1868 р. Українські етнічні землі на "Лінгвістичній, етнографічній та політичній мапі сучасної Східної Європи. Росія, Австрія, Туреччина " Казимира Делямара

Казимир Делямар першим з іноземців звернув увагу на фальшивий зміст історії Російської імперії, яка вивчалася в навчальних закладах Франції, і першим підняв на державному рівні питання про захист українського народу (народ Русинів (le peuple Ruthene), який з останньої чверті XVIII ст. перебував в тіні Московської держави і в XIX ст. був уже забутий у країнах Европи.

Казимир Делямар писав: "В Європі існує народ, забутий істориками - народ Русинів (le peuple Ruthene) 12,5 млн. під російським царем і 2,5 млн. під Австро-Угорською монархією. Народ цей такий же численний, як народ Іспанії, втричі більший за чехів і рівний по кількості всім підданим корони Св. Стефана. Цей народ існує, має свою історію... Живучи між Московією та, власне кажучи, Польщею, рутенці , до яких одних раніше відносилися назви “руси” (Russes) і “русини” (Russiens), були поневолені у минулому столітті московитами, і народ завойовник сам на себе поширив ім’я переможеного народу, щоби надати собі позірних прав на володіння ним. Через це слова “руси” (Russes) і “московіти” видаються нам сьогодні синонімами, тоді як насправді вони є цілком різними для історика (цит. за Петро БРИЦЬКИЙ)".

 

1868 р. Казимир Делямар. «Carte linguistique, ethnographique, et politique actuelle de l'Europe orientale, Russie, Autriche, Turquie» (Лінгвістична, етнографічна та політична мапа сучасної Східної Європи. Росія, Австрія, Туреччина). Видавництво Париж. Масштаб 1:6 000 000. Формат 47 x 30 cм. На карті українці позначені як  Ruthenes (від Закарпаття до Стародубщини). Україна названа Petits Russe (Мала Русь). Росіяни (московити) позначені як Moscovites (ареал проживання зафарбовано іншим кольором - світлоголубим).

  
Казимир Делямар (Théodore-Casimir Delamarre; 1797-1870) — французький політик, сенатор, секретар Паризького географічного товариства, редактор впливового часопису “La Patrie” і близький приятель французького імператора Наполеона III. На початку 1869 р. вніс до французького сенату петицію в українській справі, яку того ж року видав під назвою “П’ятнадцятимільйонний европейський народ, забутий в історії”. Петиція була надрукована двома брошурами – французькою та німецькою мовами. Відтоді не перевидавалась. У 1991 р. переклад на українську мову здійснив Тарас Лучук (цей переклад надрукований в листопаді 1991 р. у львівській «Ратуші»).

Як засвідчує доктор історичних наук Петро Брицький, ім’я К. Делямара в Російській імперії та СРСР замовчувалося, і його марно було шукати в радянських енциклопедіях. Автор і твори стали відомими лише після здобуття Україною незалежності.