІЖ ПЕРШОЮ ТА ДРУГОЮ СВІТОВИМИ ВІЙНАМИ. Часопис картографії. Випуск 3. 2011].
Видавництвом карт у Польщі займався в основному Військовий Географічний Інститут (Wojskowy Instytut Geograficzny; WIG; 1919-1949 рр.) у Варшаві.
Голова WIG підпорядковувався Генеральному штабу збройних сил Польщі. WIG був відповідальним за проведення основних вимірів по всій країні та за формування послідовної системи оновлення карт для всієї території Польщі, особливо її кордонів та став основним осередком картографування у міжвоєнний період. Він був заснований для потреб армії та видавав карти масштабів 1:25 000, 1:100 000, 1:300 000, 1:500 000, 1:750 000. За основу було прийнято аркуш 1:100 000.
Персонал ВІГ підпорядковувався керівнику Інституту, при якому також була заснована Офіцерська школа топографів, підпорядкована керівнику Топографічного відділу Географічної служби та Школа креслярів, що підпорядкована керівнику Картографічного відділу. Зокрема, Офіцерська школа топографів готувала професійно навчених офіцерів-географів. За структурою у 1919 році ВІГ складався з 5 секцій: геодезичної, топографічної, картографічної, технічної та адміністративної. За весь період його існування з 1919 до 1949 року його керівниками були вищі офіцери. Серед них у 1919–1939 роках: бриг. Войцех Фелєвич, полковник Джон Моравський, полковник Генрі Земанек (1919); полковник Болеслав Язвінський, полковник Джон Моравський (1920–1926); полковник Джозеф Креутзінгер, полковник Тадеуш Зіленевський (1926–1939) [Іщук А. В. ДІЯЛЬНІСТЬ ВІГ ПОЛЬЩІ З КАРТОГРАФУВАННЯ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ У ПЕРІОД МІЖ ПЕРШОЮ ТА ДРУГОЮ СВІТОВИМИ ВІЙНАМИ. Часопис картографії. Випуск 3. 2011].
Перший напрям пов’язаний із перевиданням існуючих загальногеографічних карт (роботи здійсню вались з 1919 до середини 1920-х рр.); другий – з оновленням змісту існуючих у той час загально-географічних карт (друга половина 1920-х – початок 1930-х рр.); третій – зі створенням нових оригінальних картографічних творів на основі проведення топографічної зйомки (початок 1930-х рр. – 1939 р.)
Військовий географічний інститут, заснований 1919 р. для потреб армії, видавав карти масштабів 1:25 000, 1:100 000, 1:300 000, 1:500 000, 1:750 000, 1:1 000 000. За основу було прийнято аркуш 1:100 000. WIG в основному випускав наступні типи карти: 1: 25 000 (Mapa szczegółowa — детальна карта), 1: 100 000 (Mapa taktyczna — тактична карта), 1: 300 000 (Mapa operacyjna — операційна карта), 1:1 000 000, 1:750 000 (оглядова карта).
Ці групи в сучасному розумінні визначаються топографічними (тактичні й детальні у масштабах 1:100 000 і більше) та оглядово-топографічними (оперативні й оглядові 1:200 000 – 1:1 000 000) картами. Згідно з класифікацією загальногеографічних карт, що існує у військовій топографії, карти масштабів 1:1 000 000 – 1:500 000 віднесені до дрібномасштабних, 1:200 000 – 1:100 000 – до середньомасштабних, 1:50 000 – 1:25 000 – до великомасштабних. Цю класифікацію можна застосувати і для польських загальногеографічних карт міжвоєнного періоду з деяким уточненням масштабів: для дрібномасштабних: від 1:1 000 000 до 1:300 000 включно; для середньомасштабних: 1:200 000 – 1:100 000; для великомасштабних: 1:50 000 – 1:10 000 [А.В. Іщук, Е.Л. Бондаренко. ОСОБЛИВОСТІ ЗОБРАЖЕННЯ ТЕРИТОРІЇ СУЧАСНИХ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ НА ПОЛЬСЬКИХ ЗАГАЛЬНОГЕОГРАФІЧНИХ КАРТАХ ПЕРІОДУ 1919–1939 РОКІВ. 2012].
У 1923 р., були введені єдині нові топографічні знаки в польських картах. Під час Другої світової війни WIG працював в Шотландії (Единбург).
На картах ВІГ показано державні кордони, границі адміністративних одиниць. На великомасштабних картах є також межі різних землекористувачів і огорожі. Останні зображують із характеристикою конструктивних особливостей та матеріалу споруди. Об’єкти цієї групи передаються на картах лінійними знаками певного рисунка, які різняться складовими елементами (крапки, риски, їх поєднання) та розмірами (довжина, товщина).
*Байцар Андрій. Географія та картографія Винниківщини. Наукове видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2020. 640 с.
*Байцар Андрій. УКРАЇНА ТА УКРАЇНЦІ НА ЄВРОПЕЙСЬКИХ ЕТНОГРАФІЧНИХ КАРТАХ. Монографія. Львів: ЗУКЦ, 2022. 328 с.
*Іщук А. В. ДІЯЛЬНІСТЬ ВІГ ПОЛЬЩІ З КАРТОГРАФУВАННЯ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ У ПЕРІОД МІЖ ПЕРШОЮ ТА ДРУГОЮ СВІТОВИМИ ВІЙНАМИ. Часопис картографії. Випуск 3. 2011.
*Загальногеографічні карти Польщі масштабу 1:100 000: [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://igrek.amzp.pl/ mapindex.php?cat=WIG100.
*Польська Вікіпедія. Про ВІГ [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://pl.wikipedia.org/wiki/Wojskowy_Instytut_Geograficzny.
*Польська Вікіпедія. Про Службу Географічну [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://pl.wikipedia.org/wiki/Służba_geograficzna_(II_RP).
*Польський географічний форум [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://geoforum.pl/?menu=46812,46823,46900&link=geodezja-historia-w-wolnej-polsce#page_top
*Cосса Р. І. Історія картографування території України. Від найдавніших часів до 1920 р. : корот. нарис / Сосса Р.І. – К., 2000. – С. 71–73.
* Cосса Р. І. Історія картографування території України. Від найдавніших часів до 1941 р.: бібліогр. покаж. / Сосса Р.І.. – К., 2007. – С. 188–193.
*Cосса Р. І. Картографування території України / Сосса Р.І. – К., 2004. – C. 68–71.
*Bogusław Krassowski, Polska kartografia wojskowa (1919-45) / Bogusław Krassowski. – Warsaw, 1974. – 364 с.
Немає коментарів:
Дописати коментар