Андрій Байцар: Українські великодні листівки з українськими козаками

Мода на вітальні святкові листівки прийшла в Україну на межі ХІХ та ХХ століть. Цей період у світі називають “золотою ерою” для листівок, які було заведено надсилати своїм рідним та близьким на найбільші свята у році.

1898 року російська громада Святої Євгенії за акварельними малюнками відомих петербурзьких художників видала серію різдвяних листівок з 10 штук накладом у 10 тис. примірників. Серед них Іллею Рєпіним була підготовлена поштівка «Запорожець», яку, напевно, слід вважати першою «українською» різдвяною листівкою. Щоправда, у сучасному розумінні її важко назвати різдвяною, оскільки на ній відсутні будь-які ознаки святкової картки. Тут зображений запорожець з люлькою, а майже 2/3 частини залишено для написання привітання.

У Галичині вітальні листівки стали популярними на рубежі ХІХ-ХХ століть, а міжвоєнний період був справжнім «золотим часом» для друку поштівок. З 1902 р. на західноукраїнських землях з’являються повноцінні святочні листівки, намальовані українськими митцями.

Українські видавництва довоєнного часу із поліграфічною продукцією у Львові: «Союзний базар», «Українська преса», «Видавництво артистичних карток Григорія Гануляка», «Русалка», «Сокільський базар», «Преса», «Зоря», «Українське мистецтво», «Українська преса», «Відродження», «Нова хата», «Тема», «Красимир», книгарні «Рідна школа», громадській організації «Комітет допомоги вдовам і сиротам священників у Львові»; у Перемишлі «Народний базар»; у Коломиї: "Галицька накладня"; у Кракові: “Українське видавництво”, «Салон польських художників»; у Празі: “Видавництво Ю. Тищенка”. Окрему групу складають художні листівки, що вийшли накладом українських громадських організацій – Пласту, Основи, Українського педагогічного товариства, Комітету допомоги вдовам і сиротам священників у Львові та ін.

Одним з провідних тогочасних видавництв було видавництво ‘‘Русалка’’ (з 1913 року), яке існувало у Львові від 1911 до 1939 року. Його власником був галицький журналіст і письменник Григорій Гануляк. Його іменем спочатку і було назване видавництво. Воно друкувало твори українських та закордонних класиків, репродукції картин українських митців, дитячі твори, а також поштівки. До виготовлення оригіналів для святкових вітальних листівок Г. Гануляк залучив кращих львівських художників: О. Кульчицьку, А. Манастирського, Я. Пстрака, Г. Колцуняка, Т. Гриневича та ін. (цит. за Мар‘яна ІВАНИШИН "10 розкішних Великодніх поштівок столітньої давності").

В Україні на початку ХХ ст. над створенням листівок до свят працювало чимало художників, подаючи цікаві ідеї щодо їхнього художнього вирішення. Серед класиків згадаємо імена Олени Кульчицької, Святослава Гординського, Ярослава Пстрака, Антіна Манастирського, Осипа Куриласа, Теодора Гриневича. Відомі листівки й таких авторів як Катерина Антонович, Микола Буович, Юрій Вовк, Оксана Глинська (Кічура), Іван Їжакевич, Володимир Кадулін, Василь Касіян, Гнат Колцуняк, Фотій Красицький, Мирон Левицький, Осип Бокшай, Василь Дядинюк. Серед художників, які працювали в еміграції, відомі імена творців різдвяних листівок таких як Галина Мазепа, Едвард Козак, Яків Гніздовський, Петро Андрусів та ін.

Найпопулярнішим на еміграції у 1940-50-х рр. було видавництво «Український книгар» у Лондоні. У другій пол. 1940-х рр. на поч. 1950-их рр. листівки видавалися в Німеччині в містах Мюнхен, Регенсбург, Зальцбург, Нюрнберг та в Австрії в місті Інсбрук (Видавництво Івана Тиктора). Видавалися листівки й в США, Канаді (Видавництво “Гомін України”, Торонто.), Австралії й т. д.