Винники на австрійській "Дорожній карті Галичини" 1820 р. Йоганн Блейм

Картографування українських земель в Австрійській імперії.

Важливим джерелом для вивчення історичної географії та розвитку картографування західноукраїнських земель (а в окремих випадках і всієї правобережної України) кінця ХVІІІ — початку ХХ ст. є австрійські топографічні карти. Завдяки високому рівню розвитку та організації австрійської військової картографії західно-українські землі (Галичина та Буковина), що у 1772–1918 рр. входили до складу Австрії (з 1804 р. — Австрійська імперія, з 1867 р. — Австро-Угорська монархія), неодноразово були покриті багатоаркушевими топографічними картами у різних масштабах. Точність і докладність зображення на них географічної ситуації відповідала тогочасним достатньовисоким вимогам в Австрії до виконання топографічних знімань, проведення картоукладальних й картовидавничих робіт. Топографічні карти використовувались не тільки військовим відомством, але й для господарських, наукових та адміністративних цілей, служили основою для створення різноманітних тематичних карт [Ростислав Сосса, Неоніла Падюка, Тарас Огородник. КАТАЛОГ АВСТРІЙСЬКИХ ТОПОГРАФІЧНИХ КАРТ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ (1870–1918 рр.). 2012].

Топографічним зніманням Австрії з військовою метою займалось спочатку Австрійське Генеральне квартирмейстерство, яке виконало у 1763–1787 рр. перше топографічне знімання (Йосифінське). 1806 р. воно ж розпочало роботи на основі кадастрової тріангуляційної мережі з другого топографічного знімання (Францисканське), що були завершені вже Військово-географічним інститутом до 1869 р. Упродовж 1869–1887 рр. на основі оновленої тріангуляційної мережі інститут проводить третє топографічне знімання (Францискансько-Йосифінське). У результаті кожної такої зйомки територія Австрійської монархії разом з приєднаними краями і землями була покрита топографічними картами.

Українські землі у складі Австро-Угорщини (переважно до лінії Київ – Одеса) зображувалися на топографічних картах Кайзерівського і королівського військово-географічного інституту. Це були карти масштабів 1:750 000 (карта Європи), 1:576 000, 1:300 000, 1:200 000 (Генеральна карта Європи), 1:400 000 (Оперативна карта), 1:288 000 (карти Угорщини і Галичини), 1:115 200 (карти Галичини), а також 1:75 000 та 1:25000.

Наприкінці 1860-х років Військово-географічний інститут видав «Дорожню карту Королівства Галичини та Лодомерії ... станом на 1865 р.» масштабу 1:432 000 на 3 аркушах (1867 р.) і «Дорожню карту Галичини та Буковини» масштабу 1:288 000 на 11 аркушах (1868 p.).

1820 р. Карта «Strassenkarte von Galizien» (Дорожня карта Галичини). Автор: Йоганн Блейм (Johann Blaim).

 Дорожня карта Галичини показує великі міста з дорогами, що з’єднуються між собою. У легенді подано три типи поселень і понад сорок інших об’єктів, включаючи адміністративні центри, церкви, школи, заводи та шахти. Карту прикрашають романтичні малюнки тушшю та малюнком, включаючи стилістичну руїну з іменем та офісом автора.

На карті позначені: Винники (Wіniki), німецька колонія Унтерберґен (Unterbergen) та довкільні села.

*Байцар Андрій. Географія та картографія Винниківщини. Наукове видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2020.  640 с.

*Байцар Андрій. УКРАЇНА ТА УКРАЇНЦІ НА ЄВРОПЕЙСЬКИХ ЕТНОГРАФІЧНИХ КАРТАХ. Монографія. Львів: ЗУКЦ, 2022.  328 с. 

*Байцар Андрій. НАЗВИ УКРАЇНИ АБО ЇЇ ЧАСТИН НА ГЕОГРАФІЧНИХ КАРТАХ (XII–XIX ст.) / Сучасні напрямки розвитку географії України: монографія / [за заг. редакцією проф. Лозинського Р. М. Львів, 2022. С. 29-91.

*Байцар Андрій. ГЕОГРАФІЯ ТА КАРТОГРАФІЯ УКРАЇНСЬКИХ ІСТОРИКО-ГЕОГРАФІЧНИХ ЗЕМЕЛЬ (XII ст. – поч. XX ст.). Монографія. Львів-Винники, 2023. 295 с.

*Байцар Андрій. ІСТОРИЧНА КАРТОГРАФІЯ. УКРАЇНА НА КАРТАХ МОСКОВІЇ (XV–XVII ст.) ТА ТАРТАРІЇ (XIII–XIX ст.). Монографія. Львів-Винники, 2025. – 290 с.

*Кришталович У. Перша топографічна карта Галичини Йозефа Лісґаніґа / У. Кришталович // Боплан і Україна: Зб. наук. пр. – Львів, 1998. – С. 146-154. *Перші томи топографічної карти Галичини та Володимирії кінця XVIII століття / Капраль М. М. // Вісник геодезії та картографії. — 2013 — № 5 (86) — С. 52-53.

*Петришин Г. П. Карта Ф. фон Міга 1779-1782 р як джерело до містознавства Галичини / Г.П. Петришин. - Л.: Вид-во НУЛП, 2006. — 292 с.

*Сосса Р. І. Історія картографування території України. Від найдавніших часів до 1920 р. К. : Наук. думка, 2000. 248 с.

*Сосса Р. І. Картографування території України: історія, перспективи, наукові основи. К. : Наук. думка, 2005. 292 с., 56 іл.

*Сосса Р. І. Історія  картографування території  України: підручник. К. : Либідь, 2007. 336 с.

*Сосса Р. І. Дослідження з історії картографії України // Укр. іст. журн. – 2008. – № 3. С. 176-202.

*Сосса Р. І. Каталог австрійських топографічних карт українських земель (1870–1918 рр) / Р. Сосса, Н. Падюка, Т. Огородник // Історико-географічні дослідження в Україні : Зб. наук. пр. / Упоряд. С.Б. Хведченя; відп. ред. Г.В. Боряк. К. : Ін-т історії України НАНУ, 2012. - Число 12. С. 155-162.

*Affek A. Georeferencing of historical maps using GIS, as exemplified by the Austrian military surveys of Galicia / A. Affek // Geographia Polonica. Journal. – 2013. – № 86. – p. 375-390.

*Galicja na jozefinskiej mapie topograficznej 1779-1783 / Wyd. W. Bukowski, B. Dybas, Z. Noga / Polska Akademia Nauk, Instutut Historii im. T. Mauntrffla; Uniwersytet Pedagogiczny w Krakowie, Instutut Historii. – Krakow, 2012. – T. 1. – Cz. A. – 324 s.; Cz. B (Sekcje 1-30); T. 4. – Cz. A. – 310 s.; Cz. B (Sekcje 81-87, 109-117, 126-132, 143).

*Konias A. Kartografia topograficzna Slaska Cie szynskiego i zaboru austriackiego od II polowy XVIII wieku do poczatku XX wieku / A. Konias – Katowice, 2000. – 259 s.

*Österreichische Kartographie ꞉ Wiener Schriften zur Geographie und Kartographie / Ingrid Kretschmer // Institut für Geographie und Regionalforschung der Universität Wien Kartographie und Geoinformation – B., 2004 – Вand 15 – 317 s.

*Faluszczak F. P. Кartografia Galicji Wschodniej w latach 1772-1914 / F. P. Faluszczak – Rzeszow, 2011. – 340 s.; Wolski J. Kar tografia topograficzna Bojkowszczyzny Zachodniej 1772-1939 : Bojkowszczyzna Zachodnia - wczoraj, dziś i jutro. T. 1 / Red. J. Wolski – Warszawa, 2016 - s. 107-174 (Monografie IGiPZ PAN; 17).