1539 р. «Carta marina». Новгородська республіка та Білорусь - РУСЬ, а Московія - Московія

«Carta marina» («Морська карта й опис північних земель, з дивовижними явищами, що в них відбуваються, ретельно виконана в рік від Різдва Христового 1539. У Венеції. Коштом ясновельможного Ієронімо Квіріні, патріарха венеціанського») — унікальний документ епохи Відродження, який є неоціненним джерелом для історичної картографії та історії культури європейської Півночі. Створена карта шведським церковним діячем, дипломатом і письменником Олафом Магнусом. 

 

У 1530 р.  О. Магнус з братом були змушені покинути Швецію. З цього моменту О. Магнусом до кінця життя займався вивченням її історії та географії. Результатом цієї роботи стали «Carta marina» і коментарі до неї — книга «Historia de Gentibus Septentrionalibus» (Історія північних народів).  Карта була надрукована в кількості всього декількох екземплярів з присвятою Патріарху Венеціанської республіки Hieronymo Quirino, за підтримки якого О. Магнус зміг закінчити роботу.

 

Карта мала розміри 1,7х1,25 м й була розділена на дев’ять частин. Ці частини були позначені латинськими літерами від А до І де кожна з них мала розмір 55 х 40 см. Джерельною базою для складання цієї карти слугували власні подорожні записи О. Магнуса, а картографічною основою стала «Географія» Птоломея і карти скандинавських мореплавців. Коментарі до карти були перекладені її автором італійською та німецькою мовами й видані окремим накладом.

 

Джерелами для карти йому послужили власні подорожні записи О. Магнуса, а картографічною основою стала Geographia (Географія) Птолемея і карти скандинавських мореплавців.

 

На карті зображені кілька територій з назвою «Russia», зокрема - землі Новгородської республіки як Біла Русь (Russia alba), нижче «Russia regalis nigra» - Русь, іменована Чорною.  Позначена Московія «Moskovia pars». У нижньому правому куті зображений великий князь московський (Magnus Princeps Moscovitar) — Іван Грозний.

Новгородська республіка — олігархічне державне утворення на північному сході Європи з 1136 по 1478 рік із центром у Великому Новгороді, панівну верхівку якого складало велике боярство. У період найбільшого розквіту крім власне Новгородської землі включала також території від Балтійського моря на заході до Уральських гір на сході й від Білого моря на півночі до верхів'їв Волги та Західної Двіни на півдні. 1478 р. московська рать обложила Новгород, після чого відбулося остаточне включення Новгородської землі до Московського князівства. Велику частину новгородської політичної знаті (боярства) було вирізано цілими сім'ями, а більш половини купецьких сімей було вивезено до Московії. На їх місце були завезені купецькі сім'ї із підлеглих Московському князівству східних земель. Таким чином новгородську еліту було обезкровлено. Новгородська феодальна республіка перестала існувати.

З ВІКІПЕДІЇ: "Один примірник карти був знайдений Оскаром Бреннером в 1886 р. у бібліотеці Мюнхена (Hof- und Staatsbibliothek, зараз Bayerische Staatsbibliothek) в Німеччині, де і знаходиться досі. Пізніше, в 1961 р., ще одна копія була виявлена ​​у Швейцарії й вже в наступному році була придбана університетом Уппсали у приватної особи за 150 000 шведських крон. В наш час цей екземпляр знаходиться в бібліотеці університету Carolina Rediviva (en), де він виставлений для загального огляду".

*Байцар Андрій. Географія та картографія Винниківщини. Наукове видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2020.  640 с.

*Байцар Андрій. УКРАЇНА ТА УКРАЇНЦІ НА ЄВРОПЕЙСЬКИХ ЕТНОГРАФІЧНИХ КАРТАХ. Монографія. Львів: ЗУКЦ, 2022.  328 с.