З історії м. Винники (Львівщина). Кінотеатр "ТРЕМБІТА". 1930-і - 1940-і рр.

Будинок на вул. Шевченка 3-А: Культурний центр «Дозвілля».

Будинок збудований на поч. ХХ ст.

1930-і – 1940-і рр. — кінотеатр «Трембіта».

Кінець 1940-х рр. – 1999 р. – Клуб тютюнової фабрики.

1978 р. — новий клуб тютюнової фабрики на 400 місць.

З вересня 1999 р. — Львівська міська громадська організація Культурний центр «Дозвілля» (Патер Ігор та Патер Тетяна).

2016 р. – ремонт фасадного приміщення.

За спогадами корінного винниківчанина, українського поета та перекладача  Івана Врецьони (Златокудра; 1930 р. н.): «Перед Другою світовою війною був у Винниках кінотеатр «ТРЕМБІТА». А після пам’ятного 17 вересня 1939 р. показували нам там переможці фільми про бравого Чапаєва, а після 22 червня 1941 р. німецькі загарбники – про героїзм своїх вояків. Згаданий кінозал містився в низовому просторному приміщенні будинку, званому в радянську еру клубом тютюнової фабрики. Під час німецької окупації в одному із приміщень навчалися українські школярі».

За спогадами корінного винниківчанина п. Ігора Секети (1939 р. н.): «В 1978 р. була тільки внутрішня реконструкція. До цього там теж був зал на партері, приблизно такого розміру як зараз, зі сценою й оркестроном (ямою). Там теж демонстрували кінофільми. На другому поверсі було велике фоє де проводились репетиції й кімнати гуртків - хоровий, драматичний, оркестри. До клубу примикав старий романтичний парк зі старими каштанами (тепер там фабричний корпус), з зеленим театром танцмайданчиком і критим подіумом для оркестру. В обох клубах проводились досить регулярно т. зв. «Вечори молоді» тобто танці, бо була потреба десь зустрічатись мужчинам після 4-х років війни й жінкам незаміжнім з тієї ж причини. Найпопулярнішими фільмами тоді були переважно американські, деколи французькі фільми з першим субтитром: «Фильм взят в качестве трофея при разгроме фашистской Гемании». А були це «Дама з камеліями» з Ґретою Ґарбо, «Серенада Сонячної Долини» кіномюзикл з оркестром Ґлена Міллєра, «Петер», фільми Чарлі Чапліна, кольорові мультики Уолта Діснея: «Білосніжка», «Маленький Мук», «Мікі Маус», «Тарзан» і т. п. Ну і совкові «Кубанскіє казакі», «Радуга» і перший совковий серіал «Сталінградская битва» на які ходили «культпоходами», тобто водили «за морду» на всі 3 серії, а потім ще дурнуваті обговорення влаштовували. Про совкове кіно можна довго, бо згідно з «завєтамі Ільїча» кіно для них було мистецтвом №1, «ідеологіческім оружіем».

Джерела

*Байцар Андрій. Видатні винниківчани: Науково-краєзнавче видання. Львів-Винники, 2012. — 88 с.

*Байцар Андрій. Винники: Науково-популярне краєзнавче видання. Львів-Винники: ТзОВ ВТФ «Друксервіс», 2015. — 100 с.

*Байцар Андрій. Винники туристичні: Науково-краєзнавче видання. Винники : ТзОВ ВТФ «Друксервіс», 2016. — 312 с.

*Байцар Андрій. Історія Винник в особах: Науково-краєзнавче видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2017. — 180 с.

*Байцар Андрій. Географія та картографія Винниківщини. Наукове видання / А. Л. Байцар. – Винники; Львів: ЗУКЦ, 2020. – 640 с. 

*Байцар Андрій. Природа та історія м. Винники й околиць. Наукове видання / А. Л. Байцар. – Винники; Львів: ЗУКЦ, 2020. – 420 с.

Клуб тютюнової фабрики. 1950-ті рр. (фото з сайту "Винники Плюс)