Німецька окупація м. Винники (30 червня 1941 р. - 27 липня 1944 р.). Хронологія подій.

30 червня 1941 р. — німецькі війська ввійшли у Винники.

1 липня 1941 р. — голова Управи міста С. Корецький.

1941 р. — 1944 р. — Львівський повіт ОУН(м) (включав райони Винники, Щирець і Брюховичі). Провідник Винниківського району — Богдан Кипріян (1922 р. н., ймовірно 1943 р. вбитий бандерівцями). Після нього — «Бистриця» (1924 р. н., родом з м. Винники, студент медичного і-ту, виїхав на еміграцію в 1944 р.).

3 липня 1941 р. Дорога на Винники (міст біля Винниківського озера)

1941 р. Личаків.  Дорога до Винник.  Рух німецьких військ

1944 р. Березень. Поштове відділення по вул. Галицькій у Винниках 

1941 р. — 1942 р. — друк підпільної газети ОУН «Сурма» (редактор — Роман Голіян, помічники — Галина Обаранець-Кияк, Євгенія Голіян).

1941 р. — 1944 р. — сільська ґміна Винники (пол. gmina wiejska), територія якої не включала до свого складу  м. Винники (але правління ґміни знаходилось у Винниках). До ґміни належали села: Чишки, Чижиків, Дмитровичі, Гаї, Глуховичі, Підберізці і Виннички.

27 липня 1941 р. — повітове свято подяки Німецькій армії за визволення земель України з під більшовицького ярма.

1941 р. (липень) — 1944 р. — Українська міліція (з 15 серпня 1941 р. переорганізована в Українську допоміжну поліцію). Комендант — Юрій Венгльовський. Приміщення поліції — будинок на теперішній вул. Галицькій, 17.

1941 р. (липень – серпень) — 23 липня 1943 р. — єврейський трудовий табір у приміщенні колишнього німецького казино (теперішній Будинок школяра; у ньому перебували близько 800 євреїв, яких привезли зі Львова, Сколе, Яричева та інших містечок).

1 серпня 1941 р. — у складі дистрикту Галичина.

1 серпня 1941 р. — на тютюновій фабриці Українська міліція викрила польську терористичну організацію та вилучила антиукраїнські листівки.

1941 р. (серпень) — винищення чоловічого єврейського населення (розстріляні у Лисиницькому лісі).

1941 р. (вересень) — відкриті вселюдська (виділова) 7-класна школа з українською мовою навчання і 7-класна школа з польською мовою навчання. Школи знаходилася в сучасному приміщенні Школи мистецтв (вул. Ринок, 4). На першому поверсі вчилися поляки, а на другому — українці. Така ситуація була лише один рік. Пізніше, зі школи німці зробили військовий шпиталь, а учні вчилися по приватних приміщеннях (переважно в будинках, де колись проживали євреї).

1941 р. (вересень) — підпільна друкарня ОУН (Мирослав Прокоп — куратор).

1941 р. (вересень) — знаходилася «Школа молодших командирів СБ ОУН Винники»

1941 р. (вересень) — 1944 р. — Ярослав Левицький (український правник, старшина УГА, син Володимира Левицького (Лукича) директор Винниківської української школи.

1942 р. — пробільшовицька «Народна гвардія».

1942 р. —  створений польський регіон «IV Сільський Винники АК» (кодова назва «Dalia» («Далія»). Комендант — Єжи Венгерський (Jerzy Węgierski).

1942 р. — 1956 р. — проживав Володимир Грабовецький (український вчений, історик).

1942 р. (січень) — почали викладати релігію в українській школі (отець Г. Гірняк і отець А. Поточняк).

1942 р. (весна) — цілковите винищення єврейського населення (розстріляні у Лисиницькому лісі).

1 квітня 1942 р. — Винники приєднали до Львова.

7 липня  (неділя) 1942 р. — святкування 100-го ювілею церкви Воскресіння ГНІХ. Богослужіння відправив Преосвященний Єпископ Миколай Чарнецький (24 квітня 2001 р. у присутності Його Святості Папи Івана Павла ІІ у Ватикані відбулося проголошення декрету мучеництва єпископа Миколая Чарнецького. Обряд беатифікації відбувся 27 червня 2001 р. у м. Львові під час Святої Літургії у візантійському обряді за участі папи Івана Павла ІІ).

24 жовтня 1942 р. — контингентова нарада (по заготівлі продуктів) двох волостей: Винники-округ та Білка Шляхетська (було присутньо до 100 осіб).

1 лютого 1943 р. — створення у Великому Львові 11 дільниць. Винники разом з Лисиничами, Підбірцями та Кам’янополем ввели до складу VIII-ї дільниці Вайнберґен м. Львова (керівник VIII-ї дільниці — колишній січовий стрілець п. Харкевич).

6  травня 1943 р. — перший відбір у Винниках в лави Першої Української дивізії «Галичина».

7 травня 1943 р. — маніфестаційні збори  винниківчан (присвячені створення Першої Української дивізії «Галичина»).

7 червня 1943 р. — заупокійна панахида в церкві Воскресіння (о. Антін Поточняк) з нагоди 100-річчя смерті Маркіяна Шашкевича.

1943 р. (літо) — перебував Провід ОУН (б).

1943 р. (грудень) — нарада Крайового Проводу ОУН (б) у Винниках (нараду проводив Охримович, за Р. Шухевича доповідала К. Зарицька, присутній провідник Крайового проводу юнацтва Скаськів).

1944 р. (весна) — демонтаж і вивезення з тютюнової фабрики сигаретних машин.

1944 р. (весна) — німецький армійський склад постачання.

1944 р. (березень) — підрозділи АК розпочали групові напади на села Винниківщини й масові вбивства цивільних українців під виглядом відплати за дії УПА та запобіжних заходів перед можливими нападами українських збройних формувань.

1944 р. (квітень) — початок будівництва німцями лінії оборони у Винниках (бетонні окопи, бліндажі).

1944 р. (квітень) — у районі Кривчиці-Чортова скеля-Винники розгорнуто перші три польських підрозділи лісового 14 Язловецького уланського полку (для боротьби з німецькими військами). Командир — колишній капітан югославської армії Драган Сотірович (псевдонім «Дража»).

13 червня 1944 р. — другий відбір у лави Першої Української дивізії «Галичина». Винниківчани, що боролися у різний час з окупантами у лавах дивізії «Галичина»: В. Банах, Ю. Богонюк, П. Брода, В. Брама, С. Голіян, Р. Голіян, В. Гнида, В. Грип, М. Гураль, В. Губка, Ю. Думка, Б. Дмитерко, В. Дмитерко, Є. Дмитерко, В. Котловський, К. Костюк, І. Крохмальний, М. Лучанський, Магаляс, О. Макар, Р. Михайлів, Л. Михайлів, Я. Маркевич, Р. Майхер, С. Олесів, Р. Обаранець, І. Опалінський, Я. Речевський, С. Рутар, М. Стефанишин, Р. Стефанишин, І. Патерейко, М. Паньків, В. Федів, С. Чепіль, З. Чепіль, М. Якубишин та ін.

1944 р. (літо) — гітлерівці на тютюновій фабриці повністю розібрали і вивезли рейки трамвайної і залізничної колій, знищили лінію електропередач та вивели з ладу дизельний двигун і динамомашину, пограбували всі запаси тютюнових виробів.

1944 р. (червень) —  в селах біля Винник (Чишках, Білці Королівській, Білці Шляхетній та ін.) були створені озброєні польські осередки, які розпочали напади на навколишні українські села.

22 липня 1944 р. — німецькі війська, які відступали, знищили залізничну лінію на відрізку від Винник до Підгайців.

23—26 липня 1944 р. — бомбардування Винник та околиць радянськими літаками.

23 липня 1944 р. — початок операції «Буря» у Львові та довкільних селах.

1944 р. Березень. Поштове відділення по вул. Галицькій у Винниках