Мода на вітальні святкові листівки прийшла в Україну на межі ХІХ та ХХ століть. Цей період у світі називають “золотою ерою” для листівок, які було заведено надсилати своїм рідним та близьким на найбільші свята у році.
1898
року російська громада Святої Євгенії за акварельними малюнками відомих
петербурзьких художників видала серію різдвяних листівок з 10 штук накладом у
10 тис. примірників. Серед них Іллею Рєпіним була підготовлена поштівка
«Запорожець», яку, напевно, слід вважати першою «українською» різдвяною
листівкою. Щоправда, у сучасному розумінні її важко назвати різдвяною, оскільки
на ній відсутні будь-які ознаки святкової картки. Тут зображений запорожець з люлькою, а майже 2/3 частини
залишено для написання привітання.
У Галичині вітальні листівки стали популярними на рубежі ХІХ-ХХ століть, а міжвоєнний період був справжнім «золотим часом» для друку поштівок. З 1902 р. на західноукраїнських землях з’являються повноцінні святочні листівки, намальовані українськими митцями.
Українські видавництва довоєнного часу із поліграфічною продукцією у Львові: «Союзний базар», «Українська преса», «Видавництво артистичних карток Григорія Гануляка», «Русалка», «Сокільський базар», «Преса», «Зоря», «Українське мистецтво», «Українська преса», «Відродження», «Нова хата», «Тема», «Красимир», книгарні «Рідна школа», громадській організації «Комітет допомоги вдовам і сиротам священників у Львові»; у Перемишлі «Народний базар»; у Коломиї: "Галицька накладня"; у Кракові: “Українське видавництво”, «Салон польських художників»; у Празі: “Видавництво Ю. Тищенка”. Окрему групу складають художні листівки, що вийшли накладом українських громадських організацій – Пласту, Основи, Українського педагогічного товариства, Комітету допомоги вдовам і сиротам священників у Львові та ін.
Одним з провідних тогочасних видавництв було видавництво ‘‘Русалка’’ (з 1913 року), яке існувало у Львові від 1911 до 1939 року. Його власником був галицький журналіст і письменник Григорій Гануляк. Його іменем спочатку і було назване видавництво. Воно друкувало твори українських та закордонних класиків, репродукції картин українських митців, дитячі твори, а також поштівки. До виготовлення оригіналів для святкових вітальних листівок Г. Гануляк залучив кращих львівських художників: О. Кульчицьку, А. Манастирського, Я. Пстрака, Г. Колцуняка, Т. Гриневича та ін. (цит. за Мар‘яна ІВАНИШИН "10 розкішних Великодніх поштівок столітньої давності").
В Україні на початку ХХ ст. над створенням листівок до свят працювало чимало художників, подаючи цікаві ідеї щодо їхнього художнього вирішення. Серед класиків згадаємо імена Олени Кульчицької, Святослава Гординського, Ярослава Пстрака, Антіна Манастирського, Осипа Куриласа, Теодора Гриневича. Відомі листівки й таких авторів як Катерина Антонович, Микола Буович, Юрій Вовк, Оксана Глинська (Кічура), Іван Їжакевич, Володимир Кадулін, Василь Касіян, Гнат Колцуняк, Фотій Красицький, Мирон Левицький, Осип Бокшай, Василь Дядинюк. Серед художників, які працювали в еміграції, відомі імена творців різдвяних листівок таких як Галина Мазепа, Едвард Козак, Яків Гніздовський, Петро Андрусів та ін.
Найпопулярнішим на еміграції у 1940-50-х рр. було видавництво «Український
книгар» у Лондоні. У другій пол. 1940-х рр.
на поч. 1950-их рр. листівки видавалися в Німеччині в містах Мюнхен, Регенсбург, Зальцбург, Нюрнберг та в
Австрії в місті Інсбрук (Видавництво Івана Тиктора). Видавалися листівки й в США, Канаді (Видавництво “Гомін України”, Торонто.), Австралії й т. д.
Ярослав Васильович Пстрак (24 березня 1878, смт Гвіздець, Коломийський район, Івано-Франківська область — 16 березня 1916, Харків) — український живописець і графік. У 1910-х роках твори Пстрака були популярні з кольорових репродукцій на листівках.
Ажіотажний попит на вітальні художні листівки, особливо різдвяної та великодньої тематики, що виник у середовищі галичан на початку 20 століття і став доброю традицією, залучив до поліграфічної справи найкращі тогочасні малярські таланти. На період зрілої творчості Пстрака припадає «золотий вік» українських листівок, чому, безперечно, прислужився і сам Ярослав. За його оригіналами лише впродовж 1912—1914 років львівський видавець Григорій Гануляк видрукував, за оцінками Михайла Забоченя, 120 поштових карток. Особливо великим тиражем розійшлася по західноукраїнських землях яскрава листівка з портретом Тараса Шевченка пензля Пстрака, випущена видавництвом «Русалка» до сторічного ювілею Кобзаря (1914 рік).
1907 р.
1907 р. З колекції Модеста Менцинського
1907 р. З колекції Модеста Менцинського
1912 р. З колекції Модеста Менцинського
Олена Кульчицька. „Христос воскрес!” (в-во „Русалка” у Львові, 1929 р.)
Святослав Гординський. „Гуцульський мотив” (в-во „Українська преса”, Львів)
Святослав Гординський. „Українські гагілки” (Лемківський мотив) (в-во „Українська преса”, Львів)
Олена Кульчицька. „Свячення паски” (в-во „Союзний базар” у Львові)
Святослав Гординський. „Ой нумо, нумо…” (Волинський мотив) (в-во „Українська преса”, Львів)
1938 р. Святослав Гординський. „Свячення пасок” (Гуцульський мотив) (в-во „Українська преса”, Львів)
Святослав Гординський. „Жучок” (в-во „Союзний базар” у Львові)
Святослав Гординський. „З воскресенням Христовим!” (в-во „Союзний базар” у Львові)
Святослав Гординський. „Великодні ігри. Скічки” (Гуцульський мотив) (в-во „Українська преса”, Львів)
Святослав Гординський. „Христос Воскрес!” (Подільський мотив) (в-во „Українська преса”, Львів)
Святослав Гординський. „Білоданчик” (Гуцульський мотив) (в-во „Українська преса”, Львів)
Святослав Гординський. „Веселих свят” (Покутський мотив) (в-во „Українська преса”, Львів)
Святослав Гординський. „Христос Воскрес!” (Буковинський мотив) (в-во „Українська преса”, Львів)
1936 р. Христос Воскрес! Поштівка видана накладом “Рідна Школа”, Львів, фотограф Михайло Шалабавка. З колекції Юрій Завербного
1919 рік. Веселих Свят! Поштівка видавництва Григорія Гануляка, Львів. З колекції Юрій Завербного
Воскресіння Христа. Поштівка “Українського видавництва”, Краків, автор
Василь Дядинюк, початок ХХ століття. З колекції Юрій Завербного
1919 рік. Веселих Свят! Поштівка видавництва Григорія Гануляка, Львів. З колекції Юрій Завербного
Гаївки у Ворохті! Поштівка Всеукраїнського видавництва ч. 3 у Львові, 1913 рік, фотограф Семен Бурко. З колекції Юрій Завербного
Христос Воскрес! Поштівка видавництва “Русалка”, 1938 рік, малюнок професора Осипа Куриласа. З колекції Юрій Завербного
Христос Воскрес! Поштівка видавництва “Сокільський базар” у Львові, 1906
рік, автор малюнку О. Островський. З колекції Юрій Завербного
Христос Воскрес! Поштівка видавництва “Сокільський базар” у Львові, 1906
рік, автор малюнку О. Островський. З колекції Юрій Завербного
Святослав
Гординський. Христос Воскрес! Поштівка видавництва “Союзний Базар”, Львів, вул.
Руська, 20, 1938 рік, малюнок професора Осипа Куриласа. З колекції Юрій
Завербного
Святослав Гординський. Христос Воскрес! Поштівка видавництва “Союзний Базар”, Львів, вул. Руська, 20, 1938 рік, малюнок професора Осипа Куриласа. З колекції Юрій Завербного
1935 р. Святослав Гординський. „Святкуймо без алкоголю!” (накладом Українського протиалкогольного товариства „Відродження”, Львів, вул. Домініканська, 11
Христос Воскрес! Поштівка видавництва “Українська Преса” у Львові, 1938
рік, малюнок професора Осипа Куриласа. З колекції Юрій Завербного
Христос Воскрес! Поштівка видавництва “Українська преса” у Львові, 1938
рік, малюнок професора Осипа Куриласа. З колеції Юрій Завербного
Вітальна поштівка 1910 рік. З архіву Отто Соломан.
Христос Воскрес! Поштівка видавництва “Українська преса” у Львові, 1938
рік, малюнок професора Осипа Куриласа. З колеції Юрій Завербного 
* https://photo-lviv.in.ua/velykden-na-unikal-nykh-poshtivkakh-z-kolektsii-modesta-mentsyns-koho/?fbclid=IwAR3uMKDNmaruPlRgtmQZBUPrixqf3v
qRx5uj3JYVoCJiCzRl709PCbdYPg
Листівки просто чудові !
ВідповістиВидалити