Винники (Львівщина) в атласі «Atlas geologiczny Galicyi» (1884-1911 рр.)

Атлас «Atlas geologiczny Galicyi» (Геологічний атлас Галичини). 1884—1911 рр.

Атлас «Atlas geologiczny Galicyi» (Геологічний атлас Галичини). 1884—1911 рр. Масштаб 1:75 000.

З 80-х років XIX ст. на теренах Галичини, зокрема й Львівщини, розпочались роботи з геологічного знімання у масштабі 1:75 000. Результати знімання знайшли своє відображення у видаваному впродовж низки літ «Геологічному атласі Галичини» (1884—1911) масштабу 1:75 000. Під час складання карт «Геологічного атласу Галичини» було зроблено значний крок вперед з вивчення пліоцен-четвертинних відкладів, що своєю чергою, дало можливість використовувати ці дані для робіт з геоморфології Передкарпаття.

Геологічні карти атласу укладені на основі австрійської топографічної «Спеціальної карти» масштабу 1:75 000. Карти були об'єднані в групи, видавалися окремими зошитами разом з текстом і таблицями. Якщо на «Спеціальній карті» Галичина була представлена на 107 аркушах, то для атласу використано 104 аркуші коштом об'єднання деяких секцій. Друк атласу здійснював Військовий географічний інститут у Відні.

До 1900 р. було укладено 9 зошитів з 52 аркушами, до Першої світової війни в 1914 р. — 25 зошитів зі 101 аркушем. Два аркуші, у тому числі й аркуш «Старий Самбір», залишилися невиданими. Авторами карт були краківські й львівські науковці, тільки 3 аркуші на територію Татр «Геологічного атласу Галичини» уклав віденський геолог Віктор Уліч (1857—1911). Східна Галичина в атласі була представлена 17 зошитами на 63 аркушах.

Авторами окремих зошитів на територію сучасної України були А. Альт, Ф. Беняш, Р. Зубер, Е. Дуніковський, М. Ломніцький, В. Тейсер, Ф. Беняш, В. Шайноха, В. Фрідберґ, Т. Вісньовський, Я. Ґжибовський.

За Іваном Франком («Галицьке краєзнавство»): «Окремої згадки заслуговує цінне видання «Геологічного атласу Галичини», яке виходить на гроші краю і здійснюється молодими природознавцями Зубером і Дуніковським».

Аркуш «Pas 5 slup XI Lwów Zeszyt 10». 1898 р.

Видавництво: Kraków: wyd. nakł. Wydziału Krajowego Królestwa Galicyi i Londomeryi: Drukarnia Uniwersytetu Jagiellońskiego, 1898 (Wiedeń: wyk. w Zakładzie Wojskowym Geograficznym).

На карті позначені: Винники (Wіnniki); німецька колонія Вайнберґен (Weinbergen); німецька колонія Унтерберґен (Unterbergen); урочище Принада (Przenada) між Винниками й Лисиничами; урочище Луки за ставом (Lanki za stawem)в районі вул. Кільцева; урочище Коритина (Korytyna) на північ від урочища Луки за ставом;  р. Марунька (Marunka); потік Чишківський (Czyszkowski); урочище Діброва (Dabrowa); Чортова cкеля 418 м (Czаrtowska skala); Ліс Жупан 303 м н. р. м. (Las Zupan); урочище Приска (Pryska) в районі сучасної вул. Забава; Великий ліс (Wielki Las) між Сиховом і Винниками; урочище Млинівці (Mlynowce); урочище Ялівець (Jalowiec) в районі сучасного дріжджзаводу; між Млинівцями і Ялівцем – урочище Маєрівка (Majerówka); тютюнова фабрика; тютюнові млини на р. Марунька; Ліс Вулька (Las Wólka); поселення — Перша Вулька (Wólka), Друга Вулька, Третя Вулька, Сихівська Вулька і т. д.

КАРТИ:

Zeszyt I, kart cztery. Monasterzyska (XIII. 8), Tyśmienica-Tłumacz (XIII. 9), Jagielnica-Czernelica XIV. 9) oraz Zaleszczyki (XIV. 10). Opracowali Alojzy Alth, Franciszek Bieniasz. 1884). + siatka mapy geologicznej Galicyi.

Zeszyt II, kart sześć. Nadwórna (XII. 10 ), Mikuliczyn (XII. 11), Żabie (XII. 12), Kuty (XIII. 11), Krzyworównia (XIII. 12), Popadia – Hryniawa (XII-XIII. 13). Opracował Rudolf Zuber. 1886.

Zeszyt III. Chrzanów-Krzeszowice, Kraków. Stanisław Zaręczny. 1891. brak map.

Zeszyt IV, kart pięć. Tuchla (X. 9), Ökörmezö (X. 10), Dolina (XI. 9), Porohy (XI. 10), Brustura (XI. 11). Opracował Emil Dunikowski. 1891.

Zeszyt V, kart cztery. Bielsko i Biała (I. 5), Żywiec i Ujsoły (I. 6, 7), Maków (II. 6), Rabka i Tymbark (III. 6). Opracował Władysław. Szajnocha. (brak arkuszy: Maków, Rabka i Tymbark).

Zeszyt VI, kart pięć. Gorlice-Grybów (V. 6), Muszyna (V. 7), Jasło i Dukla, Ropianka (VI.7), Lisko (VII. 7). Opracował Władysław Szajnocha. 1896 (brak. arkuszy : Jasło i Dukla).

Zeszyt VII, kart siedem. Steniatyn (XII.2), Radziechów (XII. 3), Kamionka Strumiłowa (XII.4), Busk i Krasne (XII. 5), Szczurowice (XIII. 3), Brody (XIII. 4.), Złoczów (XIII.5). Opracował Alojzy, Marian Łomnicki. 1895.

Zeszyt VIII, kart pięć. Założce (XIV. 5), Tarnopol (XIV. 6), Podwłoczyska (XV.6), Trembowla (XIV. 7), Skałat i Grzymałów (Xv. 7). Opracował Wawrzyniec Teisseyre. 1900.

Zeszyt IX, kart sześć,  Pomorzany (XIII.7) Buczacz i Czortków (XIV.8), Kopyczyńce (XV.8), Borszczów (XV. 9), Mielnica i Okopy (XV.10 i XVI. 10). Opracował Franciszek. Bieniasz. 1898.

Zeszyt X, część pierwsza: Lwów (XI. 5.). Opracował Alojzy Marian Łomnicki. 1898.

Zeszyt X, część druga. kart sześć. Bełzec i Uhnów (X. 3), Rawa Ruska

(X. 4), Jaworów i Gródek  ( X. 5), Waręż (XI. 2), Bełz i Sokal (XI. 3), Żółkiew (XI. 4). Opracował Alojzy Marian Łomnicki. 1899.

Zeszyt XI. Wieliczka-Myślenice, Bochnia-Czchów, N. Sącz. Opracował Władysław Szajnocha. 1903. brak map.

Zeszyt XII, kart pięć. Mościska (IX.5), Lubaczów IX. 4), Płazów (IX. 3), Jarosław VIII. 4), Leżajsk (VIII. 3). Opracował Alojzy Marian Łomnicki. 1900.

Zeszyt XIII, kart trzy. Przemyśl (VIII. 5), Brzozów i Sanok (VIII. 6), Łupków i Wola Michowa (VII. 8). Opracował Władysław Szajnocha. 1901. (brak ark. Brzozów i Sanok).

Zeszyt XIV, kart trzy. Pilzno i Ciężkowice (V. 5), Brzostek i Strzyżów (VI. 5), Tyczyn i Dynów (VII. 5). Opracował Józef Grzybowski. 1903. + dublet (w dubl. brak ark. Pilzno i Ciężkowice).

Zeszyt XV, kart siedem. Chwałowice (VII. 1), Tarnobrzeg (VI. 2), Nisko i Rozwadów (VII i VIII.2), Szczucin i Nowe Miasto Korczyn (IV i V. 3), Mielec i Majdan (VI. 3), Ujście Solne (IV. 4), Tarnów i Dąbrowa (V. 4). Opracował Alojzy Marian Łomnicki. 1904. + dublet (w dubl. brak ark.Tarnobrzeg, Tarnów i Dąbrowa ).

Zeszyt XVI, kart trzy: Rudnik i Raniżów (VII.3), Ropczyce i Dębica (VI. 4), Rzeszów i Łańcut (VII.4). Opracował Wilhelm Friedberg. 1904. + dublet.

Zeszyt XVII. Skole. Rudolf Zuber 1901.

Zeszyyt XVIII, kart trzy. Stanisławów (XII. 9), (Kołomyja (XIII, 10), Śniatyn (XIV. II.). Opracował Jarosław Łomnicki. 1906. + dublet.

Zeszyt XIX, karta: Sambor (IX. 6). Opracował Wilhelm Friedberg. 1906. + dublet.

Zeszyt XX. karta: Drohobycz (X. 7). Opracowali: Władysław Szajnocha i Józef Grzybowski. 1906. + 2 dublety.

Zeszyt XXI, karta: Dobromil (VIII. 6). Opracował Tadeusz Wiśniowski. 1908. + dublet.

Zeszyt XXII. Komarno-Rudki, Żydaczów-Stryj, Kałusz-Halicz, Mikołajów- Bóbrka, Przemyślany- Rohatyń. W. Teisseyre. 1912. brak map i tekstu.

Zeszyt XXIII. Dydiowa, Smorze. W. Szajnocha. 1908. brak map.

Zeszyt XXIV. Nowy Targ-Zakopane, Szczawnica, Tatry. Wiktor Uhlig. br. r. wyd. – brak map i tekstu.

Zeszyt XXIV. Tatry [ karton ]. Opracował Wiktor Uhlik. Wiedeń [ br. r.]

Zeszyt XXV, kart trzy : Ustrzyki Dolne (VIII. 7), Turka (IX. 8), Bolechów (XI. 8). Opracował Józef Grzybowski. 1911.

*Байцар Андрій. Видатні винниківчани: Науково-краєзнавче видання. Львів-Винники, 2012. — 88 с.

*Байцар Андрій. Винники: Науково-популярне краєзнавче видання. Львів-Винники: ТзОВ ВТФ «Друксервіс», 2015. — 100 с.

*Байцар Андрій. Винники туристичні. Науково-краєзнавче видання. Винники: Друксервіс, 2016.  312 с.

*Байцар Андрій.  Історія Винник в особах. Науково-краєзнавче видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2017.  180 с.

*Байцар Андрій. Географія та картографія Винниківщини. Наукове видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2020.  640 с.

*Байцар Андрій. Природа та історія м. Винники й околиць. Наукове видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2020.  420 с.

*Байцар Андрій. СТАЛИЙ РОЗВИТОК ГРОМАДИ м. ВИННИКИ. Монрафія. Львів-Винники, 2024. 177 с.