ВИННИКИ ПІД ВЛАДОЮ АВСТРІЙСЬКОЇ (з 1867 р. — АВСТРО-УГОРСЬКОЇ) ІМПЕРІЇ.1772 р. — 1918 р. ХРОНОЛОГІЯ ПОДІЙ. Частина II

1900-ті рр. (початок) — бургомістр Винник (голова міста) — чех Почко (проживав по теперішній вул. Крушельницької).
 1900-ті рр. (початок) — українське господарське товариство «Сільський господар» (організатор — о. Григорій Гірняк).

1900-ті рр. (початок) — руханково-пожежне товариство «Сокіл» (організатор — о. Григорій Гірняк, голова — Омелян Влох).

1900-ті рр. (початок) — польські товариства у Винниках: «Kolo Towarzystwa Szkoly Ludowej w Winnikach», «Polskie Towarzystwo gimnastyczne «Sokol» w Winnikach obok Lwowa», «Towarzystwo zaliczkowe w Winnikach», «Towarzystwo «Rodzina» w Winnikach», «Grupa w Winnikach Polskiego Zwiaku Chrzescianskich Robotnikow z Siedziba w Krakowie» (наведено дані на 1912 р.) та ін.

1900-ті рр. (початок) — у Винниках була своя аптека (Dz. Wr. J. Schetz).

1900 р. — відомий інженер Карл Ріхтманн купив санаторій «Маріївку».

1900 р. — перепис населення. У Винниках проживало 3 881 особа (з них — 266 євреїв).

1900 р. — цегельний завод біля г. Жупан (посезонно працювало 40-45 робітників; на цеглі клеймо «ZUPAN», випуск 1200 тис.штук цегли на рік).

29 січня 1900 р. — народився Йона Ярослав Григорович (стрілець УГА з 01.1919 р.; козак 3-ї Залізної дивізії Армії УНР).

1901 р. — дано концесію на проект будівництва залізниці Персенківка — Винники — Перемишляни — Бережани — Підгайці (чотири роки велися перемовини з державою та потенційними інвесторами, в тому числі з Львівським магістратом, який за умову своєї участі в проекті поставив вимогу будівництва нового вокзалу неодмінно на території міста).

1902 р. — народився Копач Степан (учасник Листопадового чину 1918 р. у Винниках, Почесний громадянин Винник). Помер 1991 р.

1903 р. — розмальовано церкву Воскресіння ГНІХ і встановлено різьблений і позолочений чотириярусний іконостас рядової побудови (роботи Юліяна Макаревича, Модеста Сосенка та Антіна Манастирського).

13 грудня 1903 р. — народився Голіян Володимир (чотар УГА, діяч ОУН).

1904 р.  — у Винниках проживало 1920 українців.

18 серпня 1904 р. — постанова Ради громади Винник про утворення у народній школі паралельних класів з українською мовою викладання.

31 жовтня 1904 р.  — засідання Окружної шкільної ради у Львові про введення паралельних українських класів у винниківській школі.

1905 р. — 1908 р.  — будівництво залізниці  «Підзамче — Винники — Перемишляни — Бережани — Підгайці» (через реконструкцію станції Підзамче, яка тоді тривала, відкриття гілки відклали  на рік).

1905 р. (січень) — лист винниківчан до Міністерства віросповідань й освіти з проханням відкрити українську школу.

16 лютого 1905 р. і 2 травня 1905 р. — листи винниківчан до імператора Франца Йосифа I  з проханням відкрити українську школу.

1 жовтня 1905 р. — народився Врецьона Євген (провідний діяч УВО та ОУН, член УГВР).

1906 р. — 1921 р. — о. Григорій Гірняк заступник Винниківського декана.

1907 р. — профспілкова організація на тютюновій фабриці (голова —Григорій Домазар). На фабриці – 1470 осіб.

11 червня 1907 р. — народився Врецьона Володимир (лікар, провідний діяч ОУН, член-засновник Українського Лікарського Товариства в США та Українського Інститу Америки).

1907 р. — активна участь винниківчан у виборах до австрійського парламенту (на основі загального виборчого права, українці Галичини здобули 27 мандатів; це було найбільше українське представництво Галичини в австрійському парламенті після 1861 р.).

1907 р. — 1912 р. — у Винниках та Чишках неодноразово перебував Святий Максиміліан Марія Кольбе (польський священик-францисканець, святий мученик, що загинув в Освенцимі, добровільно пішовши на смерть заради незнайомої йому людини).

1907 р. — 1914 р. — Володимир Левицький голова «Просвіти».

1908 р. — візитація винниківської церкви Митрополитом Андреєм Шептицьким.

1908 р. (січень) — вибори у Галицький крайовий сейм (антиукраїнська кампанія, розгорнута поляками, призвела до того, що українці програли місцеві вибори й опинилися у дуже скрутному становищі; у сейм потрапили 12 народовців і 8 москвофілів). У квітні 1908 р, студент М. Січинський вбив намісника Галичини Потоцького. Цей акт відчаю був сприйнятий як загроза всій Австро-Угорщині, примусив віденський уряд піти на поступки. Активізація українського життя у Винниках.

1908 р. (березень) — 1912 р. — Антін Рак  (український правник, громадський і політичний діяч) суддя у Винниках.

29 липня 1908 р. — народився Рак Ярослав Антонович (псевдо «Мортик»; український пластовий і політичний діяч, правник).

15 грудня 1908 р. — відкриття першої дільниці «Підзамче — Куровичі»  залізниці  «Підзамче — Винники — Перемишляни — Бережани — Підгайці» (потяги із 3—4 вагончиків; між Львовом і Винниками потяг курсував 2—3 рази на день, до Підгаєць і Бережан – раз на добу).

1909 р. — «Товариство господарсько-кредитове» для Винниківського судового повіту (засновники  — Антін Рак і о. Григорій Гірняк).

1909 р. — 1910 р. — Володимир Левицький і Антін Рак займаються збором коштів на будівництво дому читальні (видають переписані листки з українськими гербами, з продажу яких дохід йшов на фонд будови; проводять дві лотереї).

1910 р. — читальня «Просвіта» налічувала 142 члени.

1910 р. — парова фабрика столярних виробів «Типія». Засновник Василь Рибак. З 1930-их рр. — цвяховий завод (управителі: Андрій В’ялий та Іван Дзюбик); з 1959 р. — ливарний цех.

1910 р. — створено комітет по будівництву пам'ятника Т. Шевченку (збір коштів серед місцевого населення). Голова оргкомітету — Левицький Володимир Лукич; члени: о. Гірняк Григорій, громадський діяч і суддя у Винниках Рак Антін, Г. Грицай, Ю. Левицький, М. Ліщинський.

3 січня 1910 р. — народився Кияк Григорій (український вчений і педагог, член-кореспондент Академії наук УРСР).

31 липня 1910 р. — фестини, дохід яких призначено на будівництво дому читальні «Просвіта» (в цей період українці Винник придбали 2 га землі в центрі міста для будівництва читальні).

17 серпня 1910 р. — Ухвала Ради громадської Винник, про переведення навчання в публічній школі з польської на українську мову.

26 листопада 1910 р. — віче поляків Винник (висловили протест проти запровадження в народній школі української мови замість польської).

1911 р. — страйк робітників на тютюновій фабриці; подання петиції про усунення фабричної адміністрації (вимоги були задоволені).

1911 р. — встановлення на тютюновій фабриці нових машин.

1911 р. — присвоєння Винниківською міською радою назв вулицям (Маркіяна Шашкевича (теперішня вул. Л. Українки) й Тараса Шевченка).

18 березня 1911 р. — народився Дмитерко Любомир Дмитрович  (поет, прозаїк, драматург, літературний  критик, громадський діяч).

19 червня 1911 р. — активна участь винниківчан у виборах до австрійського парламенту; політична боротьба українців  Винник з москвофілами та поляками (виборчий округ № 64 «Львів-околиця – Винники – Городок»).

3 грудня  1911 р. — посвячення меморіальної дошки М. Шашкевичу в церкві Воскресіння ГНІХ. У посвяченні взяли участь священики: Григорій Гірняк, Йосип Фолис (парох Скнилова, посол до австрійського парламенту), Радкевич, П’ясецький, Хомин і Новосад. Після відкриття пам’ятної дошки, в місті відбувся урочистий похід. На будинках українців-винниківчан майоріли національні жовто-сині прапори.

1912 р. — 1914 р. — форт «Винники» (знаходився біля підніжжя Чортової скелі, між Винниками і Лисиничами).

1912 р. — 1914 р. — парцелярний комітет по будівництву дому читальні «Просвіта».

1912 р. — скаутська організація «Пласт».

1912 р. — проведений ґрунтовний ремонт костелу (до цього часу належить чинний розпис храму, що був накладений на стінові розписи другої половини XVIII ст.).

30 липня 1912 р. — віче і вимоги українців про відкриття паралельних українських класів у Винниківській школі та передачі Львівського університету українцям (ведучий о. Григорій Гірняк). Доктор Євген Озаркевич відправив телеграму до Міністерства освіти у Відні з відповідними вимогами.

22 грудня 1912 р. — віче і вимога польського товариства «Родина» («Rodzina») про неможливість відкриття паралельних українських класів у Винниківській школі.

1 травня 1913 р. — українське віче (о. Г. Гірняк виступив про виборчу реформу; нотаріус В. Левицький — про клуб українських депутатів).

13 липня 1913 р. — народився Домазар Зенон (псевдо «Діброва», «Аркадій»; крайовий провідник ОУН).

1913 р. (вересень) — запрацювали у школі українські паралельні класи (директор школи — українець Дмитро Вовків). Вчителі: Григорій Грицай, Михайло Вислобоцький, Іван Крайник, Йосип Сіцинський та п. Підлужний. Пізніше до них долучились: Марія Панейківна, Грицківна, Анна Бреславська, Павлина Левицька, Діониса Біленкевич-Куп’як.

1913 р. (вересень) — 1918 р. (вересень) — 4-класна українська школа та 6-класна польська школа (під єдиним керівництвом директора Дмитра Вовківа (помер 1918 р.).

28 вересня 1913 р. — відкриття першого на Україні скульптурного пам'ятника Т. Г. Шевченкові (архітектор Олександр Лушпинський, скульптор Андрій Яворський).

1914 р. — «Польський Союз християнських робітників» на тютюновій фабриці.

1914 р. — закінчено будівництво нового головного корпусу тютюнової фабрики.

1914 р. — о. Г. Гірняка призначено шкільним комісаром на Львівський повіт.

1914 р. — припинив існування  підміський курорт «Маріївка».

1914 р. — встановлено Хрест на обійсті при в’їзді у Винники зі Львова (вул. Галицька). У 1980-их рр. господар подвір’я п. Петро Олексів поновив Хрест.

1914 р. (червень) — епідемія плямистого тифу і дифтерії.

28 серпня 1914 р. —  організований похід винниківчан (з кіннотою, духовим оркестром, прапорами товариств) на  краєвий сокільсько-січовий здвиг у Львові.

28 серпня 1914 р. — арешт жандармерією Винник відомого адвоката москофіла  Черлюнчакевича Романа Сельвестровича (брата доктора Кирила Черлюнчакевича з Перемишля).

1914 р. (вересень) — 1915 р. (червень) — окупація Винник московськими військами.

1914 р. (вересень) — згоріло головне приміщення тютюнової фабрики.

8 травня 1915 р. — народився Юзеф Фльорко (польський римо-католицький священик, Слуга Божий Католицької Церкви).

1915 р. (червень) — визволення Винник австро-угорськими військами.

1918 р. — у школі вже діяло 4 паралельні класи з українською мовою навчання.

1918 р. — Крайова шкільна рада реорганізувала чотирикласну українську школу в шестикласну.

27 березня 1918 р. — народилася Твердохліб-Банах Ірина (українська художниця, графік, ілюстраторка книжок, майстриня народної вибійки). 

1918 р. (вересень) — створення 5-го класу в українській школі.

                                                             Поч. ХХ ст.
 

                                                            Поч. ХХ ст.  

                                                              Поч. ХХ ст.  

                                                                    Поч. ХХ ст.  

                                                                      

                                                                      Поч. ХХ ст.

Джерела.

Байцар Андрій. Винники туристичні: Науково-краєзнавче видання / А. Л. Байцар. — Винники: ТзОВ ВТФ «Друксервіс», 2016. — 312с.

Влох Михайло. Винники, Звенигород, Унів та довкільні села: історико-краєзнавчий збірник. -  1970, Чикаго (США).