вівторок, 18 квітня 2017 р.

Професор Станіслав Соколовський – засновник дендропарку «Винниківський» (1898 р.)

1898 р. Станіслав Соколовський ініціював створення у Винниках дендрологічного парку. Під керівництвом вченого у Винниківському лісі було висаджено дерева 62 порід.
Уже в 1913 р. було акліматизовано 56 видів деревних порід, в тому числі береза канадська, береза вишнева, карія біла, дуб австрійський, туя гігантська, кипарисовик Лавсона, сосна скельна, дугласія голуба, ялиця кавказька. Дотепер збереглися не всі види: частина з них загинула через непристосованість до екологічних умов середовища, частина відпала внаслідок природного відбору в конкуренції з місцевими лісовими породами. Але та частина, що збереглася (вік понад 100 років) заслуговує на особливу увагу. Найстійкішими та високопродуктивними у наших умовах виявились дугласія зелена, сосна австрійська (чорна), сосна Веймута, модрина японська та європейська, дуб північний. Найцікавіше з того, що збереглося - це біогрупа дугласія (псевдотсуга Мендеса), їх у дендропарку понад 10 дерев. Дугласія походить з Північної Америки, і на Західній Україні всього декілька таких насаджень.
Ці види збереглись у вигляді окремих біогруп, а за продуктивністю вони перевищують місцеві породи. На Львівщині це єдине місце проростання цінних лісових порід на невеликій території. Сьогодні лісотехніки поволі відновлюють наукову роботу в дендрологічному парку.

FB Дунайсько-Карпатська Програма / Danube-Carpathian Programme: “… дендропарк ніяк не відмежований від лісу. Скоріше, він вже став частиною букового масиву. Довгий час тут нічого не робили, у насадження проникли самосіви. Знайти та розгледіти щось у хащах зараз - практично неможливо. Навіть на сайті Державного підприємства “Винниківський лісгосп”, у підпорядкування якого знаходиться дендропарк, про пам'ятку подано обмаль інформації. Схоже, лісівники навіть не знають, яка цінність знаходиться у їх підпорядкуванні”.
Згідно з рішенням Львівської облради від 9.10.1984 р., № 495 на території дендропарку було створено ботанічну пам'ятку природи місцевого значення «Винники». Площа 2,7 га. Перебуває у віданні ДП «Львівський лісгосп» (Винниківське лісництво, кв. 20). Дендропарк розташований в Майорівському лісі (приблизно - між Геріатричним пансіонатом і дорогою на Винники (між Майорівкою і Млинівцями (Маріївкою).

Станіслав Соколовський (19 жовтня 1865 р., Польща — 31 серпня 1942 р., м. Закопане, Польща) — піонер лісівництва в Галичині, професор, член Польської академії наук (1931 р.).
У Кракові закінчив педагогічний коледж, а пізніше через відсутність грошей, щоб продовжити навчання, протягом 13 років працював лісівником. Протягом 1893—1896 рр. навчався у Відні.
1897 р. розпочав роботу у Крайовій школі лісового господарства у Львові на посаді професора-адюнкта. З 1904 р. вже у Вищій лісовій школі у Львові (професором лісівництва), 1909—1919 рр. — завідувач кафедри лісівництва, 1913—1919 рр. — директор Вищої лісової школи.
1912 р. вийшло друком у світ перше видання його фундаментального підручника з лісівництва «Hodowla lasu». В цей період він опублікував багато наукових статей з різних актуальних питань лісівництва. У 1912 р. і протягом 1914—1917 рр. був президентом Польського товариства дослідників природи ім. Коперника. 1919 р. Станіслав Соколовський переїжджає до Кракова, де стає професором Ягеллонського університету й очолює кафедру лісівництва, працює редактором журналу «Sylwan».
З 1920 р. він був членом Національної ради з охорони природи. Ще в 1920-их роках професор С. Соколовський закликав до створення Національного парку в Татрах. Завжди підтримував творчі контакти з львівськими лісівниками. Завдяки їм у 1930 р. було надруковано у Львові трете видання його фундаментального підручника з лісівництва «Hodowla lasu», у якому було представлено основні розділи сучасного лісознавства та лісівництва, а також штучного лісорозведення.

За П. Третяк, В. Павлюк (2004 р.): «Заслуговує уваги його глибоке опрацювання початків лісової типології та фітоценології. Актуальними для сьогодення є його ідеї стосовно необхідності виділення «перехідних» та «довготривалих» типів лісу. Слід відзначити, що професор С. Соколовський доволі детально опрацював питання біології та екології мішаних лісів. До речі, він вважав соснові ліси з рясним піднаметовим поширенням ялиці білої «перехідним» типом лісу, який прямує до формування природних ялицевих деревостанів. Зараз такі лісові природні комплекси широко представлені на Розточчі на території Польщі. Подібні явища зараз спостерігаються й у нас на височинах Передкарпаття у букових та дубових деревостанах. Звичайно, будучи високоосвіченим спеціалістом, він підтримував тісний творчий контакт з усіма лісівничими школами світу. Йому були відомі праці А. Каяндера, А. Крюденера, І. Гуторовича, Г. Морозова та ін. Свої теоретичні узагальнення він будував на критичному аналізі їх наукової спадщини».
ДЖЕРЕЛА

1 коментар:

  1. Я про цей дедропарк писав, правда польською🙃 в останньому збірнику про охорону біорізноманіття Розточчя

    ВідповістиВидалити