"Святий Миколай Чудотворець". 1642 р. Софійський Собор, Київ.

Святий Миколай Чудотворець вважається одним із найшанованіших святих, тому і образів його збереглось чи не найбільше у всіх періодах розвитку українського іконопису. Його ікони майже завжди присутні в іконостасі – на північній частині намісного ряду. У 15 ст. його зображення зустрічались ще й у Молільному ряді.  Сам він зображається сивим із округлою бородою та коротким волоссям (у 18-20 ст. зустрічаються ікони із довгим волоссям). В лівій руці тримає Євангеліє, а правою – благословляє. Одягнений у єпископські шати – фелон і омофор. Найчастіше його фелон покритий хрестами (привілей архієпископів). Такий фелон називається поліставріоном. Слід зазначити, що завжди зображався сучасний художнику костюм архієпископа із характерними йому деталями. Починаючи із 17 ст. і особливо в 18 ст. фелон покритий пишними квітами. Іноді на його голові бачимо митру а в руці – скіпетр (найчастіше у 18 -19 ст.).
Часто біля голови Миколая бачимо мініатюрні фігури Христа з Євангелієм і Богородиці з омофором. Житійні ікони святого Миколая, як то порятунок моряків, перенесення мощей і т.д. також зустрічаються як осібні ікони.

Михайло Скоп