Видатні винниківчани. Михайло Керницький - вчитель-краєзнавець, дослідник історії м. Винники

Керницький Михайло Васильович (18 листопада 1896 р. — 22 вересня 1979 р., м. Винники) — краєзнавець, вчитель історії, громадський діяч, Почесний громадянин Винник (посмертно, 24 серпня 2014 р.). Під час німецької окупації у Винниківській школі викладав німецьку мову.Один із перших почав на науковому рівні вивчати історію м. Винник.  Разом із Володимиром Грабовецьким (майбутнім академіком, який проживав у Винниках у 1942—1956 рр..) збирав цікаві матеріали з історії Винник. Ними було підготовлено до друку спільну працю, яка з невідомих причин не була опублікована, проте один екземпляр цієї рукописної книги зберігається у відділі рукописів Львівської наукової бібліотеки. Назва книги – «Винники. Матеріали до історії нарису».

Не один рік М. Керницький збирав по крупицях відомості про  пам’ятник Т. Шевченкові (в архівах, бібліотеках, опитуючи жителів Винник). Він зазнимкував близько 500 пам’ятників Тарасові на території Галичини і передав цю колекцію у дар музеєві Шевченка у Каневі. Копії фотографій зберігаються у Львівській науковій бібліотеці імені Василя Стефаника. У Винниках М. Керницький організував дві фотовиставки; одна з них була у приміщенні СШ №47 за директора З. Слоти, друга — у клубі тютюнової фабрики. Ще одна виставка фотографій пам’ятників Т. Шевченкові відбулася на Сихові (виставки були короткочасні, бо КДБ переслідував краєзнавця).

М. Керницький зібрав колосальний матеріал, але в умовах тоталітарного режиму не міг його опублікувати. Доля унікального матеріалу з історії Винник не відома. У дуже похилому віці, змушений був заробляти стаж для повної пенсії, викладав у школі у с.Чишки.

З виступу Романа Лубківського на урочистій академії з нагоди 100-річчя пам’ятника Тарасові Шевченку у Винниках:  «Я бачу серед вас, дорогі мешканці й гості Винник, скромну фігуру Михайла Керницького, вчителя-краєзнавця, котрий послідовно й мужньо популяризував винниківський пам’ятник, приводив до нього і літніх, і зовсім юних мешканців Львова і навколишніх сіл. Він створив навколо пам’ятника те, що нині називають аурою; а вона одухотворювала славетний галицький закуток, задовго до того, коли «дозволено» буде заговорити про винниківський період у житті Івана Огієнка, Івана Липи та Юрія Липи…». Помер і похований у Винниках.

На честь Керницького Михайла названа одна з вулиць Винник.

7 лютого 1991 р.  перейменування вулиць (III сесія ВМР): Жовтневої революції – Керницького,  Леніна – Галицька, Ульянова – Соборності, К. Маркса – Винниченка, Калініна – Жупан,  Будьонного – Любич-Парахоняк, Чкалова – Бандери, Тітова – Грушевського, Терешкової – Вишнева, Гайдара – Гайдамацька. 

 

Література

*Байцар Андрій. Видатні винниківчани: Науково-краєзнавче видання. Львів-Винники, 2012. — 88 с.

*Байцар Андрій. Історія Винник в особах: Науково-краєзнавче видання / А. Л. Байцар. — Винники; Львів: ЗУКЦ, 2017. — 180 с.