Військовий Географічний Інститут (WIG) 1919-1949 рр. Картографування території України

 Зважаючи на непросту політичну ситуацію, що на той час була у Європі (щойно завершилася Перша світова війна) вже в 1918 році у відродженому Війську Польському діяли дві установи майбутньої Географічної служби. Це були: Географічний відділ Технічного відділу, а в Генеральному штабі Війська Польського — 4-й Географічний відділ (згодом 7-й Географічний відділ). 8 січня 1919 року обидві структури були об'єднані у Військовий Географічний Інститут. Новостворений Інститут очолив генерал Войцех Фалевич (Wojciech Falewicz).  

На кінець 1919 р. інститут мав таку структуру: відділ кадрів, географічний і топографічний відділи, репродукційна база, склад приладів і матеріалів, топографічна школа і військова школа рисувальників. У лютому 1920 р. була реорганізована центральна військова влада. Військово-географічний інститут більше не підпорядковувався Міністерству військових справ і став підрозділом Генерального штабу Верховного командування Війська Польського. Також відбулася зміна на посаді керівника Інституту. Відтоді його очолив полковник Болеслав Язвінський (Bolesław Jaźwiński).  

Основним завданням географічної служби було оснащення військ картами. Це було зроблено шляхом відтворення та оновлення карт, виданих колишніми країнами (Німецькою імперією, Австро-угорською імперією та Російською імперією). У міру розвитку служби почалися геодезичні вимірювання для потреб оперативних військ. Проводилися також географічні та оперативні дослідження окремих театрів військових дій.

Кадровий склад Географічної служби включав: офіцерів корпусу географів; офіцерів-співробітників та мічманів особових корпусів, віднесених до Географічної служби; помічників секретарів та цивільний персонал. Останній спеціалізувався на обслуговуванні. 

 

Географічна служба діяла також і в інших організаційних структурах Війська Польського. До складу штабу Війська Великопольського входив Картографічний відділ у складі понад 30 осіб, а до штабу Командування оборони Львова – чисельне Картографічне управління. Картографічні підрозділи розташовувалися також у штабах деяких оперативних об'єднань. Особливо видатним був осередок, який знаходився при штабі Південного фронту, а потім при командуванні 6-ї армії.

 

Після укладення перемир'я з Радянською Росією почалася демобілізація армії. Географічну службу також було переведено на миротворчі позиції, а Інститут Військово-Географічний (Instytut Wojskowo-Geograficzny ) перетворено на Військовий Географічний Інститут 

Видавництвом карт у Польщі займався в основному Військовий Географічний Інститут (Wojskowy Instytut Geograficzny; WIG; 1919-1949 рр.).

Голова WIG підпорядковувався Генеральному штабу збройних сил Польщі.  WIG був відповідальним за проведення основних вимірів по всій країні та за формування послідовної системи оновлення карт для всієї території Польщі, особливо її кордонів та став основним осередком картографування у міжвоєнний період. Він був заснований для потреб армії та видавав карти масштабів 1:25 000, 1:100 000, 1:300 000, 1:500 000, 1:750 000. За основу було прийнято аркуш 1:100 000.

Персонал ВІГ підпорядковувався керівнику Інституту, при якому також була заснована Офіцерська школа топографів, підпорядкована керівнику Топографічного відділу Географічної служби та Школа креслярів, що підпорядкована керівнику Картографічного відділу. Зокрема, Офіцерська школа топографів готувала професійно навчених офіцерів-географів. За структурою у 1919 році ВІГ складався з 5 секцій: геодезичної, топографічної, картографічної, технічної та адміністративної. За весь період його існування з 1919 до 1949 року його керівниками були вищі офіцери. Серед них у 1919–1939 роках: бриг. Войцех Фелєвич, полковник Джон Моравський, полковник Генрі Земанек (1919); полковник Болеслав Язвінський, полковник Джон Моравський (1920–1926); полковник Джозеф Креутзінгер, полковник Тадеуш Зіленевський (1926–1939)  [Іщук А. В. ДІЯЛЬНІСТЬ ВІГ ПОЛЬЩІ З КАРТОГРАФУВАННЯ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ У ПЕРІОД МІЖ ПЕРШОЮ ТА ДРУГОЮ СВІТОВИМИ ВІЙНАМИ. Часопис картографії. Випуск 3. 2011].

Перший напрям пов’язаний із перевиданням існуючих загальногеографічних карт (роботи здійсню вались з 1919 до середини 1920-х рр.); другий – з оновленням змісту існуючих у той час загально-географічних карт (друга половина 1920-х – початок 1930-х рр.); третій – зі створенням нових оригінальних картографічних творів на основі проведення топографічної зйомки (початок 1930-х рр.– 1939 р.) 

Військовий географічний інститут, заснований 1919 р. для потреб армії, видавав карти масштабів 1:25 000, 1:100 000, 1:300 000, 1:500 000, 1:750 000, 1:1 000 000. За основу було прийнято аркуш 1:100 000. WIG в основному випускав наступні типи карти: 1: 25 000 (Mapa szczegółowa — детальна карта), 1: 100 000 (Mapa taktyczna — тактична карта), 1: 300 000 (Mapa operacyjna — операційна карта), 1:1 000 000, 1:750 000 (оглядова карта).

Ці групи в сучасному розумінні визначаються топографічними (тактичні й детальні у масштабах 1:100 000 і більше) та оглядово-топографічними (оперативні й оглядові 1:200 000 – 1:1 000 000) картами. Згідно з класифікацією загальногеографічних карт, що існує у військовій топографії, карти масштабів 1:1 000 000 – 1:500 000 віднесені до дрібномасштабних, 1:200 000 – 1:100 000 – до середньомасштабних, 1:50 000 – 1:25 000 – до великомасштабних. Цю класифікацію можна застосувати і для польських загальногеографічних карт міжвоєнного періоду з деяким уточненням масштабів: для дрібномасштабних: від 1:1 000 000 до 1:300 000 включно; для середньомасштабних: 1:200 000 – 1:100 000; для великомасштабних: 1:50 000 – 1:10 000 [А.В. Іщук, Е.Л. Бондаренко. ОСОБЛИВОСТІ ЗОБРАЖЕННЯ ТЕРИТОРІЇ СУЧАСНИХ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ НА ПОЛЬСЬКИХ ЗАГАЛЬНОГЕОГРАФІЧНИХ КАРТАХ ПЕРІОДУ 1919–1939 РОКІВ. 2012].

У 1923 р., були введені єдині нові топографічні знаки в польських картах. Під час Другої світової війни WIG працював в Шотландії (Единбург).

На картах ВІГ показано державні кордони, границі адміністративних одиниць. На великомасштабних картах є також межі різних землекористувачів і огорожі. Останні зображують із характеристикою конструктивних особливостей та матеріалу споруди. Об’єкти цієї групи передаються на картах лінійними знаками певного рисунка, які різняться складовими елементами (крапки, риски, їх поєднання) та розмірами (довжина, товщина).

1919–1939 рр. Карта «Mapa Szczegółowa Polski» (Детальна карта Польщі). Масштаб 1 : 25 000.

За О. В. Шишка «Картографування Львова (1918—1944)»: «Всю територію Польщі було розділено на аркуші, кожен з яких мав власне найменування за назвою найбільшого міста і код, який складався з номера колони (Slup) пояса (Pas). Аркуш Львова має код Р 49 S 38 для карт масштабу 1:100 000 і складається з 9 аркушів масштабу 1:25 000, позначених A, B, C, D, E, F, G, H, J. Територію міста охоплюють аркуші D, E, G, H. Як план міста ці карти малоцінні через дрібний масштаб. Вони радше цікаві з огляду на зображення його околиць».

З 1923 р., коли були введені єдині нові топографічні знаки на польських картах, до 1928 р. видавалися кольорові карти масштабу 1 : 25 000 на певні райони. Залежно від того, які карти були основою 1 : 25 000, рамка карт в цей період була 6' широти і 10'довготи (від острова Ферро) (основа німецькі карти), або 5' широти і 9'довготи (від Пулково) (основа карти Російської імперії).

Пізніші видання (після 1928 р. за ін. даними 1931 р.) карти мали розміри 5' широти і 10' довготи (від Гринвіча). Карти видавалися за оригінальним топографічним зніманням та за оновленими старими картами (або перевидавалися старі карти під нову рамку).

На один аркуш карти 1 : 100 000 накладалися 9 карт масштабу 1 : 25 000. Отже, назву карти масштабу 1 : 25 000 позначено назвою карти масштабу 1 : 100 000, латинською буквою (A, B, C, D, E, F, G, H, I), що вказує на положення аркушу, а також за назвою найбільшого населеного пункту. Карти видавалися одноколірні, двоколірні або чотириколірні. Карти масштабу 1 : 25 000 під час Другої світової війни використовувала німецька армія. Німці видали карти на територію України, Польщі, Литви, Білорусії. Всього в період 1919–1945 рр. Було видано близько 1 700 WIG карт.

1921–1939 рр. Карта «Mapy Taktycznej Polski» (Тактична карта Польщі). Масштаб 1 : 100 000.

До 1922–1923 рр. WIG в основному перевидавав карти інших держав, трансформуючи їх в карти масштабу 1 : 100 000. Використовувалися австро-угорські карти масштабу 1 : 75 000, чехословацькі карти масштабу 1 : 75 000, карти Російської імперії масштабу 1 : 84 000, 1 : 126 000, німецькі карти масштабу 1 : 100 000 (карта Німеччини, карта західної Росії). Зміст карт не змінювався.

З 1922–1923 рр. до 1927 р. видавалися карти системної номенклатури (так званого Першого типу) WIG масштабу 1 : 100 000 (Mapa taktyczna – тактична карта). Основа карт – рекогносцировані старі карти. Розміри карт Першого (і наступних) типу 15' широти і 30' довготи (від Ферро), що відповідає 32,0 × 27,8 см біля 55 паралелі).

Назва карт позначалася номером ряду (перед ним в Першому типі буква А, в інших Pas-ряд) і номером стовпчика (перед ним в Першому типі буква B, в інших Slup-стовп).

Карти видавалися кольорові. До 1927 р. карта WIG 1 : 100 000 Першого типу була видана на 40 відсотків території тодішньої Польщі. З 1927 р. карти WIG 1 : 100 000 видавалися за оригінальним топографічним зніманням, також за старими картами. Карти (так званий Другий тип) видавалися в двох кольорах (іноді в чотирьох).

Довгота рахувалася від Гринвіча, враховуючи, що різниця між Ферро і Гринвічем 17º 40'.

З 1929 р. по 1931 р. видавався так званий Третій тип карти WIG 1 : 100 000. З 1931 р. видавався четвертий (Нормальний), чотириколірний тип карт, але до Другої світової війни WIG не встиг перевидати всі карти I–III типу. Всього було видано 482 карти на території Польщі, частково Литви, Латвії, Білорусії, України, Чехословаччини.

Цікаво, що після Другої світової війни топографи вже соціалістичної Польщі видавали карти масштабу 1 : 100 000, але у WIG рамці. Карти правда були оновлені за раніше виданими РСЧА (радянськими) картами масштабу 1 : 100 000. Цікаво, що видавалися і складові карти масштабу 1 : 100 000: зустрічаються карти складені з 2 або 4 стандартних карт. Назва складових карт аналогічна звичайним – ряд позначений як Pas, стовпчик – як Slup (приклад Pas 39–40 Slup 32 Warszawa (arkusz zbiorowy). Як бачимо, додатково додано назву об'єкта, який зображає карта.

1919–1939 рр. Карта «Mapa Operacyjna Polski» (Операційна карта Польщі). Масштаб 1 : 300 000. Видавництво: Wojskowy Instytut Geograficzny.

Операційна карта на території Польщі, частково Латвії, Литви, Білорусії, Німеччини, Чехії, Словаччини видавалася з 1919 р. до 1939 р. Перші видання – передрук відповідної німецької карти 1922–1926 рр.

1927 р. введена нова нумерація карт – видавалася нова за змістом та якістю карта. Розмір листів карти – 1° широти × 2° довготи (відлік від Гринвіча). Проєкція – багатокутника. Листи карти найменовано числом і назвою найбільшого міста на аркуші карти. У картах використані топографічні знаки і символи. Рельєф відображений горизонталями через кожні 10 м.

Карти масштабу 1 : 300 000 складалися по польських картах масштабів 1 : 25 000 та 1 : 100 000, а також по німецьких картах того ж масштабу, використовуючи новітній картографічний матеріал. Карти WIG 1 : 300 000 видавалися в шести або семи кольорах. Всього було випущено близько 100 карт цієї збірки на територію Польщі та суміжних держав.

Використовуючи карти масштабу 1 : 300 000, видавництво головного управління статистики Речі Посполитої (Польщі) підготувало та опублікувало адміністративну карту Польщі (Mapa administracyjna Rzeczpospolitej Polski). Карта видана в два кольори: зміст чорним, а темно-червоним кольором і спеціальними символами були відзначені адміністративні одиниці. Була закартографована майже вся територія Правобережної України.

Під час Другої світової війни WIG, працюючи в Шотландії (Единбург), підготував і опублікував (перевидав) також і карти масштабу 1 : 300 000. Перевидані карти відрізнялися кольором від виданих до 1939 р. У змісті принципових відмінностей не відзначалося.

1936–1947 рр. Карта «Mapa Polski i Krajów Ościennych» (Карта Польщі та сусідніх держав). Масштаб 1 : 500 000. Видавництво Wojskowy Instytut Geograficzny.

«Карта Польщі та сусідніх держав» масштабу 1 : 500 000 видавалася в 1936–1947 рр. WIG у Польщі та в еміграції (Единбург; Шотландія). Кожен аркуш карти показує територію рівну 1/4 міжнародної карти масштабу 1 : 1 000 000. Назва карти масштабу 1 : 500 000 (відповідно до міжнародної карти) римськими числами (I–IV) вказує на відображення чверті.

Додатково в назві зазначене найбільше місто на аркуші. Розмір листа карти – 2° широти × 3° довготи. Довгота рахується від Гринвіча. Карти видавалися кольоровими, рельєф зображений горизонталями і кольоровою гамою. Зміст карти представлено умовними знаками і різними кольорами. Крім умовних знаків на рамці подано адміністративний поділ, гіпсометричний вид карти (зменшений), сусідні листи, взаємоположення аркушів карт масштабів 1 : 1 000 000, 1 : 500 000, 1 : 300 000.

Відомі листи карти, видані для льотчиків – зміст на них генералізований.

Карта видавалася WIG'ом. і після Другої світової війни у 1946–1947 рр. Листи карти не збігаються з міжнародною картою і мають розмір 2° широти × 3° довготи. Довгота рахується від Гринвіча. Назва листів карти не відповідала міжнародній карті, кожен лист названо числом 1–12 і назвою найбільшого міста. Карти видавалися кольоровими, рельєф зображений горизонталями. Зміст карти представлено умовними знаками та різними кольорами.

Уперше рельєф усієї території України зображений О. А. Тілло на гіпсометричній карті Європейської Росії масштабу 1:252 000 (1890 р.). У СРСР до середини 1930-х рр. перевидавали виправлені карти Російської імперії в старих верстових масштабних рядах, здебільшого масштабів 1:42 000 і 1:420 000, частково – 1:126 000 і 1:21 000. Проте з 1920-х рр. поступово вводяться метричні ряди масштабів топокарт, які остаточно були затверджені в 1934 р. (1:10 000, 1:25 000, 1:50 000, 1:100 000, 1:200 000, 1:500 000, 1:1 000 000). У 1928 р. було прийнято рішення про введення в СРСР єдиної системи прямокутних координат Гаусса-Крюгера.

 

На західноукраїнські землі тим часом були складені карти західноєвропейського зразка метричних масштабів: польські, на австрійсько-німецько-російській основі, – для Галичини, Холмщини, Підляшшя, Волині; чехословацькі, на австрійській основі, – на територію Закарпаття; румунські – для Буковини та Бессарабії. Територія радянської України, крім того, зображувалася на всіх закордонних картах (Румунії, Польщі, Чехословаччини). Це були доповнені й перероблені видання з карт часів Першої світової війни.

Нульовий меридіан — географічний меридіан, довгота якого дорівнює нулю градусів. На даний час нульовим меридіаном заведено вважати Гринвіцький меридіан. Протягом історії в різних країнах географи обирали дуже різні меридіани, від яких вели відлік.

Меридіан Ферро – меридіан, що проходить через канарський острів Ієрро (раніше Ферро). 1634 р. у Франції довгота острова Ферро, як найзахіднішої точки Старого світу була прийнята за визначення нульового меридіана. Згідно з тодішніми обчисленнями, Париж перебував рівно на 20° на схід від острова. До Міжнародної меридіанної конференції 1884 р. разом з Паризьким меридіаном широко використовувався в якості нульового меридіана для відліку географічних довгот. Різниця між довготою щодо о. Ієрро і загальноприйнятим зараз Гринвіцьким меридіаном становить 17° 39' 46". Гринвіцький меридіан вперше був обраний як нульовий 1851 р.

Пулковський меридіан, що проходить через центр головної будівлі обсерваторії і розташований на 30° 19,6 ' на схід від Гринвіча, раніше був точкою відліку для всіх географічних карт Росії.

ДЖЕРЕЛА

 *Архів карт Військового Інституту Географічного, виданих у 1919-1939 рр. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://polski.mapywig.org

*Байцар Андрій. Географія та картографія Винниківщини. Наукове видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2020.  640 с.

*Байцар Андрій. УКРАЇНА ТА УКРАЇНЦІ НА ЄВРОПЕЙСЬКИХ ЕТНОГРАФІЧНИХ КАРТАХ. Монографія. Львів: ЗУКЦ, 2022.  328 с. 

*Іщук А. В. ДІЯЛЬНІСТЬ ВІГ ПОЛЬЩІ З КАРТОГРАФУВАННЯ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ У ПЕРІОД МІЖ ПЕРШОЮ ТА ДРУГОЮ СВІТОВИМИ ВІЙНАМИ. Часопис картографії. Випуск 3. 2011.

 

*Електронна колекція карт [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://www.maps4u.lt/ru/maps.php?cat=48

*Загальногеографічні карти Польщі масштабу 1:100 000: [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://igrek.amzp.pl/ mapindex.php?cat=WIG100.

*Польська Вікіпедія. Про ВІГ [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://pl.wikipedia.org/wiki/Wojskowy_Instytut_Geograficzny.

*Польська Вікіпедія. Про Службу Географічну [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://pl.wikipedia.org/wiki/Służba_geograficzna_(II_RP).

*Польська Вікіпедія. Про польські мапи топографічні (Polskie mapy topograficzne) [Електронний ресурс]. – Режим доступу:https://pl.wikipedia.org/wiki/Polskie_mapy_topograficzne

*Польський географічний форум [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://geoforum.pl/?menu=46812,46823,46900&link=geodezja-historia-w-wolnej-polsce#page_top

*Cосса Р. І. Історія картографування території України. Від найдавніших часів до 1920 р. : корот. нарис / Сосса Р.І. – К., 2000. – С. 71–73.

* Cосса Р. І. Історія картографування території України. Від найдавніших часів до 1941 р.: бібліогр. покаж. / Сосса Р.І.. – К., 2007. – С. 188–193.

*Cосса Р. І. Картографування території України / Сосса Р.І. – К., 2004. – C. 68–71.

*Bogusław Krassowski, Polska kartografia wojskowa (1919-45) / Bogusław Krassowski. – Warsaw, 1974. – 364 с.

1921 р. Масштаб 1:100 000. Фрагмент "Винники"

1928 р. Масштаб 1:300 000. Фрагмент "Винники"

1945 р. Масштаб 1:500 000. Фрагмент "Винники"