«Atlas Vallard» 1547 р.
Атлас Валлара — це світовий атлас, створений у 1547 році, що містить п'ятнадцять морських карт і приписується Ніколя Валлару з Дьєппа, але сумніви щодо його авторства залишаються.
Цей атлас був створений у рамках так званої Дьєппської школи картографії. Досі існують певні сумніви щодо автора цих карт, і Ніколя Валлар, можливо, був лише першим власником. Фактично, деяка інформація, яку вони містять, була відома лише португальським картографам і морякам на той час, і більшість топонімів, що з'являються на картах, написані португальською, а не французькою мовою.
Картографічна школа Дьєппа (L'école de cartographie de Dieppe) відома створенням великої серії карт світу, відомих як «Карти Дьєппа», створених у портовому місті Дьєпп протягом 16 століття. Дьєппська школа картографії була заснована П'єром Десельє. Місто Дьєпп відоме своїми заможними судновласниками, такими як Жан Анго, та не менш відомими мореплавцями, такими як Жан Кузен.
Золотий вік – це назва розквіту Голландії в XVII ст. Але кінець цієї епохи також ознаменував кінець голландського лідерства в галузі атласної картографії. Атласи перевидавались, але не оновлювалися. Першість захопила Франція, яка на той час лідирувала в науці та мистецтві.
П'єр Десельє, абат Арк-ла-Батай у Нормандії, де він народився близько 1500 року, заснував Дьєппську школу картографії. Він створив морську серію «Cartes de Dieppe» та намалював перші карти світу на основі португальських портуланів.
Ці карти були розроблені між 1540 і 1585 роками великими картографами, такими як П’єр Десельє (Pierre Desceliers), Жан Ротц (Jean Rotz), Гійом Ле Тестю (Guillaume Le Testu), Ніколя Деслієн (Nicolas Desliens), Ніколя Валлар (Nicolas Vallard), Жак де Во де Кле (Jacques de Vau de Claye) та Жан Герар (Jean Guérard).
Нікола Сансон (Nicolas Sanson d’Abbeville; 1600–1667), французький географ, космограф, історик та картограф.
1648 р. Нікола Сансон видав свій перший географічний атлас під назвою «Europe». З 1652 р. разом з П'єром Мар'єтом (Pierre Mariette; 1603–1657) розпочав публікувати збірні атласи світу у форматі «folio» без назви. 1658 р. збірка отримала назву «Cartes generales de toutes les parties du monde» (Загальні карти всіх частин світу). В атласі було поміщено 113 карт. У ньому, зокрема, розміщені мапи території України. Цей атлас перевидавався різними мовами у 1664–1668, 1670, 1671 рр., а у 1675, 1676 і близько 1681 рр. виходив під назвою «Cartes generales de la geographie ancienne et nouvelle» (Загальні карти стародавньої та сучасної географії). Атласи перевершував голландські атласи за надійністю та своєчасністю.
Юбер Жайо (Алексіс Юбер Жайо; Hubert Jaillot; 1632-1712), французький гравер, скульптор, видавець і картограф, упорядник кількох атласів, зокрема за матеріалами Ніколи Сансона та його синів.
1670 р. придбав у Г. Сансона (помер 1703 р.) та Андрієна Сансона (помер 1718 р.) їхні матеріали. 1671 р. Юбер Жайо отримав виключне право на публікацію всіх карт Сансонів. Продовж 1672—1680 рр. мапи публікували окремо у видовженому форматі folio.
Початково майстерня Жейо видавала окремі карти у видовженому форматі folio, тільки у 1681 p., у співпраці з Г. Сансоном, вийшло перше видання відомого «Atlas Nouveau contenant toutes les Parties du Monde, ou sont exactement remarques les Empires, Monarchies, Royaumes, États, Républiques & Peuples qui fy trouvent à présent. Par le Sr. Sanson, Géographe ordinaire du Roy, присутній у Monseigneur le Dauphin …, Hubert Jaillot Géographe du Roy. A Paris, Chez Hubert Jaillot».
Атлас виходив у Парижі в наступних виданнях у 1681 (46 карт), 1684 (72 карти), 1689 (80 карт), 1693 роках; потім в Амстердамі атлас видавав П'єр Мортьє (1661–1711) у 1692, 1695, 1696, 1707, 1708 роках.
Більшість карт в атласі належали Н. Сансону, проте відсутність його прізвища на титульному аркуші спричинилася до хибної версії про авторство А. Ю. Жейо, хоча сам Жейо не мав ні географічної, ні математичної освіти. Створені ним карти були фактично копіями сансонівських карт.
1692 р. атлас (99 карт) Сансона-Жайо був перевиданий в Амстердамі Георгом Колле і П'єром Мортьє під назвою «Atlas Royal a l’Usage de Monseigneur le Duc de Bourgogne…» (Королівський атлас), атлас мав також, як і у французькому виданні, посвяту герцогу Бургундському; 1696 р. – зі 111 картами. У 1707/1708 рр. П'єр Мортьє видав атлас зі 168 картами. Пізніші видання Мортьє розширили атлас ще більше – 1708 р. – 200 карт; близько 1721 р. – 300 карт; близько 1735 р. – 400 карт
1692 р. за дорученням французького короля Юбер Жайо для герцога Бургундії видав великий атлас з 95 мапами Н. Сансона «Atlas novus ad serenissime Burgundiæ ducis. Atlas françois à l'usage de monseigneur le duc de Bourgogne contenant les cartes, et des empires, monarchies, royaumes, et états du monde» (Новий Атлас герцога Бургундії. Французький Атлас для використання монсеньйора герцога Бургундії, що містить мапи імперій, монархій, королівств та держав світу).
У 1693 р. Юбер Жайо в Парижі та П'єр Мортьє в Амстердамі видали найдорожчий та найвишуканіший атлас XVII ст. — Морський атлас фр. «Le Neptune François Ou Atlas Nouveau Des Cartes Marines: Levées Et Gravées Par Ordre Exprés Du Roy. Pour L'Usage De Ses Armées De Mer.», — нід. «De Fransche Neptunus, of nieuwe atlas van de zeekaarten, opgenomen en gegraveerd door uitdrukkelyke order des konings, tot het gebruik van zyne zeemachten», («Французький Нептун, або Новий атлас морських карт, складений та відгравірований за терміновим розпорядженням Короля для використання своїми військово-морськими силами»).
1695 р. Ю. Жейо і Ґ. Сансон розпочали видавати «Atlas Fran-çois...», який був їхньою останньою спільною працею, проте перевидавався багато разів аж до 1719 р. Тоді з майстернею Ю. Жейо співпрацювали відомі художники і гравери, зокрема, Шарль Сімоно (Charles Simonneau, 1645–1728), П’єр Брісар (Pierre Brisart; помер у 1682 р.), Франсуа Шово (François Chauveau, 1613–1676), Франсуа Кумартен (François Coumartin), Луї Кордьє (Louis Cordier; помер у 1711 р.), які здійснювали художнє оформлення карт і картушів [Неоніла Падюка. КАРТОГРАФІЧНА СПАДЩИНА НІКОЛЯ САНСОНА (1600—1667) ТА ЙОГО СПАДКОЄМЦІВ У ФОНДІ КАБІНЕТУ КАРТОГРАФІЇ ЛЬВІВСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ НАУКОВОЇ БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ імені В. СТЕФАНИКА. 2013].
Нікола де Фер (Nicolas de Fer; 1646-1720), французький картограф і видавець карт.
Завдяки застосуванню тріангуляції точність карт значно покращилася. Першим прикладом цього є атласи Ніколи де Фера, який базував свій «Atlas curieux ou le Monde réprésenté dans des cartes générales et particuliéres du ciel et de la terre.» (Париж, 1695) на найновіших геодезичних даних Французької академії наук. Цей атлас мав кілька видань між 1699 і 1702 роками.
Гійом Деліль (Guillaume Delisle; 1675-1726) був учнем астронома Жана-Домініка Кассіні, який навчив його точного визначення положення за допомогою спостереження точок на небі.
«Atlas Nouveau», опублікований в Амстердамі в 1730 році, містив 56 карт; у пізніших виданнях розширено до 138. Деліль підтримував зв'язки з вченими та авторитетами всього світу (включаючи російського царя Петра I) з наміром отримати оригінальні шаблони для своїх карт.
Жан Батист Бургіньон д’Анвіль (Jean Baptiste Bourguignon d’Anville; 1697–1782), французький географ і картограф, Почесний член Петербурзької академії наук. Призначений Географом короля у віці 21 р. в 1718 р.
Жан Батист Бургіньйон д'Анвіль використовував не лише поточну геодезичну інформацію, а й, після критичного вивчення, звіти дослідників. Його «Atlas Général» (Загальний атлас) (1737–1780, 66 аркушів) був добре відомий.
Також він створив ще атласи:
· «Nouvel atlas de la Chine, de la Tartarie chinoise, et du Thibet» (Новий атлас Китаю, Китайської Тартарії та Тибету (1737, 107 аркушів);
· «Atlas antiquus major» (12 аркушів).
Рігобер Бонн (Rigobert Bonne; 1727–1795) – один з найвидатніших французьких картографів XVIII ст.. 1773 р. змінив Жака-Ніколаса Белліна на посаді Королівського картографа у відділі гідрографії картографічного бюро французького флоту. На цій посаді Р. Бонн створив найбільш детальні й точні карти свого часу.
Рігобер Бонн, який досі відомий завдяки картографічній проєкції, названій на його честь, здобув популярність завдяки «Atlas moderne ou collection de cartes sur toutes les parties du globe terrestre» (Сучасному атласу або колекції карт на всі сторони земної кулі) (Париж, 1771), а також тритомному атласу, створеного разом з Ніколя Демаре (Nicolas Desmarest; 1725–1815) для нового видання відомої «Енциклопедії, або Тлумачного словника наук, мистецтв і ремесел» (фр. Encyclopédie ou Dictionnaire raisonné des sciences, des arts et des métiers), опублікованого видавництвом Panckoucke (Париж, 1787/88).
Жан Латтре (Jean Lattré; 1743-1793).
Жан Латтре був паризьким книготорговцем і гравером, який опублікував багато карт, планів, глобусів та атласів. Він тісно співпрацював з іншими важливими французькими картографами, включаючи Жанв'є, Бонна та Деламарша, а також з іншими європейськими картографами, такими як Вільям Фаден, Сантіні та Дзанноні. Латтре також цікавий своєю схильністю подавати позови проти тих, хто копіював його роботи; плагіат був поширеною практикою в картографії вісімнадцятого століття, і картографи намагалися зберегти власність на карти та інформацію.
1762 р. Атлас «Atlas géographique Contenant la Mappemonde et les quatre parties avec les différents états d’Europe» (Географічний атлас, що містить карту світу та чотири частини з різними державами Європи).
1793 р. Атлас «Petit atlas moderne ou collection de cartes élémentaires dédié à la France» (Невеликий сучасний атлас або колекція базових карт, присвячених Франції). Цей невеликий атлас (27 карт) призначався для навчання молоді. Карти часто датовані 1783 роком. Атлас містить карти: карту світу - Європи - Франції, розділену на 83 департаменти, датовану 1791 роком - Північні та Південні Нідерланди - Іспанію - Італію - Німеччину - Угорщину - Польщу та Пруссію - Англію, Шотландію та Ірландію - Данію, Швецію та Норвегію - Європейську Росію - Європейську Туреччину - Азію - Індію - Китай - Африку - Єгипет - Північну Америку - Сполучені Штати Америки - Мексиканську затоку - Південну Америку - Святу Землю, або дванадцять колін Ізраїлю - подорожі апостолів.
У Франції епоха Просвітництва дала початок публікації шкільних та кишенькових атласів без надмірного оздоблення, але проте обґрунтованих, наприклад, «Atlas moderne ou collection des cartes» (Сучасний атлас або колекція карт) Де Ла Круа (Париж, близько 1762 року, з 37 картами та текстом). Але французька картографія також занепала і втратила своє значення до XIX століття.
*Байцар Андрій. Географія та картографія Винниківщини. Наукове видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2020. 640 с.
*Байцар Андрій. УКРАЇНА ТА УКРАЇНЦІ НА ЄВРОПЕЙСЬКИХ ЕТНОГРАФІЧНИХ КАРТАХ. Монографія. Львів: ЗУКЦ, 2022. 328 с.
*Байцар Андрій. НАЗВИ УКРАЇНИ АБО ЇЇ ЧАСТИН НА ГЕОГРАФІЧНИХ КАРТАХ (XII–XIX ст.) / Сучасні напрямки розвитку географії України: монографія / [за заг. редакцією проф. Лозинського Р. М. Львів, 2022. С. 29-91.
*Байцар Андрій. ГЕОГРАФІЯ ТА КАРТОГРАФІЯ УКРАЇНСЬКИХ ІСТОРИКО-ГЕОГРАФІЧНИХ ЗЕМЕЛЬ (XII ст. – поч. XX ст.). Монографія. Львів-Винники, 2023. 295 с.
*Байцар Андрій. ІСТОРИЧНА КАРТОГРАФІЯ. УКРАЇНА НА КАРТАХ МОСКОВІЇ (XV–XVII ст.) ТА ТАРТАРІЇ (XIII–XIX ст.). Монографія. Львів-Винники, 2025. – 290 с.
*Байцар Андрій, Манько Андрій. Назва «Україна — Держава (Земля) козаків» на Європейських картах XVII ст. // International scientific innovations in human life. Cognum Publishing House, Manchester, United Kingdom. 2022. С. 299—308.
*Байцар Андрій. Походження назви «Україна»: документи та географічні карти https://baitsar.blogspot.com/2021/09/blog-post_15.html
*Байцар Андрій. Назва «УКРАЇНА» на географічних картах XVI ст. https://baitsar.blogspot.com/2017/01/xvi.html
*Байцар Андрій. Назва «УКРАЇНА», «Окраїна» та «Козаки» на географічних картах (перша пол. XVII ст.) https://baitsar.blogspot.com/2017/01/xvii.html
*Байцар Андрій.. Назва «Україна» на географічних картах друг. пол. XVII ст. (1650-ті рр. -1680-ті рр.) https://baitsar.blogspot.com/2017/01/xvii-1650-1680.html
*Байцар Андрій. Назва «Україна» на географічних картах (друга пол. XVII ст.) https://baitsar.blogspot.com/2017/02/xvii_13.html
*Байцар Андрій.. Назва «Україна» на географічних картах (перша пол. XVIII ст.) https://baitsar.blogspot.com/2017/01/1700-1750.html
*Байцар Андрій. Назва «Україна» на географічних картах (друга пол. XVIII ст.) https://baitsar.blogspot.com/2019/09/1750-1799.html
*Байцар Андрій. Назва «Україна» на географічних картах XIX ст. https://baitsar.blogspot.com/2023/06/xix.html
*Байцар Андрій. Україна на картах Гійома Боплана (XVII cт.). https://baitsar.blogspot.com/2017/01/xvii-c.html
*Байцар Андрій. Назва «УКРАЇНА» на картушах карт (XVII—XVIII ст.) https://baitsar.blogspot.com/2021/09/xvii-xviii.html
1762 р. Жан Латтре
Немає коментарів:
Дописати коментар