ДІБРОВА – ЦЕ НЕ ТІЛЬКИ ЛІС, це – частинка життя винниківської дітвори в 1940-1980-их рр.

 

Діброва – це лісовий масив у східній частині Винник, що колись переважно був покритий дубовими лісами; простягається до с. Підберізці (колись це був суцільний лісовий масив, в 1950-х рр. розділений кільцевою дорогою). Це один з найдавніших топонімів у Винниках.

Дітвора з Розлавки, Загороддя і Камчатки в Діброві проводила значну частину вільного часу, і не тільки дітвора… Молодь теж часто відпочивала в лісі (різні забави, дні народження і т.д.). Сміття за собою завжди прибирали, пусту «тару» теж забирали.

В Діброві зимою каталися на лижах і санках (Перша лінія, Друга лінія, Два горби і т. д.). В теплу пору року – «гонки» на роверах, гра в «Тарзана» (лазили по деревах і грали «лови»), палили вогонь з сухих гілок… (тоді ще не було прийнято ідіотських законів). Гра в «Тарзана» бере свій початок з 1940-х рр., коли в кінотеатрах (клубах) почали показувати американські фільми (1930-их – 1940-их рр.) про Тарзана. «Тарзана» грали на «Поляні» (галявина у Діброві), там росли молоді буки, ми вилазили на них, розхитувалися і перестрибували 3-5 метрів на інше дерево.

В Діброві проводили час «прогульники» (тоді їх називали «сачкістами») з 47 Школи, коли не було бажання вчитися, а час треба було десь скоротити.

В Діброві хлопчаки викурювали свою першу сигарету, а підлітки випивали з «горла» перший «сухарік» (і таке було, це ж життя…).

З кінця 90-их рр. ліс частково занедбали, дуби вирубали, трав'яний покрив в багатьох місцях знищили мототрасою, сміття на околиці Діброви – «море», це ж не моска.і це роблять, а деякі мешканці прилеглих вулиць, та й не тільки вони… (колись би за таке «морду» набили…).

Тепер у лісі росте декілька 200-літніх дубів. Лісотвірними породами тут є граб, бук, клен, явір та дуб. Зрідка зустрічається береза та липа. З кінця XVIII ст. і до 1939 р. частина лісового масиву належала німецькій громаді Вайнберґен. Великої шкоди дубовим насадженням в Діброві завдала II Світова війна. У Винниках (весна-літо 1944 р.) німці спорудили потужну захисну смугу для оборони Львова, спорудженням цієї смуги займалися грузинські солдати, які воювали на боці німців. Усе місто було перерите замаскованими окопами й дотами, які зробили зі стовбурів величавих дубів. Залишки окопів ще недавно (15 років тому) можна було побачити на західній околиці Діброви.

 

2016 р.