19 вересня 1939 р. — 30 червня 1941 р. — ПЕРША
БІЛЬШОВИЦЬКО-РОСІЙСЬКА ОКУПАЦІЯ.
19 вересня 1939 р. — перше
в історії Другої світової війни німецько-радянське братання і одночасно перша
німецько-радянська збройна сутичка союзників.
19 вересня 1939 р. — до Винник тимчасово переїжджає
німецький штаб і квартирується у тютюновій фабриці.
22 вересня 1939 р. — представники СРСР і Польщі
підписали у Винниках «Протокол умови про передачу міста
Львова військам Радянського Союзу».
1939 р. (вересень — грудень) — Тимчасове
радянське уравління із 7 осіб (голова — Олександр Корчовський).
29 вересня 1939 p. — робітнича радянська гвардія
(начальник — Т. О. Демцюх).
1939 р. — 1941 р. — Калінін О. П., Телушкін Б.
С. — начальники Винниківського
повітового (районного) відділу НКВС.
1939 p. — відновила
роботу тютюнова фабрика (900 робітників).
1939 р. — дитячий садок
(пізніше – дитячий садок №76
«Дзвіночок») на території тютюнової фабрики (завідувачі: Поліна Арискіна,
Олександра Скиба, Зеновія Кітура, Оксана Сало та інші).
1939 р. — 1952 р. — бібліотека для дорослих при
клубі на вул. Шевченка, 5 (колишня читальня «Просвіта»).
1939 р. — кам’яний
Хрест (вул. Сахарова).
1939 p. (вересень) —
поділ школи на українську, польську та німецьку.
15 листопада
1939 р. – позачергова сесія Верховної Ради УРСР прийняла закон
про «возз'єднання» Західної України з УРСР. Цей законодавчий акт був лише
формальним прикриттям справжнього дієвого документу – пакту
Молотова-Ріббентропа, згідно якого західноукраїнські землі переходили в
радянську зону окупації.
27
листопада 1939 р. — у складі Львівського воєводства
(Львівський повіт).
4 грудня 1939 р. — у складі Львівської області (Львівський
повіт).
1939 р. (грудень) — початок репатріації винниківських німців до Райху.
1940 р. — 1941
р. — Винниківський райпотребсоюз (голова —
М. Я. Козачишин).
1940 р. — ФК «Харчовик» (Винники). Інші назви
клубу: «Більшовик», «Прапор»,
«Авангард», «Спартак», «Жупан», «Рух».
1940 р. — 29
червня 1941 р. — базування у Винниках 58-го розвідувального батальйону 81
моторизованої дивізії, з перервою на Бессарабську компанію. Батальйон
базувався на території майбутньої (нині
вже колишньої) швейної фабрики. Командир – Львов Сергій Олексійович (загинув в
червні 1941 р. біля м. Жовкви, похований у Винниках у братській могилі).
1940 р. — на
тютюновій фабриці 1 100 робітників.
10 січня 1940 р. — Винники повторно одержують статус міста.
10 січня 1940 р. — 26
вересня 1959 р. (з перервою під час війни) — Винники
центр Винниківського р-ну. До
Винниківського району, у різний період, належали села: Виннички, Гончари, Давидів,
Черепин, Товщів, Селиська, Великі Кривчиці, Лисиничі, Підбірці, Ямпіль,
Кам’янопіль, Верхня Білка, Нижня Білка, Гаї, Чижиків, Підберізці, Чишки,
Дмитровичі, Глуховичі, Козельники, Пасіки Зубрицькі, Кротошин, Сихів, Зубра,
Гори.
1940 р. (січень) — 1941 р. (червень) — Винниківський РК КП(б).
1940 р. (зима) — 1941 р. (червень) — Винниківський РК ВЛКСМ.
1940 р. (травень) — артисти
Київського театру ім. Івана Франка побували в гостях у робітників Винниківської
тютюнової фабрики ім. 17 вересня.
1940 р. — 1950 р. (літо) — діяльність ОУН у Винниківському районі.
Винниківчани,
члени ОУН-УПА: Ольга Банах, Стефа Банах, Дарія
Бедрило, Роман Белінський, Г. Вільчинський, Володимир Верходай, Євген Верходай,
Л. Вовк, Ірина Готь, Андрій Гуль, Василь Гуль, І. Дмитерко, О. Дмитерко, В.
Дмитерко, Григорій Дмитерко, Йосип Йона,
М. Климко, Р. Курчак, Ярослав Кульчицький, Б. Леочко, Богдан Магаляс, З.
Магаляс, Т. Маркевич, Б. Микитів, Я. Микитів, В. Мисько, С. Обаранець, Д.
Опалевич, Я. Опалевич, Євген Пивовар, С. Пивовар та ін.
1940 р. (літо) — Винниківський повіт ОУН (очолював Роман
Кияк).
12 вересня 1940 р. — 1945 р. — о. Антін Поточняк (видатний діяч УГКЦ) сотрудник в о. Григорія Гірняка (1945—1946 рр. — парох).
15 грудня 1940 р. — перші
радянські вибори до Винниківської районної ради.
22 червня 1941 р. — бомбардування німецькою авіацією Винник (значних руйнувань зазнала тютюнова
фабрика, зруйновано залізничну колію).
22 червня 1941 р. — 58 розвідувальний батальйон виступив
по тривозі в місце зосередження дивізії. Начштабу Іванов зайнявся евакуацією
сімей комскладу. Евакуйовані родини були посаджені в поїзд і відправлені у
сторону Тернополя. По дорозі ешелон був розбомблений німецькою авіацією.
22 червня 1941 р. — висадка німецького десанту в околицях
Винник (на ранок всі були схоплені і розміщені в приміщенні тютюнової фабрики).
23 — 30 червня 1941 р.
— діяльність у Винниківському лісі загону
ОУН(б) (напади на колони радянських військ, що відступали).
28 червня 1941 р. — розстріл солдатами НКВС сімох невинних
винниківчан (поховані у Братській могилі на німецькому цвинтарі).
30 червня 1941 р. — радянські
війська залишили з боями Винники.
30 червня 1941 р. — загін ОУН(б) зайняв Винники (керівник
сотні Василь Лелюк).
1939-1941 рр. Коператив ім. Куйбишева
Немає коментарів:
Дописати коментар