Гора Шипшина (336 м н. р. м.)
розташована праворуч біля в'їзду до Винник зі сторони Львова, у межах ландшафту Давидівського пасма. Зараз вона
заросла лісом, а колись з неї відкривався чудовий краєвид на Винники. Гора
знаходиться між старою залізничною колією Львів – Підгайці (діяла до 1944 р.) і
шосейною дорогою Львів – Винники. Можливо ці обставини й стали головною
причиною перетворення її у місце відпочинку Митрополита Андрея Шептицького.
Природа. Сідловиною гора плавно переходить у
підніжжя г. Жупан. Південно-східний схил Шипшини – стрімкий, а
південно-західний – більш пологий. Схили покриті сосново-грабово-буковими
лісами, що проростають на сірих лісових ґрунтах. Окремі екземпляри бука сягають
висоти 25–30 м, а діаметр стовбура у них до 1 м. Бук світлолюбний, росте
швидко. Стовбури в переважній більшості буків прямі, добре сформовані й
без сучків сягають до 15 м у висоту. У 100 - 120-річних буках стовбури починають
гнити. На схилах в багатьох місцях зустрічаються гнилі стовбури.
Археологія. Пам’ятку археології на г. Шипшина
виявили у 1991 р. вчені відділу археології Інституту українознавства ім.
І. Крип’якевича НАН України. Її стаціонарно дослідили, ввели у науковий обіг.
Це пам’ятка ранньоскіфського часу – VI-VII ст. до н. е. (тобто, їй приблизно
2700 років). Там є і поселення, і могильник.
Літом 2014 р. Інститутом
українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України (керівник експедиції – науковий
працівник відділу археології А. Гавінський) та історичним факультетом
Львівського національного університету ім. І. Франка (керівник практики – доц.
Н. Білас) проведено археологічну експедицію з дослідження багатошарової
пам’ятки на г. Шипшина (Голянівка). На теперішній час частина археологічної
пам’ятки зруйнована забудовою міста, а рельєф знівельований, тому перед
експедицією постало завдання проведення тут рятівних досліджень. На пам’ятці
«Винники - Шипшина» було закладено три розкопи загальною площею 124 м ².
Зафіксовано чотири об’єкти ранньозалізного часу – три ями і частину житлової
споруди заглибленого типу. У культурному шарі та в об’єктах виявлено незначну
кількість уламків кераміки ранньозалізного часу, серед яких виділяються
тюльпаноподібні горщики та півкруглої форми миски. Частина посуду прикрашена
пластичними пружками з так званими пальцевими вдавленнями та наскрізними
отворами під краєм вінець
У 1787 р. зі Львова через Винники
прокладено Бродівську дорогу (цісарську) на Золочів і Броди. Ця дорога і
сьогодні проходить біля г. Шипшина. Біля підніжжя гори розташована
«Цісарська криниця».
«Стежка
Митрополита Андрея Шептицького»
20
листопада 2020
р. у Винниках відбулося святкове відкриття й освячення комплексного
природньо-антропогенного об'єкта екологічного та релігійного туризму
екскурсійної спрямованості "Стежка митрополита Андрея Шептицького".
Скульптор Юліан-Зенон Савко,
архітектор Михайло Федик. Ініціатор будівництва - т-во "Просвіта" (Винники), голова Любомир Білоус.
«Стежка
Митрополита Андрея Шептицького» знаходиться у межах Давидівського пасма
(Винниківське лісництво) на г. Шипшина.
Монументальні скульптури та криницю
освятив Архієпископ Львівський Української греко-католицької церкви, Митрополит
Львівський Ігор Возьняк. Стежку Митрополита Шептицького створили на місці реально існуючої в
природі стежки, що була підготовлена монахами в 1934 році спеціально для
прогулянкових потреб Митрополита Шептицького, який на той час, через хворобу,
пересувався лише у візку. Розпочали будівництво у 2015 р.
Структура об'єкта складається із оглядового майданчика та стежки, вздовж якої
розмістили скульптурні комплекси. Її протяжність – 500 м. Загальна
кошторисна вартість склала майже 5,5 млн гривень. Підрядна організація, яка
виконала роботу, ПП “Західбуд-плюс”. З майданчика відкривається вид на
місто Винники та долину Маруньки. Відкривається панорама на Церкву
Воскресіння Господнього, яку відвідував Митрополит Андрей Шептицький. Остання
візитація до храму відбулась у 1938 р.
Організатори розкрили постать
Митрополита через три скульптурні комплекси. Зазначимо, що скульптури, а також
освітлення вздовж стежки виконали за благодійні кошти. Перший
комплекс – молитовне поле, на якому розташований комплекс “Велет
Святоюрської гори”, покликаний розповісти про духовний шлях Шептицького.
Другий розкриває Андрея Шептицького як провідника українського народу, а
останній демонструє його меценатську та благодійну діяльність. На кожній із
скульптур розмістили відреставровані хрести, що датуються 1842 р. та колись
були встановлені у храмі Воскресіння Господнього у Винниках. Кожна із точок
супроводжується крилатими висловами Митрополита.
ДЖЕРЕЛА
*Байцар Андрій. Винники туристичні. Науково-краєзнавче видання. Винники: Друксервіс, 2016.
312 с.
*Байцар Андрій.
Історія Винник в особах. Науково-краєзнавче видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2017.
180 с.
*Байцар Андрій. Географія та картографія Винниківщини. Наукове видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2020.
640 с.
*Байцар Андрій. Природа та історія м. Винники й околиць. Наукове видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2020.
420 с.
Пригадується була ініціатива встановити тут пам’ятник Шептицькому, але мер так хиторо повів, що справа заблокована хіба на десятиліття. Він облудливо на словах казав "я за, я за", але вміло робив все "проти, проти". Обіцяв, що зробитить тільки це треба робити по закону, а реалії такі, що робити не бажав і не бажає.
ВідповістиВидалити