Андрій Байцар: ВИННИКІВЩИНА НА МОСКОВСЬКИХ (РОСІЙСЬКИХ) ТА РАДЯНСЬКИХ КАРТАХ

Карта « Специальная карта Западной России». 1853 р.

Масштаб: 1:420 000 (10 верст).

Аркуш: «XXXIX Краков».

Формат карти: 75 х 50 см.

Автор: Ф. Шуберт.

Це перша російська карта де зображено м. Винники.

На карті позначені: Винники; німецькі колонії Вайнберґен та Унтерберґен; р. Марунька (без підпису); поселення — Сихівська Вулька та довкільні села.

Повна назва карти – «Специальная карта Западной части Российской Империи, составленная и гравированная в 1/420000 долю настоящей величины при Военно-Топографическом Депо, во время управления генерал квартирмейстера Нейдгарта под руководством генерал-лейтенанта Шуберта». Так звана «Десятиверстовка Шуберта» – повне видання 1832 р. на 62 аркушах з додатковим листом умовних позначень. Ця карта була основною капітальною працею Військово-Топографічного Депо після видання в 1804-1816 рр. «Стоаркушевої» карти.

Середня паралель: 54° 30' північної широти.

Середній меридіан: 50° 30' від Ферро.

1821 р. під керівництвом генерала-лейтенанта Ф. Шуберта було розпочато складання «Специальной карты Западной России» (Спеціальної карти Західної Росії). Праця над картою тривала до 1840 р. Свою назву карта отримала від прізвища головного керівника робіт Ф. Ф. Шуберта (1789-1865) – першого директора Корпусу військових топографів. Карту укладено в довільній проекції Бонна.

За попереднім планом передбачалося «Спеціальну карту» видати на 57 аркушах і 13 клапанах. Але через нестачу офіцерів-укладачів, роботи по складанню «Спеціальної карти» просувалися надзвичайно повільно. Тому в 1824 р. роботи над картою було припинено. Між тим потреба у Спеціальній «десятиверстовій» карті була настільки значна, що в 1826 р. знову приступили одночасно і до продовження складання і до початку гравірувальних робіт мапи Шуберта. Не дивлячись на те, що з 1826 р. по 1840 р. «Спеціальна карта» Шуберта була основною і найголовнішою працею Військово-Топографічного Депо, але вона так і не була доведена до кінця. За детальністю і точністю вона значно переважала «Стоаркушеву» карту. Її перевидавали до кінця 1860-х років. На територію України припадає 20 аркушів карти Шуберта, правда частина території Закарпаття і Прикарпаття на них відсутня. Масштаб карти Шуберта — 10 верст в англійському дюймі, що відповідає масштабу 1:420 000 (1 см = 4,2 км). Розмір листа 75 х 50 см, що відповідає 315 х 210 км місцевості.

До середини XIX ст. «Спеціальна карта» Шуберта була найдокладнішою картою на територію заходу Російської імперії. Але тому, що точність її була не дуже високою, то вже в 1863 р. під керівництвом І. А. Стрельбицького була розпочата робота по створенню «Нової спеціальної карти Європейської Росії».

З 1830-х років російські військові топографи розпочали знімання і видання «триверстової» (М 1:126 000) карти західних прикордонних територій і «десятиверстової» (М 1:420 000) карти Європейської Росії. З 1845 р. роботи із складання «триверстової» карти поширились на всю територію Європейської Росії, а «десятиверстова» Спеціальна карта Європейської Росії І. Стрельбицького була завершена в 1865-1871 pp. «Триверстова» карта мала детальне зображення рельєфу штрихами, була детальною і наочною, неодноразово перевидавалась і була найпоширенішою у вжитку на ті часи. Львів (в т. ч. і Винники) не увійшов до даної збірки карт.

Карта «Специальная карта Европейской России». 1903 р.

Масштаб 1:420 000 (10 верст).

Формат: 52 × 66 см.

Автор: І. Стрельбицький.

Видавництво: Военно-Топографическое Управления Генерального Штаба.

На карті позначені: Винники; німецькі колонії Вайнберґен та Унтерберґен; поселення Млинівці (Млиновецъ) в районі теперішнього Винниківського озера; залізнична колія «Львів-Підгайці»; р. Марунька (без підпису); поселення — Перша Вулька (Волька), Друга Вулька, Третя Вулька та довкільні села.

Під керівництвом військового картографа І. П. Стрельбицького (1828-1900), українця, уродженця Полтавської губернії, протягом 1865-1871 рр. було укладено на 152 аркушах і в 1871 р. видано перші аркуші «Специальной карты Европейской России» (Спеціальної карти Європейської Росії із прилеглою до неї частиною Західної Європи та Малої Азії) масштабу 1:420 000 (10 верст в одному дюймі). Всього було видано 178 листів, що покривали простори Європейської частини Росії, включаючи Фінляндію і нинішні території України, Балтійських країн, Білорусі та Молдови, а також частину азіатської Російської імперії аж до Оренбурга та Уфи. На півночі карта І. Стрельбицького охоплювала узбережжя Льодовитого океану, а на півдні покривала весь Кавказ і місцевість аж до південного узбережжя Чорного та Каспійського морів. Карта охоплювала не лише Європейську Росію, а й значну частину Німеччини, Австро-Угорської імперії, Балкан та Малої Азії. Західна частина Центральної України була покрита «Военно-топографической картой» у масштабі 1:84 000. У 1914 р. її видано як «Секретную карту Западного приграничного пространства» на 200 аркушах (Волинська, Київська, Подільська, Мінська губернії).

В основу створеної «десятиверстової» карти покладено оригінали «триверстової» військово-топографічної карти. Друкувалася карта в 4 фарби: методом гравірування на мідь наносилася чорна фарба, що показує всі контури і назви та коричнева (показує рельєф). На камені гравірували лісові масиви та водоймища, забарвлюючи їх у зелений і синій кольори відповідно.

На аркуші нанесена сітка в Пулковській системі координат. Проекція карти: рівнокутна конічна проекція Ламберта (Lambert Conformal Conic – широта 1: 45°, широта 2: 59°); центральний меридіан: 10° на схід від Пулково або 40°19'30.00"E від Гринвіча; оригінальна широта: 52°30'00.00"N.

З особливою повнотою на карті зображені гідрографія та населені пункти. Крім цього вказані церкви та храми, заводи, фабрики та інші великі споруди. Рельєф позначений штрихами із зазначенням окремих улоговин, рівнин, гір та гірських хребтів. З інших елементів змісту показані шляхи сполучення, кордони, ліси, піски, болота.

На територію України припадає 21 аркуш. Карта постійно оновлювалась і неодноразово перевидавалась (останнє видання було здійснене в 1925–1934 рр.). 1903 р. вона складалась із 167 аркушів.

«Десятиверстова» карта І. О. Стрельбицького була видатним твором російської військової картографії ХІХ ст. За її редагування І. Стрельбицькому в 1872 р. була призначена довічна пенсія, у 1875 р. на Міжнародному конгресі в Парижі присуджена медаль. Практична цінність «Специальной карты Европейской России» зберігалась до 1930-х років. Вона служила основою для багатьох тематичних карт Європейської Росії, у тому числі геологічної карти. У радянський період карта була використана при укладанні гіпсометричної карти європейської частини СРСР масштабу 1 : 1 500 000.

Карта «Европейская Россія». 1903 р.

Масштаб 1:2 000 000.

Видавництво: Картографическое заведение товарищества А. Ф. Маркса, Петроград.

На карті позначені: Винники та великі населені пункти.

Карта поміщена в атласі «Новый настольный атласъ А. Ф. Маркса».

Великий всесвітній настільний Атлас Маркса був задуманий Марксом Адольфом Федоровичем. Складений за редакцією професора Петрі Едуарда Юлійовича та Шокальського Юлія Михайловича. Атлас містить 62 головні й 160 додаткові карти, додаток пояснювального тексту до 8 карт з кліматології, складених професором В. Беббером і В. Кеппеном, і алфавітний покажчик географічних назв. Всього було 12 видань Великого всесвітнього настільного Атласу Маркса (деякі видання доповнені й виправлені). Атлас видано в твердих обкладинках розміром 44 см х 30 см х 6 см. Атлас Маркса є найбільшим російським атласом, виданим до виходу в світ «Великого радянського атласу світу». За якістю своїх карт і оформленням він не поступається кращим закордонним атласам. Але слід врахувати, що цей атлас видавався при безпосередньому зв'язку з лейпцизькими німецькими картовидавництвами, і більшість його карт є точним відтворенням готових карт з німецького «Нового атласу всіх частин світу Дебеса» (Neuer Handatlas fiber alle Teile der Erde», Leipzig, Wagner u. Debes, 1895), лише з перекладом на російську мову назв і деякою коректурою.

Шокальський Юлій Михайлович (1856-1940) – російський географ, океанограф, картограф, почесний член АН СРСР, чл.-кор. ряду інших АН, президент Географічного товариства з 1917 р. по 1931 р. Займався практичними питаннями метеорології та гідрології. У 1923-27 рр. керував експедицією з комплексного вивчення Чорного моря.

Петрі Едуард Юлійович (1854 -1899) – російський географ, етнограф, антрополог, радник, дворянин, віце-голова Російського антропологічного товариства. У 1887 - 1899 роках очолював кафедру географії та етнографії на природничому відділенні фізико-математичного факультету Петербурзького університету (був запрошений на цю посаду міністром народної освіти).

Е. Ю. Петрі став першим в російській науковій літературі використовувати термін «біосфера», проводив археологічні та антрополого-географічні експедиції. Основні праці: Навчальний географічний атлас, виданий А. Ф. Марксом (1898 р., пізніше багаторазово перевидавався), Основи антропології (1890), Соматична антропологія (1895-1897), Методи і принципи географії (1892), Критичний огляд іноземних посібників при викладанні та вивченні географії (1897), Великий всесвітній настільний Атлас Маркса, під редакцією Е. Ю. Петрі і Ю. М. Шокальского (1903).

Карта «Карта Восточной Галиции». 1915 р.

Масштаб 10 верст в англійському дюймі.

Автор: Г. Склодовський.

Видавництво: Фр. Карповича, Варшава.

Формат карти: 72 x 57 см.

На карті позначені: Винники; залізнична колія «Львів-Підгайці» та довкільні села.

Карта «Великая европейская война. Специальная карта западного (Русского) театра войны». 1916 р.

Масштаб 1:2 000 000. Масштаб 50 верст в дюймі.

Автор: під редакцією Ю. М. Шокальського.

Формат: карта на двох аркушах по 65 x 107 см.

Видавництво: Картографическое заведение товарищества А. Ф. Маркса, Петроград.

Опублікована в безкоштовному додатку до журналу «Нева».

На карті позначені: Винники та великі населені пункти.

Карта охоплює території: Україна, західна частина Європейської Росії, Білорусь, Молдова, Литва, Естонія, Латвія, Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія, частина Фінляндії та Швеції.

Висоти і глибини виражені в метрах. На карті показано кордони держав у 1916 р. (розпал Першої світової війни). Також позначені: фортеці, форти, сторожові пости, монастирі, церкви, каплиці, ярмарки, фабрики, заводи, поштово-телеграфні станції, поштові станції, телеграфні лінії, залізничні дороги зі станціями, шосейні дороги, поштові дороги, польові дороги, перевали, гавані, пароплавні пристані, пароплавні лінії, маяки, плавучі маяки, канали, канали для осушення, болота.

До середини 1930-х рр. топографічне картографування в Росії, а пізніше і в СРСР проводилось в старих верстових масштабних рядах. Проте з 1920-х рр. поступово вводяться метричні ряди масштабів топокарт, які остаточно були затверджені в 1934 р. (1:10 000, 1:25 000, 1:50 000, 1:100 000, 1:200 000, 1:500 000, 1:1 000 000). 1928 р. було прийнято рішення про введення в СРСР єдиної системи прямокутних координат Гаусса-Крюгера.

Карта «Австро-Венгрия. ЛЬВОВЬ». 1916 р.

Масштаб 1:75 000.

Аркуш 6 лист XXX.

Ця карта є копією австро-угорської карти «Spezialkarte der österreichisch-ungarischen Monarchie» (Нова спеціальна карта Австро-Угорської монархії та приєднаних областей). 1873—1918 pp. Масштаб 1:75 000. Видавництво: Військово-географічний інститут, Відень. Аркуш «ZONE 6 СOL XXX LEMBERG».

На карті позначені: Винники; німецька колонія Вайнберґен; німецька колонія Унтерберґен; р. Марунька; потік Чишківський; урочище Діброва (Домброва); Чортова cкеля 414 м (Чартовска скала); Ліс Жупан (303 м н. р. м); урочище Приска (360 м н. р. м.) в районі сучасної вул. Забава; Великий ліс між Сиховом і Винниками; урочище Млинівці; урочище Ялівець в районі сучасного дріжджзаводу; пивоварня (на території теперішнього дріжджзаводу); між Млинівцями і Ялівцем – урочище Маєрівка (Mаерувка); тютюнова фабрика; тютюнові млини на р. Марунька; Ліс Вулька; поселення — Перша Вулька, Друга Вулька, Третя Вулька, Сихівська Вулька та довкільні села.

Карти РККА (РСЧА; Робітничо-селянська Червона армія). Рік випуску: 1918—1945 рр.

Радянські карти. Рік випуску: 1945—1991 рр.

Карта «ПЛАН Г. ЛЬВОВ». 1944 р.

Масштаб 1:15 000.

На карті позначені: Ліс Жупан (Ляс Жупан) 368, 5 м н. р. м; урочище Млинівці (Млынувце); залізнична станція Маріївка (Марьювка); урочище Ялівець (Яловец) в районі сучасного дріжджзаводу; між Млинівцями і Ялівцем – урочище Маєрівка (Mаерувка); урочище Великий Ліс і т. д.

Карта «Бланковая карта СССР». 1946 р. Масштаб 1:2 500 000.

Автор: під редакцією І. П. Заруцької.

Видавництво: Картографічна фабрика №6.

На карті позначені: Винники та великі населені пункти.

«Бланкова карта СРСР» була надрукована на 32 аркушах. Складена картфабриками і науково-редакційною картчастиною ГУДК при Раді Міністрів СРСР у 1944-1945 рр., в конічній рівнопроміжній проекції. Карта складалася під загальним керівництвом інженера Ларіна Д. А. та відповідального редактора карти Заруцької І. П. Технічний редактор Лазуткіна Н. А. Тираж 5 000 примірників. Поряд з «Державною картою СРСР в масштабі 1:1 000 000», це перша післявоєнна цивільна карта всього Радянського Союзу та найближчих прикордонних країн. На її основі згодом буде створено безліч різних атласів СРСР, наприклад атлас 1947 р. Карта із-за невеликого тиражу поширювалася в основному в університетські та інститутські бібліотеки.

Карта «Тактична карта. Масштаб 1:50 000».

Аркуш «Винники ІЗ-35-073-3 М-35-73-В». 1985 р.

Видавництво: Генеральний штаб Червоної Армії. Генеральний штаб СРСР.

На карті позначені: Винники; Чишки; Волиця (Волица); Бережани (Бережаны); Соснівка (Сосновка); г. Чортова Скеля (Чертовая Скала 401, 4 м н. р. м.); р. Марунька; урочище Діброва (Дуброва); Комсомольське озеро; ліс Вулька (між Бережанами і Пасіками-Зубрицькими); урочище Великий Ліс (між Комсомольським (Винниківським) озером і Пирогівкою), озеро «Електрон» на Вульці (не підписано), стави радгоспні на Вульці (не підписані) та довкільні села.

Карта складена за картою масштабу 1:25 000, що була створена за матеріалами зйомки 1948, 1949 рр. і оновлена в 1984 р. Стан місцевості на 1984 р. Суцільні горизонталі через 10 м.

Карти РСЧА масштабу 1: 50 000 видавалися з початку 1930-их рр. РСЧА карти масштабу 1: 50 000 складалися, використовуючи старі карти Німеччини масштабу 1: 25 000, карти Російської імперії масштабу 1:42 000, 1:21 000 (0,5 і 1-верстова топографічна зйомка), оригінальну топографічну зйомку. Карти більш пізнього видання були оновлені за доступними картографічними матеріалами (польськими, естонськими, латвійськими, литовським топографічними картами), рекогносцировкою місцевості.
РСЧА карти масштабу 1:50 000 складені в системі координат 1931 р.

Координати розраховані в шести градусних зонах проекції Гауса-Крюгера, використані параметри еліпсоїда Бесселя. Протяжність аркушу: по широті (по вертикалі) 10′ (бл. 19 км), по довготі (по горизонталі) 15′ (до 28 км); відлік від Гринвіча. Зустрічалися складові карти, рамки яких мали розміри 10' широти і 30' довготи. На картах викреслена кілометрова сітка, мінутна рамка. Рельєф зображений горизонталями через кожні 10 м.

Генеральний штаб Червоної Армії до Другої світової війни підготував і видав перше видання карт масштабу 1: 50 000 на територію України. Друге видання карт масштабу 1:50 000 підготовлені й опубліковані в 1947—1950 рр. з використанням змісту новопідготовлених карт масштабу 1:25 000. Друге і наступні видання карт масштабу 1:50 000 (після Другої світової війни) були видані тільки в системі координат 1942 р. Карти масштабу 1: 50 000 єдині, що не видавалися в системі координат 1963 р. На картах починаючи з другого видання на рамках було позначено магнітне схилення.

Третє видання карт масштабу 1:50 000 опубліковано в кінці 1950-их рр. Карти підготовлені з використанням нових карт 1:25 000 або з аерофотозйомки. Всього до 1990 р. карти масштабу 1:50 000 були видані 5—7 виданнями.

Рельєф на картах показаний горизонталями через кожних 10 м, глибина (починаючи з 1950 р.) — ізобатами, через кожних 2, 5, 10, 20 м.

Однак, до 1980 р. карти масштабу 1: 50 000 готувалися і видавалися тільки Генеральним штабом, починаючи 1980 р. цивільні інституції працювали разом з Генштабом при підготовці та оновленні карт.

Карта «Тактична карта. Масштаб 1:100 000».

Аркуш «Львов ІЗ-35-073 М-35-73». 1985 р.

Видавництво: Генеральний штаб Червоної Армії. Генеральний штаб СРСР.

На карті позначені: Винники; Чишки; Волиця (Волица); Бережани (Бережаны); Соснівка (Сосновка); г. Чортова Скеля (Чертовая Скала 401, 4 м н. р. м.); р. Марунька, г. Богдана Хмельницького (289, 3 м н. р. м., на північ від с. Підгірне) та довкільні села.

Територію України відображає 539 карт.

Карта складена за картою масштабу 1:50 000, що була створена за матеріалами зйомки 1948, 1949, 1957, 1959 рр., і оновлена в 1984 р. Стан місцевості на 1984 р. Суцільні горизонталі — через 20 м.

Кожні 6—12 років карта масштабу 1: 100 000 оновлювалася і перевидавалася. Останнє видання — 1985 р.

Карти РСЧА масштабу 1:100 000 видавалися з початку 1930-их рр. До кінця Другої світової війни РСЧА картами масштабу 1:100 000 були покриті території від Волги до Західної Європи. Карти охоплюють сучасні території України, Європейської частини Росії (включаючи Калінінградську область), Білорусі, Латвії, Литви, Естонії, Молдови, і частини територій Фінляндії, Швеції, Норвегії, Польщі, Словаччини, Угорщини, Сербії та Румунії. Карти використовувалися в період Другої світової війни радянськими командирами з'єднань і частин, а також розвідкою для тактичних цілей, звітних карт положень військ Червоної армії та армії ворога. На основі даних карт створювалися німецькі військові карти й американські військові карти Східної Європи, включаючи СРСР.

Карти складені в системі координат 1931 р. Координати розраховані в шестиградусних зонах проекції Гауса-Крюгера, використані параметри еліпсоїда Бесселя. Протяжність аркушу: по широті (по вертикалі) 20′ (бл. 37 км), по довготі (по горизонталі) 30′ (до 56 км); відлік від Гринвіча. На картах викреслена кілометрова сітка, мінутна рамка. Рельєф зображений горизонталями через кожні 20 м. Карти друкувалися чотирма кольорами, під час війни одним кольором.

Карта «Оперативна карта. Масштаб 1:200 000».

Аркуш «Львов М-35-I, II, VII, VIII». 1943 р.

Аркуш «Львов, Тарнополь – 4 М-35-XIII, XVI, XIX, XX». 1944 р.

Аркуш «Львов m35-19». 1944 р.

Аркуш «Львов М-35-XIX». 1986 р.

Видавництво: Генеральний штаб Червоної Армії. Генеральний штаб СРСР.

На картах 1943 та 1944 рр. позначені: Винники; Лисиничі (Лесенице); Чишки; Третя Вулька (Тшецья Вулька); Сихів (Сихув); залізнична колія «Львів-Підгайці»; урочище Майорівка (Маерувка); р. Марунька та довкільні села. Назва г. Чортова Скеля не підписана, але вказана висота 414 м н. р. м.

Назви населених пунктів подано в дослівному перекладі з польської мови.

На карті (1986 р.) позначені: Винники; Чишки; Волиця (Волица); Бережани (Бережаны); Соснівка (Сосновка); урочище Майорівка (Майоровка) та довкільні села.

Назва г. Чортова Скеля не підписана, але вказана висота 401 м н. р. м.

Стан місцевості на 1976—1984 рр.

Карти РСЧА масштабу 1: 200 000 видавалися листами з різною величиною (3 основних типи). Карти першого типу масштабу 1: 200 000 видавалися на територію, рівну 1/36 території, яку відображає міжнародна карта масштабу 1:1000 000. Відповідно приклад назви карти масштабу 1:200 000 — M-36-XX.

Карти РСЧА другого типу масштабу 1:200 000 видавалися на територію, рівну 1/18 території, яку відображає міжнародна карта масштабу 1:1000 000. Ширина карти цього типу вдвічі більше першого. Відповідно приклад назви карти масштабу 1:200 000 — M-36-X.

Карти РСЧА третього типу масштабу 1:200 000 видавалися на територію, рівну 1/9 території, яку відображає міжнародна карта масштабу 1: 1000 000. Карти цього типу в чотири рази більше першого. Відповідно приклад назви карти масштабу 1:200 000 — КИЇВ M-36-(4). Дужки щоб не переплутати з картою масштабу 1:100 000. Поруч використовувалося назву M-36-XIII, XIV, XIX, XX (всіх складових листів).

Карти масштабу 1:200 000 між 60° і 76° здвоєні: римські цифри розділяють комою. Наприклад, R-38-XXXI, XXXII. За 76° карти потроєні, і аркуші також перелічують через кому: U-40-XXXI, XXXII, XXXIII.

Протяжність аркушу: по широті (по вертикалі) 40′ (бл. 83 км), по довготі (по горизонталі) 1° (до 111 км); відлік від Гринвіча.

Рельєф зображений горизонталями через кожні 20 м.

На карті кожні 2 см зображена координатна сітка. На рамках представлена інформація: назва карти, видавець, адміністративний поділ, масштаб, деклінація та її зміна, координатна система, дати творення й видання, головні умовні знаки та скорочення, примітки

Карта «Оперативна карта. Масштаб 1:300 000».

Видавництво: Генеральний штаб СРСР.

На карті позначені: Винники та довкільні села.

Мапа видавалася з 1947 р. За детальністю наближається до стотисячних карт. Друкувалася тільки для територій СРСР, території суміжних держав — білі плями.

Протяжність аркушу: по широті (по вертикалі) 1°20′ (бл. 166 км), по довготі (по горизонталі) 2° (до 222 км); відлік від Гринвіча.

Рельєф зображений горизонталями через кожні 20 м.
На рамці карти представлені умовні знаки та скорочення, адміністративний поділ, масштаб, примітки.

Карта «Оперативна карта. Масштаб 1:500 000».

Аркуш «Львов М-35-В УССР, Бессарабия, Румыния и Венгрия, Карпатская Украина». 1939 р.

Аркуш «Львов ІЗ-35-З М-35-В». 1989 р.

Видавництво: Генеральний штаб Червоної Армії. Генеральний штаб СРСР.

На карті позначені:Винники; Чишки; Виннички; Миклашів і т. д.

На аркуші «Львов М-35-В УССР, Бессарабия, Румыния и Венгрия, Карпатская Украина». 1939 р. назви населених пунктів подано в дослівному перекладі з польської мови. Наприклад: Подборце (Підбірці), Миклашув (Миклашів), Подберезце (Підберізці), Чыжыкув (Чижиків), Сихув (Сихів), Ляшки Крулевские (Верхня Білка) і т. д. На рамці карти написи: «Венгрия, Карпатская Украина».

Протяжність аркушу: по широті (по вертикалі) 2° (бл. 222 км), по довготі (по горизонталі) 3° (до 334 км); відлік від Гринвіча.

Аркуші карти мають форму трапеції. На аркушах карти проведена мережа через кожні 30' широти і 20' довготи. Рельєф зображений горизонталями через кожні 50 м. Аркуші карти пронумеровані відповідно до міжнародної мапи масштабу 1: 1 000 000 додаючи букву А, Б, В, Г, що вказує положення аркушу і назву найбільшого населеного пункту на карті. Приклад назви: М-35-В Львів. Паралельно застосовувалася назва карт де замість букви, що вказує положення листа використовували цифру 1-4, наприклад для аркуша Львів — N-35-3.

Історична довідка.

Карпатська Україна (до 26 жовтня 1938 р. Підкарпатська Русь) — автономна республіка у складі Чехо-Словаччини в 1938–1939 рр., Українська незалежна держава — в основному на гірській частині території Закарпаття з 15 березня до кінця травня 1939 р. Назва неофіційно вживалася і до 1938 р. для означення більшої частини території нинішнього Закарпаття. 10 березня 1939 р. на XVIII з'їзді ВКП(б) Сталін іронізував над Карпатською Україною, сказавши, що це – «комашка, яка хоче прилучити до себе слона». На повідомлення західної преси та дипломатів, що нібито існують плани приєднання до Карпатської України Радянської України, Й. Сталін назвав такі вигадки «підозрілим шумом», мета якого спровокувати конфлікт СРСР з Третім Рейхом без наявних на те підстав.

Карта «Стратегічна карта. Масштаб 1:1 000 000».

Аркуш «Львов ІЗ-35 М-35». 1983 р.

Видавництво: Генеральний штаб СРСР.

На карті позначені:Винники, Давидів, Куровичі, Борщовичі й т. д.

Протяжність аркушу: по широті (по вертикалі) 4° (бл. 445 км), по довготі (по горизонталі) 6° (до 668 км); відлік від Гринвіча.

Листи карти пронумеровані одним римським і одним арабським числами, що вказують ряд і положення листа в ряду відповідно. Додатково в назві зазначено назву найбільшого населеного пункту (наприклад V-5 Київ). Рельєф зображений різними кольоровими відтінками. На рамці представлена додаткова інформація: умовні знаки, назва листа, дата випуску і т. д .