Андрій Байцар: Українські церковні календарі за ЮЛІАНСЬКИМ календарем. 1908 р. та 1932 р.

У XIX ст. день Різдва 25 грудня за Юліанським календарем припадав за григоріанським на 6 січня, у XVIII - на 5 січня, у XVII та XVI ст.ст. - на 4 січня.

Останнім часом в соцмережах появилася інформація, що українці греко-католики до 1946 р. (Львівський собор) святкували Різдво 25 грудня за Григоріанським календарем. Наводяться для прикладу різноманітні календарі та коментарі до них. Так, Українські церкви святкували Різдво до 1946 р. і святкують зараз 25 грудня, але не за Григоріанським, а Юліанським календарем, тобто 7 січня за Григоріанським. Всі церковні календарі за Австрії (1772-1918 рр.) друкувалися за Юліанським стилем, в кінці XIX ст. - на поч. XX ст. - або тільки за Юліанським, або за двома, тому в календарях і позначене 25 грудня - Різдво; з 1920-их рр.і до 1990-их років - переважно за двома стилями.

У всіх православних виданнях Київської митрополії XVI – XVIІІ ст., як православних та і більшості греко-католицьких, ми не знайдемо «подвійній» подачі дат церковних свят, яке ми маємо сьогодні, а тільки згідно одного календаря. Згідно Юліанського календаря датувалися і практично всі документи, що виходили з православного середовища. Останні факт легко доводиться, коли таки акти мають вказівку дня тижня, дати та місяцю. З іншого боку, католики та певні державні інституції Речі Посполитої користалися виключно Григоріанським календарем. Результатом такого паралельного існування двох календарів було те, що тогочасні описання деяких подій мають різне датування, яке залежать виключно від їх конфесійного походження.

Отже, українські (руські церкви) в Речі Посполиті та Австро-Угорщині користувалися завжди старим стилем, тобто Юліанським календарем, адже стояло питання збереження етнічної самоідентифікації українців, їх розрізнення із поляками-римокатоликами, через полонізацію метою якої була культурна асиміляція.

Абсурдний аргумент - «Російська православна церква насадила Україні Юліанський календар».

Чому Юліанський календар ніяк не може бути "російським"? Він виник тоді, коли на росію не було ще й натяку. В Україні Юліанський з'явився разом із Хрещенням Русі князем Володимиром (988 р.). Інакше і бути не могло. Князь Володимир вирішив прийняти святу віру зі Сходу, у візантійському обряді. В цей час у Візантії запровадили новий-старий календар. Візантійський календар — календар Східної Римської імперії, що був офіційно затверджений імператором Василем II в 988 році та використовувався аж до падіння імперії в 1453 році. Він збігався з Юліанським календарем, відрізняючись лише назвами місяців, переведеними з латині на грецьку мову.

Чому так звана "російська церква" аж ніяк не могла насадити Україні Юліанський календар? БО РОСІЙСЬКОЇ ЦЕРКВИ ТОДІ В ПРИРОДІ НЕ ІСНУВАЛО. І це треба знати. Це самочинне утворення виникло лише в 13 ст. в результаті явного підкупу тодішнього очільника в Києві. Митрополит Максим у 1299 році переніс митрополичу столицю з Києва до Владимира-на-Клязьмі. З того часу, й до 1461 року митрополити, що жили у Володимирі, носили титул «Київські та всієї Русі». З 1325 року кафедра митрополита переводиться в Москву, а з 1461 року титул змінюється на «Московський та всієї Русі».

Абсурдний аргумент - «Ми ведемо літочислення «від Різдва Христового», тому Новий рік має бути після свята Різдва Христового».

Кожному, хто хоч трохи обізнаний в темі, відомо, що до IV століття була поширена традиція святкувати Різдво і Хрещення Христа в один день як свято Богоявлення - і робити це 6 січня. Лише у другій половині IV ст. поступово стало домінувати окреме святкування Різдва Христового, перенесене на 25 грудня.

Ця дата є умовною і не зафіксована ані у Євангелії, ані у Переданні.

Літочислення «від Різдва Христового» набуло поширення з VІ-VIII століть. При чому доведено на підставі порівняння історичних подій (наприклад, життя царя Ірода), що Спаситель найбільш ймовірно народився за кілька років «до Різдва Христового».

Абсурдний аргумент - «Ми не повинні «святкувати разом з московитами».

Багато чого і ми, і москалі робимо подібно, бо це походить від загальних речей, а не від того, що є виключним надбанням москалів. Якщо ми принципово почнемо все робити «не так, як у них» - дуже швидко зайдемо в абсурд. І такий спосіб рефлексій - означає ментальну прив’язку до ворога, а не реальне дистанціювання. Щоби її розірвати значно ефективніше ставитися байдуже до того, що і як там роблять. Як ставимося до «дня расіі» або «дня народнава єдінства».