Поч. 1930-х рр. Продуктовий магазин у будинку пана Корчовського (Загороддя; тепер вул. Сагайдачного). На теперішній час там мешкає родина Москаль.
«Центральний гастроном» («Продуктовий магазин») по вул. Леніна (тепер вул. Галицька); навпроти «Комісійного» (де тепер ресторан «Василина»). Діяв мабуть з 1940-х рр.. – поч. 1950-х рр..
«Гастроном» («Продуктовий магазин») - кут вул. Леніна й вул. Танкістів; навпроти міської ради (тепер там торговий центр). Діяв, мабуть з 1940-х рр.. – поч. 1950-х рр..
Продуктовий магазин «На Глущака» (вул. І. Франка). Діяв, приблизно з 1950-х рр.. до поч. 1980-их рр.
Хлібний магазин «Біля міліції» (кол. вул. 1 Травня, тепер вул. Стуса), з’єднання вул. Підлісецького (тоді вул. Червоноармійської) та вул. Стуса (де зараз нечинна піцерія). Цей магазин ще з 1940-х років, а можливо і швидше.
Магазин по вул. Галицька, 36. Будинок збудований на поч. ХХ ст. У 1930-х рр. – 1950 р. тут був м’ясний магазин п. Леми. Коли сім'ю п. Леми в 1950 р. вивезли в Сибір магазин закрили, а пізніше – «Комісійний магазин». Магазин файний, все було в ньому, але ціни теж «файні» були, рідко хто ним користувався. Переважно «торгаші» та «фабриканти» (працівники тютюнової фабрики). На поч. 1990-х рр. магазин повернули спадкоємцям п. Леми.
М’ясна «будка» п. Опалевича (в центрі, по вул. Леніна, біля колишньої перукарні). Діяла в 1950-і – 1960-і рр..
Маленький продуктовий магазинчик (будка) біля кнайпи «Жіночі сльози» (ріг вул. Франка та вул. Незалежності (тоді вул. Радянської). Крім елементарних продуктів продавали морозиво в паперових стаканчиках по 7 коп. Діяв в 1960-і – 1980-і рр..
Магазин «Продукти» (народна назва «Під сходами») – тепер там комплекс «Жупан»). Відкритий десь приблизно у 1960-і рр.. (можливо і швидше).
«Молочний магазин» (навпроти пам’ятника Т. Шевченку). Діяв приблизно з кінця 1960-х рр..до поч. 1980-их рр.
«Молочний магазин» (за теперішнім рестораном «Гопак»; в цей час знаменитий на весь Львів «Гриль бар»). Магазин працював в 1970-х рр.. – 1980-х рр..
«Молочний магазин» по вул. Леніна (тепер вул. Галицька) – між сучасною школою «Берегинею» і Музеєм (приміщення маленьке – будка; 1970-і рр..).
«Молочні магазини» в радянський час на «Неграх» та «Камчатці».
«Овочевий магазин» по вул. Леніна (тепер вул. Галицька); між теперішньою «Василиною» та Універмагом; діяв у 1960-х - 1990-х рр..; раніше тут стояла дошка пошани.
Магазинчик «Лілея» від КООПу на розі вул. Леніна і вул. Танкістів, зі сторони перукарні, там часто можна було купити імпортні вермути і вина. Діяв у 1960-х рр. – 1980-х рр..
Кулінарія на Загородді (недалеко від зупинки на вул. Франка). Діяла в 1970-і рр.. – 1980-і рр..
Кулінарія на вул. Леніна (навпроти колишньої ощадкаси; біля теперішнього ресторану «Василина»). Діяла в 1970-і рр.. – 1990-і рр..
Невеличкий продуктовий магазин був на вул. Спортовій (де вулиця з’єднується з вул. Ломоносова, з правої сторони; 1960-ті-1970-ті рр..).
Біля колишньої цегельні теж був невеличкий продуктовий магазинчик (1960-і – 1970-і рр..).
З історії цін на продукти у 1970-х – 1980-х рр.. Зарплата у всіх була різна. Середня зарплата в СРСР на кінець 1970-х – початок 1980-х років становила 160-180 рублів, тоді як мінімальна була близько 70-80 рублів, а вищі посади та спеціалізовані професії (шахтарі, нафтовики, керівники) могли приносити до 500-1000 рублів. Жінки колгоспниці (ланка, телятниці, свинарки) отримували в районі 70 рублів. Вчителі від 100 до 140 рублів. Одночасно, ціни на споживчі товари були значно нижчими, ніж зараз, але це компенсувалося дорожнечею техніки, меблів та труднощами з її придбанням.
Хліб. Буханець чорного хліба в СРСР від початку 1960-х років і до середини 1980-х коштував у Львові 14 копійок, у кінці 1980-х його ціна зросла до 20-22 копійок. Так званий «кірпічик» сірий і круглий сірий коштував 16 копійок, білий батон – 15 копійок, білий круглий хліб – 22 копійки, білий «кірпічик» 24 копійки, великий буханець білого хліба «з козирком» – 42 копійки, маленькі білі булочки – 3 копійки, бублики були по 5 копійок, рогалики 6 копійок.
Чай. Цукор. Крупи. 1975 р. Стограмова пачка чаю коштувала 95 копійок, цукор - 78 коп/кг, рис - 88 коп/кг, гречка – 56 коп/кг.
Яйця. Масло. Курячі яйця коштували від 80 копійок до 1 рубля 20 копійок за десяток залежно від розміру. Масло вершкове («Селянське») (1 кг) коштувало 3 руб. У 1980-х подорожчало до 3 руб. 40 коп., олія (250 грам) - 39 коп. (1985 р.).
Молочні продукти. Сири. У 1970-их рр. молоко коштувало 28 коп. за 1 літру, кефір - 30 коп. за 1 літру (молоко (3 літри) - 1 руб. 02 коп. (1985 р.), ряжанка - 39 коп. за 1 літру, сметана (0, 250 л) - 1 руб. 70 коп., сир кисломолочний (250 г) - 26 коп.
Сир «Ковбасний» - 2,30 руб/кг, сир «Російський» - 3 руб/кг. Сир плавлений «Дружба» (100 г) коштував 26 коп.
Ковбаси і м'ясо. Ковбаса «Чайна» - 1,70 руб/кг, ковбаса «Столова» - 2,20 руб/кг, «Докторська» ковбаса» - 2,30 руб/кг (до кінця 70-х років рецептура «Докторської» залишалася незмінною; м'ясний дефіцит 80-х років призвів до того, що в ковбасу стали помалу додавати сою, крохмаль і добавки з карагену - ірландського моху), «Любительська» - 2,90 руб/кг, «Краківська ковбаса» - 3,30 руб/кг. Сосиски коштували 2,60 руб/кг, сардельки свинні теж 2,60 руб/кг, сардельки яловичі 2,10 руб/кг.
Свинина в магазині коштувала 2 рублі 10 копійок/кг, яловичина з костями 2 рублі /кг. На ринку кілограм домашньої свинини коштував 5 рублів.
Соки й води. Виноградний сік (200 г) – 18 коп., яблучний сік (200 грам) – 13 коп., томатний сік (200 г) – 11 коп. Хлібний квас з бочки (1 л) – 36 коп., газована вода з автомата (без сиропа) - 1 коп., газована вода з автомата (з сиропом) - 3 коп.
Лимонад у СРСР, залежно від смаку та регіону, коштував приблизно 10-20 копійок за пляшку, причому найпоширеніші сорти, такі як «Буратіно», «Дюшес», «Крем-сода» коштували близько 10 копійок, а були й дорожчі сорти.
1976 р. одночасно з маленькими пляшечками “Пепсі” (заводи у Москві, Ленінграді, Києві, Новоросійську, Таллінні й Ташкенті) на полицях гастрономів з’явилися стандартні півлітровки, вміст яких ні кольором, ні смаком не поступався продукту іменитого бренду. Ото й був знаменитий “Байкал”.“Байкал” став радянською відповіддю на американську “Пепсі-Колу”.
У масовий продаж “Тархун” надійшов 1981 р., і відразу – по 45 копійок за пляшку.
Мандарини. Лимони. Офіційна ціна у радянській торгівлі на них була 2 рублі 50 копійок за кілограм.
Цукерки, морозиво, торти.
ЦУКЕРКИ хорошої якості в СРСР були таким же дефіцитом, як і будь-які інші нормальні продукти. Дітям іх давали по 1-2 штуки, а замість солодощів інколи «гризли» солодкі брикети з киселю.
Кисіль в брикетах. Що значить «гризти» кисіль? – здивуються зараз діти. А справа в тому, що він був в брикетах і чекати, поки його зварять, просто не було сил, та й сухим він був набагато смачнішим.
Щось якісне люди могли купити, потрапивши у великі міста. Якщо ж сім'я не могла купити хороших цукерок (вартість 6-10 рублів/кг при середній зарплаті в 120 рублів – це дуже немало), то діти вдовольнялися «ірисками» та «карамельками».
Дефіциту принаймні у великих містах не було. Звичайно, час від часу цукерки «Білочка», «Червоний мак» чи «Спартак» зникали з прилавків, а «Пташине молоко» взагалі рідко на них з'являлося, але зазвичай мешканці великих міст могли купити, нехай не в кожному магазині, свої улюблені ласощі. Виняток становили передсвяткові дні. Кожна передноворічна дитяча вистава в театрі або ранок закінчувалася роздачею солодких наборів, через що з полиць магазинів у цей час зникали найпопулярніші сорти цукерок.
За часів СРСР у Львові найдешевші цукерки – цукрові подушечки з повидлом усередині коштували 10 копійок за 100 грамів , найдешевші шоколадні цукерки «Кавказькі» – 16 копійок. Найкращі шоколадні цукерки («бомбони»), коштували 40-50 копійок, це були «Столичні» з ромом всередині, «Байкал», «Тузик», «Мішка», «Балтика». Найдорожчі цукерки «Трюфелі» коштували 1 рубль за 100 грамів. Стограмова плитка шоколаду мала ціну від 80 копійок до 1 рубля 20 копійок.
1939 р. у Львові «Фортуну Нову» націоналізувала радянська влада й перетворила її у Львівську кондитерську фабрику № 3, яка після Другої світової війни разом із кількома іншими увійшла до складу підприємства, що відоме нині як кондитерська фірма «Світоч». Власне, сама назва «Світоч» виникла лише у 1962 році.
Продукція «Світоч»: «Конфети Львівські» (1950-1970-і рр..), карамель «Апельсин» (1950-1970-і рр..), «Українські» (1960-1970-і рр..), карамель «Львівська» (1960-1970-і рр..), «Конфета Цитрон» (1960-1970-і рр..), «Конфета М’ятна» (1960-1970-і рр..), «Конфета Карпатська» (1960-1970-і рр..), «Конфеты Карпатские» (1960-1970-і рр..), «Конфети Шкільна» (1960-1970-і рр..), «Конфети Кара-Кум» (1960-1970-і рр..), «Карамель Переяславська» (1960-1970-і рр..), «Карамель Арктика» (1960-1970-і рр..), «Карамель Земляничка» (1960-1970-і рр..), «Весняний гай» (1960-1970-і рр..), ірис «Ароматний» (1960-1970-і рр..), ірис «Літній» (1960-1970-і рр..), «Конфети Балтика» (1960-1970-і рр..), «Білочка», «Корівка», «Барбарис», «Золотий ключик», «Жовтеня», «Красная Москва», «Спартак», «Карпати», карамель «Дарницька», «Театральні», «Шкільні», «Вечірній Львів» та ін.
Після війни з репарації з Німеччини до СРСР надійшло обладнання з німецьких кондитерських підприємств, що дозволило в короткий термін налагодити виробництво шоколадних виробів. Виробництво шоколаду зростало з кожним роком. Кондитерські фабрики безперебійно постачалися сировиною з далеких африканських просторів (країн-сателітів).
Цукерки «Білочка». Шоколадні цукерки, головним атрибутом яких є дроблений фундук у начинці, а також стилізоване зображення білочки з горішком у лапках.
Цукерки «Червоний мак» (глазуровані шоколадом цукерки).
Карамель «Корівка». «Корівка» була одним з найпопулярніших видів карамелі в СРСР. Вона виготовлялася зі згущеного молока і мала ніжний смак. Кожна карамель була упакована в індивідуальну обгортку із зображенням корівки.
Ірис «Кіс-Кіс». Помадна маса, що отримується при уварюванні згущеного молока з цукром, мелясою (патокою) і жиром (вершковим або рослинним маслом або маргарином).
За радянських часів поряд із «Кіс-Кіс» великою популярністю користувався також ірис «Золотий ключик».
Шоколад «Оленка». Молочний шоколад, що виготовлявся в СРСР із 1965 року. «Оленка» стала символом дитинства і досі викликає спогади про солодке задоволення.
МОРОЗИВО. У Львові стограмове морозиво коштувало: фруктове у паперовому стаканчику - 7 копійок, молочне – 9 копійок, вершкове – 13, крем-брюле – 15, шоколадний пломбір – 22, і розкішне шоколадне морозиво з горіхами «Каштан» – 28 копійок.
ТОРТИ. У радянські часи ціни на торти варіювалися залежно від типу та ваги, але були значно нижчими за сучасні: наприклад, 1 кг бісквітно-кремового торта коштував близько 2,39 рублів, а «Казка» — 2,63 рублів. Ціни на «Київський торт» були вищими, до 3,30 рублів за кілограм, що робило його недешевим задоволенням.
Поч. 1960-х рр.
Немає коментарів:
Дописати коментар