Андрій Байцар: Назва "Покуття" на європейських картах (XVI-XIX ст.)

Покуття — історико-географічна земля України, східна частина сучасної Івано-Франківської області. Назва «Покуття» трапляється вже у джерелах XIV ст. як визначення адміністративно-територіальної одиниці.

ІСТОРИЧНА ГЕОГРАФІЯ

До найдавніших етногеографічних топонімів поряд з Волинню (Х ст.), Україною (1187 р.), Поліссям (1275 р.), Сівером, Поділлям (1362, 1396, 1430-1432 рр.) слід віднести і Покуття.

До кінця ХІV ст. топонім «Покуття» не зустрічається в жодних літописах, хроніках та інших актах цього періоду. Лише з утворенням молдавсько-польського пограниччя і початку міжсусідських конфліктів, наприкінці ХІV – ХV ст. з'являється спочатку в молдавських грамотах, а потім в польських хроніках. Назва «Покуття» уперше зафіксована 1395 р. в чолобитній грамоті молдавських бояр і господаря Стефана.

На початку ХV ст. назва «Покуття» зустрічається ще кілька разів у молдавських грамотах: 1411 р., 1433 р., 1455 р.

Зустрічається назва і в хроніці Я. Длугоша (1415-1480). Пізніше назва «Покуття» і її жителі – «покутяни» згадуються в польських хроніках Я.Длугоша, М.Кромера (Русі Покутянів), М.Бельського (Покутя), М.Стриковського (Покутська Русь) в зв’язку із виступом Мухи [Андрій Королько. Історико-етнографічне районування Покуття у картографічних та етнографічних дослідженнях ХVІ - ХІХ ст.].

Походження назви має різні тлумачення. Найдостовірнішим є виведення її від слова «кут». Це може бути ім'я землі «в кутах», утворюваних крутими згинами річок (у цьому випадку Дністра, Прута та Черемоша з притоками). Назва може походити і з того, що у джерелах XVII—XVIII ст. Покуттям називали південно-західний «кут» Галичини між річками Дністром, Черемошем та Карпатами (включно зі значною частиною Гуцульщини, хоча з XIX ст. Покуття обіймає лише рівнинну частину цієї території). Також може походити від назви містечка Кути. Слово «Покуття» виводиться подібно до назв Поділля (від діл), Пониззя (від низ), Полісся (від ліс).

Визначення території з цією назвою у різних джерелах і авторів неоднакове. Але завжди назва Покуття стосується південно-східної частини теперішньої Івано-Франківської області. Його північною межею вважається Дністер, східною — кордон із Буковиною. Певні розходження стосуються лише окреслення південної і західної меж. З урахуванням даних мовознавства й етнографії утвердилося окреслення покутського ареалу рівнинною територією правобережжя середнього Придністров'я до річок Бистриця Надвірнянська або Бистриця Солотвинська на північному заході та суміжної з етнографічною Гуцульщиною на південному заході. Це сучасні Городенківський, Коломийський, Снятинський, Тлумацький, північно-східна смуга Богородчанського, Надвірнянського, Косівського районів Івано-Франківської області.

Отже, Покуття належить до найдавніших в Україні історико-географічних земель. Інтерес вивчення Покуття сягає пізнього Середньовіччя і Нового часу. Покуття зображувалось на картах європейських картографів ХVІ – ХVІІІ ст.

Упорядниками карт регіон розглядався як південний прикордонний форпост Польщі, видовжений у вигляді кута, що межував з Молдавією, Трансільванією, Волощиною.

КАРТИ

Покуття позначене на картах Польщі, Литви, а також Московії і Трансільванії. Авторами перших карт з назвою «Покуття» були: Себастьян Мюнстер («Нова карта Польщі та Угорщини», 1540 р.; «Новий опис Польщі та Угорщини», 1559 р.; «Карта Угорщини, Польщі, Литви, Русі, Волощини та Болгарії», 1578 р.), Джакомо Гастальді («Нова карта Польщі та Угорщини»), Пауло Форлані, Герард Меркатор та ін.

Традиційно на цих картах позначали два найвідоміші покутські міста Коломию і Снятин, інколи Тисменицю, Гвіздець, Жуків, Устя (зараз село у Снятинському районі Івано-Франківської області). Серед прикарпатських міст частіше зображували Галич, а також Рогатин, Долину, Войнилів, Куропатники, Мартинів. Серед гідронімів найчастіше зображували ріки Прут і Дністер, а також Серет. Часто іноземні картографи помилково визначали локалізацію Снятина: то його включали до складу Молдавії (карта «Польщі, описана в [її] кордонах і місцевостях» Вацлава Гродецького (Антверпен, 1570 р.), Волощини (карта Угорщини, Польщі, Литви, Русі, Волощини та Болгарії Себастьяна Мюнстера (Базель, 1578 р.), на цій мапі Покуття знаходиться значно південніше від Молдавії і Бессарабії) і навіть Поділля (карта Литви Герарда Меркатора (Амстердам, 1628 р.) та біля р. Дністер (карта «Росії з прилеглими територіями» Герарда Меркатора (Амстердам, 1628 р.) . На одній із карт покутське місто Коломия позначене у складі Молдавії і південніше Снятина (карта Росії Гесселя Герітца (Амстердам, 1633 р.) [Андрій Королько. Історико-етнографічне районування Покуття у картографічних та етнографічних дослідженнях ХVІ - ХІХ ст.].

1540 р. (з 1568 р. нова редакція). Себастьян Мюнстер (Sebastian Münster; 1488–1552). Карта “POLONIA ET VNGARIA XV NOVA TABVLA” (Нова карта Польщі та Угорщини). Вперше ця карта була надрукована в «Географії Птолемея» (редакція Себастьяна Мюнстера). У виданнях 1545 і 1552 рр. заголовок в назві карти має позначення “XX”, в інших виданнях – “XV”. Формат мапи 34,5 х 25,7 см.

Мапа цікава тим, що на ній чи не вперше присутні регіональні назви українських земель: Rvssia (Русь; між р. Західний Буг та р. Сян) зі Львовом (Leopol), Podolіa (Поділля), Volhinia (Волинь), Pokutze (Покуття), Codimia (Кодимія), Bessarabia (Бессарабія), Tartaria minor (Мала Татарія), Tartaria Przecopen[sis] (Перекопська Татарія) (останні дві території належать до Північного Причорномор’я і Кримського півострова). Показано сусідів українських історико-географічних регіонів – Молдову (Mvldavia), Трансільванію (Transilvania), Волощину (Valachia) та ін. На північному сході від Києва позначена Біла Русь (Rvussia Alba), і вже далі на схід – Московія (Moscovia).

1548 р. Джакомо Гастальді (Giacomo Gastaldi; 1500-1566). Карта “Polonia et Hungaria Nova Tabula” (Нова карта Польщі та Угорщини). На мапі виділено українські історико-географічні землі: Podolіa (Поділля), Rоssia Rossa (Червона Русь), Volhinia (Волинь), Poichze (Покуття), Codimia (Кодимія).

1568 р. Пауло Форлані (Paulo Forlani), венеціанський картограф. Карта Південно-Східної Європи (без назви). Напис на карті Codimia (Кодимія). Серед українських історико-географічних земель виділено Pozcvze (Покуття), Rvssia (Русь; між р. Західний Буг та р. Сян) зі Львовом (Leopoli), Podolіa (Поділля), Volinia (Волинь), Tartari Precopiensis (Перекопська Татарія). Показано сусідів українських історико-географічних регіонів – Молдову (Moldavia), Угорщину (Ongaria) та ін.

1613 р. Карта Радзивілла

В тій частині карти, що охоплює українські землі, позначені: Червона Русь (Rufsia rubra), Покуття (Роkutiœ Pars), Поділля (Podolia), Полісся (Polesia), Західна Волинь (Wolynia citerior), Східна Волинь, яку звали також Україною та Низом (Volynia ulteririor, quae tum Vkraina tum Nis ab altis vocitatur), Підляшшя (Podlachia), частина Ciверського князівства (Severiensis Pars). На цій території показано багато річок, а саме: Дніпро (Borus-tenes fl. nunc Niepr fl), Рось (Ros fl), Бог (Південний Буг) (Bogfl), Десна (Dziesna fl), Прип’ять (Przipiec fl), Тетерів (Cieciereffl), Уж (Ufza fl), Ірпінь (bpienfl), Кам’янка (Katnionka fl). На Поділлі і Покутті подано річки: Дністер (Dniestrfl), Серет (Seret fl), Буг (Західний Буг) (Bug fl.) з притоками Ратою (Rotha fl), Полтвою (Poltew fl), Стирем (Ster fl), Лугою (Lug fl). Обабіч Дніпра, північніше Черкас, зображене Дике Поле.

1655 р. Нікола Сансон у Парижі видав мапу “Estats De La Couronne De Pologne ou sont les Royaume de Pologne, Duches et Provinces De Prusse, Cuiave, Mazovie, Russie Noire &c Duches De Lithuanie, Volynie Podolie &c. De L'Ukraine &c … 1655” (Коронні польські землі, що включають Королівство Польщі, князівства й провінції Пруссії, Куявії, Мазовії, Чорної Русі тощо, Князівства Литовського, Волині, Поділля тощо, України тощо).

Серед українських історико-географічних земель виділено: Покуття (Pokutie), Полісся (Polesie); Волинь (Volhynie), що поділяється на Верхню Волинь (Haute Volhynie) з Луцьким (Palatinat de Lufuc) і Київським (Palatinat de Kiow) воєводствами та Нижню Волинь (Basse' Volhynie), Поділля (Podolie), що поділяється на Верхнє Поділля (Haute Podolie), яке охоплює Кам’янецьке воєводство (Palatinat de Катіепіеск) та Нижнє Поділля (Basse Podolie), що охоплює Брацлавське воєводство (Palatinat de Braclaw); Чорна Русь (Russie Noire), в її межах зображені Холмське (Palatinat de Chehn), Белзьке (Palatinat de Beiz) та Львівське (Palatinat de Lemburg) воєводства; Чернігівське (Duché de Czernihow) та Новгород-Сіверське (Duché de Novogrodeck) князівства. У Причорномор’ї позначені Буджак (Budziack) та Очаківська орда у складі Османської імперії. Землі Закарпаття знаходяться на карті у складі королівства Угорщина, а Буковина – у межах Молдавії [Вавричин М. Україна на стародавніх картах (середина XVII – друга половина XVIII ст. // К.: ДНВП “Картографія”, 2009. 224 с.].

Відомі видання карти 1663, 1675, 1679 рр. та ін..

1670 р. Гійом Левассер де Боплан. Ян Блау. Карта «UKRAINAE PARS, QVAЕ POKUTIA Vulgo dictur» (Частина України, Покуття). Карта є переопрацюванням Яном Блау південної частини сьомої секції карти Ґ. Боплана. На півночі карта охоплює територію лише до містечка Журавно, тоді як у Боплана зображення завершується р. Стрий та містами Миколаїв і Стрий. Відсутнє також зображення верхньої течії Дністра

Заголовок у картуші у вигляді кам’яної плити, обабіч якої – постаті козаків і алегоричне зображення Дністра у вигляді діда та перехиленої посудини з водою, у правому нижньому куті. Карта охоплює територію від Завалова (Zawalow) на півночі до р. Білий Черемош (Biale Czeremocze R.) на півдні, від Карпат (Montes Carpathii) на заході до Чернівців (Czarnowce) на сході. На карті позначені межі історико-географічного регіону України Покуття, яке розміщене в басейні правих приток Дністра (Babin feu Tyras). На заході його межа проходить вздовж гір Горгани в Українських Карпатах і межує з Трансільванією (Transilvaniæ Pars), потім тягнеться на північ через Калуш (Kalufza) і Войнилів (Woinilow), далі руслом Дністра на схід, де межує з Нижньою Молдавією або Валахією (Walachiæ five Moldaviæ Inférions Pars). Ha південному сході межа проходить Чорним Черемошем (Czeremscze Czama R.) [Вавричин М. Україна на стародавніх картах (середина XVII – друга половина XVIII ст. // К.: ДНВП “Картографія”, 2009. 224 с.].

На карті детально показано мережу населених пунктів вздовж Дністра і Пруту. З карти видно, що гірські райони є малозаселеними. Всього на карті Покуття нанесено 453 населені пункти.

1672 р. Гійом Сансон та Юбер Жайо. Повна оригінальна назва карти – «Les Estats dela Couronne de Pologne, subdivises en leurs Palatinats, qui comprennent Le Royaume de Pologne, Le Grand Duche de Lithuanie, Le Duches de Prusse, Mazovie, Samogitie, Les Provinces de Volhynie, et de Podolie, ou est compris L’Ukraine ou Pays des Cosaques» (Землі Корони Польської, розділені на воєводства, які охоплюють Королівство Польське, Велике Князівство Литовське, князівства Пруссія, Мазовецьке, Самоготія, Провінції Волинь і Поділля входять в Україну або в Країну Козаків). Масштаб карти 1:1 900 000. Мова французька.

Українські етнічні землі представлені Поліссям (Polesie); Волинню (Volhynie), що поділяється на Верхню Волинь (Haute Volhynie) з Луцьким (Palatinat de Lufuc) і Київським (Palatinat de Kiow) воєводствами та Нижню Волинь (Basse Volhynie); Поділлям (Podolié), що поділяється на Верхнє Поділля (Haute Podolie), яке охоплює Кам’янецьке воєводство (Palatinat de Каmеnіес), та Нижнє Поділля (Basse Podolie), що охоплює Брацлавське воєводство (Palatinat de Braclaw). На заході виділена Чорна Русь (Russie Noire). В її межах зображені Холмське (Palatinat de Chelm), Белзьке (Palatinat de Belz) та Львівське (Palatinat de Lemberg) воєводства та Покуття (Pokutie). На сході українські історико-географічні землі представлені Чернігівським (Duché de Czernihow) та Новгород-Сіверським (Duché de Novogorod Sewierjki). У Причорномор’ї показані Тартарія Буджацька (Tartares de Budziak) та Очаківська (Tartares d'Oczakow) у складі Османської імперії [Вавричин М. Україна на стародавніх картах (середина XVII – друга половина XVIII ст. // К.: ДНВП “Картографія”, 2009. 224 с.].

Покуття як південна частина Червоної Русі розташоване на доволі великій території, охоплює фактично все Прикарпаття. Серед покутських міст зафіксовані наступні: Снятин, Заболотів, Коломия, Тисмениця, Тлумач. А також у кордонах Покуття зображення такі прикарпатські міста і містечка: Галич, Єзупіль, Микуличин, Добротів, Богородчани, Войнилів, Рогатин. Усі міста позначені фортечними мурами.

1675 р. Фредерік де Віт (Frederick de Wit; 1629/1630 – 1706). Мапа «Regni Poloniae et Ducatus Lithuaniae Voliniae Podoliae Vcraniae Prussiae Livoniae, et Curlandiae» (Карта Речі Посполитої, князівства Литовського, Волині, Поділля, України, Прусії, Лівонії та Курляндії). На цій карті територія по обидва боки Дніпра має напис Vkrainia (Україна). Назва Vkrainia накладається на назву Volhynia. Написи назв Україна, Волинь, Поділля в заголовку карти не збігаються з написами на карті. Територія України позначена на мапі шрифтом великого розміру, що свідчить про увагу автора до цих територій. Західна Україна на карті – Червона Русь (RUBRA RUSSIA) в межах якої виділено Покуття (POKUTIA). Карту неодноразово перевидавали 1680, 1685, 1689, 1690, 1700, 1710 рр. і т. д.

1700 р. Петер Шенк старший (Petrus Schenck; 1660–1711), німецький картограф, гравер та видавець видав карту «ESTATS DE POLOGNE Subdiveses suivant l'estendue des PALATINATS». Видаництво Амстердам, формат 464 х 582 см (у трьох різнобарвних варіантах). Карта є копією карти Ніколя Сансона. Була опублікована в «Atlas Contractusiveive Mapparum Geographiacarum». Правобережжя та Лівобережжя з Києвом позначені як VKRAINE ou PAYS DES COSAQUES (Україна або Земля (Країна) Козаків). Чорна Русь (Russia Noire) – Львівське воєводство, на півночі якого – Покуття (Pokutie); Брестське воєводство – Полісся (Polesie).

1710 р. Герард ван Кюлен (Gerard van Keulen; 1678-1726), голландський картограф, cин відомого картографа Йоганна ван Кюлена (Johannes van Keulen; 1654-1715), в Амстердамі, опублікував карту Польщі “REGNI POLONIÆ et DUCATUS LITHUANIÆ,”. Правобережна та Лівобережна Україна – Ukrania (Україна). До України належить Волинь (Volhinia). Західна Україна – Червона Русь (Russia Rubra) в межах якої виділено Покуття (Pokutia). Окремо виділено Поділля (Podolia).

1710 р. Абрахам Аллард (Abraham Allard; 1676-1725), голландський гравер та картограф в Амстердамі видав карту «Sades Belli in POLONIA et in Moscovia…». Видавництво «Covens & Mortier». Напис Ukraina на карті займає Правобережжя та Лівобережжя. До України (Ukraina) належить Поділля (Podolia). Окремо виділено Волинь (Volhynia). Напис Russia Rubra (Червона Русь) зустрічається два рази: перший – для Галичини та Покуття (Pokutta); другий – накладається на напис Ukraina та охоплює Правобережну та Лівобережну Україну. На півдні України напис Cosakki Saporoski (Козаки Запорозькі). Напис Ukraina – від Поділля до Слобожанщини.

1711 р. Йоганн-Баптист Гоманн (Johann Baptist Homann; 1664-1724), німецький географ і картограф, фундатор німецької школи видання атласів, засновник картографічного видавництва “Ioh. Baptisto Homanno” (1702 р.) видав мапу “Poloniarum Magnique Ducatus Lithuaniae, Russiae, Prussiae, Mazoviae, Samogitiae, Kioviae, Volhyniae, Podoliae, Podlachiae, Livoniae, Smolensci, Severiae” (Велике князівство Литовське, королівство Польщі, Русь, Пруссія, Мазовія, Жемайтія, Київщина, Поділля, Підляшшя, Лівонія, Смоленщина, Сіверщина). Мапа видана у Нюрнберзі. Від Галичини до Слобожанщини – написи Russia Rubra (Червона Русь) та та Ukraina (Україна) (проведені паралельно). На карті виділено українські історико-географічні землі: Volhynia (Волинь), Podolia (Поділля), Podlachiae (Підляшшя), Pocutia (Покуття) та ін.

1714 р. Пітер ван дер Аа. (Piter van der Aa; 1659-1733), голландський картограф та видавець опублікував мапу “La Hongrie, Suivant les Nouvelles Observations de Mess.rs de l'Academie Royale des Sciences” (Угорщина). Центральна Наддніпрянщина (Правобережна та Лівобережна) – UKRAINE (Україна). На карті зображено українські історико-географічні землі: Покуття (Pocucie), Волинь, Поділля та ін.

1714 р. Пітер ван дер Аа. Карта “La Pologne” (Польща). Правобережжя та Лівобережжя – UKRAINE (Україна). На карті зображено українські історико-географічні землі: Покуття (Pocucie), Волинь, Поділля та ін.

1744 р. Емануель Боуен (Emanuel Bowen; 1694?–1767), англійський гравер, картограф, географ англійського короля Георгія II та французького короля Людовіка XV видав у Лондоні карту “A New and ACCURATE MAP OF POLAND, LITHUANIA &c. Divided into its Palatinats, drawn from the best authorities, assisted by the most approv'd modern maps. The whole being regulated by astronomical observations” у шести версіях. Формат карти 14,5 х 18 дюймів. Опублікована протягом 1744-1747 рр. у “A Complete System of Geography”. Середня Наддніпрянщина (Правобережна та Лівобережна) позначена як Ukrain (Україна). Західна Україна – Червона Русь (Red Russia), в межах якої виділено Покуття (Pokrusia). З українських історико-географічних земель виділено ще Волинь (Volhynia), Поділля (Podolia), Полісся (Polesia). На північному сході та сході українські землі межують з Російською імперією.

1750-1754 рр. Карта «An Accurate Map of Poland, Prussia & Lithuania». Правобережна Україна (в складі Речі Посполитої) – Волинь (Volhyniа), Лівобережна Україна (в складі Росії) – Russia Ukraіn (Російська Україна), Західна Україна – Lіttle Russiа (Мала Русь), південь Lіttle Russiа – Pocussia (Покуття).

1745 р. Гійом Деліль (Guillaume Delisle; 1675-1726), французький географ та картограф. Багато зі створених Г. Делілем карт були перевидані в Амстердамі видавництвом Корнеля Мортьє і Йоганна Ковенса у «Atlas nouveau» який неодноразово публікувався в різних редакціях починаючи з 1733 р.

Карта “Nova et Accurata Regni Hungariae Tabula, ad Usum Serenissimi Burgundiae Ducis Le royaume de Hongrie et des pays qui en dependoient autrefois Dressée sur un grand nombre de memoires et Cartes manuscrites ou imprimées Rectifiez par les observations du c.te Marsilii et quelques autres / Par Guillaume De l’Isle geographe, de l’Academie Royale des Sciences Chez I. Covens et C. Mortier” (Мапа нової Угорщини). Середня Наддніпрянщина (Правобережна та Лівобережна) позначена як Ukraine (Україна), південніше – напис Dzykе Pole (Дике поле). В межах Руського воєводства виділено Pokucie (Покуття).

1750 р. Тобіас Йоганн Маєр (Майер) (Tobias Mayer; 1723 —1762), німецький астроном та картораф. Карта «Mappa Geographica Regni Poloniae». Карта публікувалася в різних атласах (вісім версій). Напис UКRAINА (Україна) зображено великими літерами й охоплює територію від Покуття до Дніпра. UКRAIN (Україна) ототожнюється з Червоною Руссю (RED RUSSIA). Червона Русь – територія від м. Ярослава та м. Перемишля (тепер Польща) до Бєлгорода (тепер Росія). Позначено українські історико-географічні землі: Pokutia (Покуття), Podolіа (Поділля), Volhyniа (Волинь), Polesia (Полісся), Podlahia (Підляшшя).

1757 р. Дідьє Робер де Вугонді. Карта «Le Royaume de Pologne divise euses duches at provinces et subdivise en Palatinats». Видавництво Париж. Поділля та Київщина позначені як UКRAINE. Західна Україна позначена як Червона Русь (Russia Rouge); окремо виділено Покуття (Pokutie).

1765 р. Карта “Map of the Kingdom of Poland and the Grand Dutchy of Lithuania, from Tob. Mayer of the Cosmographical Society of Nuremberg,”. Видавництво Лондон, формат мапи 45.5 x 53.5 cм. Напис UКRAIN (Україна) зображено великими літерами й охоплює територію від м. Ярослава та м. Перемишля (тепер Польща) до Дніпра. UКRAIN (Україна) ототожнюється з Червоною Руссю (RED RUSSIA). Позначено українські історико-географічні землі: Pokutia (Покуття), Russiа (Русь) – територія Західної України, Podolіа (Поділля), Volhyniа (Волинь), Полісся позначене на карті як Podolіа (Поділля).

1831 р. Марія Регіна Корженьовська (Maria Regina Korzeniowska; 1793—1874). Карта «Polska, jednoczenie od roku 1333 – 1586».

Центральна Наддніпрянщина (Правобережна та Лівобережна) позначена як Ukraina (Україна); Південна Наддніпрянщина (Правобережна та Лівобережна) – Kozacy (Козаки). На карті виділено українські історико-географічні землі: Pokucie (Покуття), Podolе (Поділля), Volyn (Волинь), Polisiе (Полісся), Czerwona Rus (Червона Русь), Bukowina (Буковина).

1834 р. Дюваль Анрі (Duval Henri), французький географ опублікував у Парижі «Atlas Universel». В атласі поміщена карта «Tableau historique et geographique des Royaumes de Pologne, de Boheme et de Hongrie. ... Par Henri Duval, Chevalier de la Legion d'honneur, Professeur d'Histoire, de Geographie, de Belles-lettres, & & &». Наддніпрянщина (Правобережна та Лівобережна) позначена як Ukraine (Україна). На карті виділено українські історико-географічні землі: Podolіе (Поділля), Volhyniе (Волинь), Polesiе (Полісся), Pokucie (Покуття).

ДЖЕРЕЛА

*Байцар Андрій. УКРАЇНА ТА УКРАЇНЦІ НА ЄВРОПЕЙСЬКИХ ЕТНОГРАФІЧНИХ КАРТАХ. Монографія. Львів: ЗУКЦ, 2022. 328 с.