ДІБРОВА – ЦЕ НЕ ТІЛЬКИ ЛІС, це – частинка життя винниківської дітвори в 1940-1980-их рр.

Діброва – це лісовий масив у східній частині Винник, що колись переважно був покритий дубовими лісами; простягається до с. Підберізці (колись це був суцільний лісовий масив, в 1950-х рр. розділений кільцевою дорогою). Це один з найдавніших топонімів у Винниках.

Дітвора з Розлавки, Загороддя і Камчатки в Діброві проводила значну частину вільного часу, і не тільки дітвора… Молодь теж часто відпочивала в лісі (різні забави, дні народження і т. д.). Сміття за собою завжди прибирали, пусту «тару» теж забирали.

У Діброві зимою каталися на лижах і санках (Перша лінія, Друга лінія, Два горби і т. д.). В теплу пору року – «гонки» на роверах, гра в «Тарзана» (лазили по деревах і грали «лови»), палили вогонь з сухих гілок… (тоді ще не було прийнято ідіотських законів). Гра в «Тарзана» бере свій початок з 1940-х рр., коли в кінотеатрах (клубах) почали показувати американські фільми (1930-х – 1940-х рр.) про Тарзана. «Тарзана» грали на «Поляні» (галявина у Діброві), там росли молоді буки, ми вилазили на них, розхитувалися і перестрибували 3-5 метрів на інше дерево.

У Діброві проводили час «прогульники» (тоді їх називали «сачкістами») з 47 Школи, коли не було бажання вчитися, а час треба було десь скоротити.

У Діброві хлопчаки викурювали свою першу сигарету, а підлітки випивали з «горла» перший «сухарик» (і таке було, це ж життя…)...

З кінця 90-х рр. ліс частково занедбали, дуби вирубали, трав'яний покрив в багатьох місцях знищили мототрасою, сміття на околиці Діброви – «море», це ж не москалі це роблять, а деякі мешканці прилеглих вулиць, та й не тільки вони… (колись би за таке «морду» набили…).

Тепер у лісі росте декілька 200-літніх дубів. Лісотвірними породами тут є граб, бук, клен, явір та дуб. Зрідка зустрічається береза та липа. З кінця XVIII ст. і до 1939 р. частина лісового масиву належала німецькій громаді Вайнберґен. Великої шкоди дубовим насадженням в Діброві завдала II Світова війна. У Винниках (весна-літо 1944 р.) німці спорудили потужну захисну смугу для оборони Львова, спорудженням цієї смуги займалися грузинські солдати, які воювали на боці німців. Усе місто було перерите замаскованими окопами й дотами, які зробили зі стовбурів величавих дубів. Залишки окопів ще недавно (15 років тому) можна було побачити на західній околиці Діброви.

Діброва.

Ліс «Діброва» на КАРТАХ. 

На карті «Lemberg Leopol Lwow» (1783 р. Масштаб: 1:28 800. Формат карти: 63 х 42 cм. Автор карти: Фрідріх фон Міг. Видавець: Квартирмейстерство австрійського Генерального штабу) позначені вали в урочищі Діброва. 

Урочище «Діброва» (Dabrowa)  позначене на карті 1855 р. Повна назва карти — «Administrativ Karte von den Königreichen Galizien und Lodomerien mit dem Grossherzogthume Krakau und den Herzogthümern Auschwitz, Zator und Bukowina in 60 Blättern, C.R. von Kummersberg» (Адміністративна карта Королівства Галичини та Лодомерії...). Аркуш «21. Umgebungen von Lemberg Winniki Kulikow Busk und Gliniany». Масштаб 1:115 200.  

Урочище «Діброва» (Dеbrowa)  позначене на карті 1861 р. 

Урочище «Діброва» (Dabrowa) і «Піддіброва» (Pod dabrowa) позначені на карті 1919 р. Карта «Wіnniki». Масштаб 1:25 000. Видавництво: Biuro Kartograficzne Oddz. IV. Dow. Gen. Iwaszkiewicza.

Піддіброва.

Піддіброва – територія у східній частині Винник, що безпосередньо, з заходу, прилягає до лісу Діброва. Також це одна із найдавніших вулиць Винник, назва якої збереглася ще з австрійських часів.

Урочище Піддіброва згадується в «Акті Другої генеральної візитації Винниківської парафії» яка відбулася 3 лютого 1764 р. 

Краєзнавець Михайло Влох (1970 р.) подає опис мапи 1783 р.: «…Другий віддільний вал зазначено вздовж західнього берега лісу «Діброва», а в південному продовженні оборонної споруди знаходяться мочари на лузі «Лазки», що їх заливали води з «Кута». Вал «Під Дібровою» має дві прірви — переїзди. На іншому місці подаємо за Семеном Маґалясом переказ про цей вал. Правдоподібно в початках австрійської влади цей вал також розібрано і по нім не стало сліду, крім знаку на мапі. Може колись археологічні розкопки розкажуть про походження цього валу. Ця мапа становить цінне доповнення до історії Винник».

 

 

2016 р.