УКРАЇНСЬКІ ПОШТОВІ ЛИСТІВКИ. Тарас Шевченко

 

Найдавніша з відомих на сьогодні листівок із портретом Шевченка датована 1898 р.

Видана до 1904 р. З ФБ Отто Соломан

Дореволюційна листівка

1909 р.

Листівка вийшла у видавництві Гануляка (Львів; без позначення дати) до 100-річчя від дня народження Т.Г.Шевченка. 

1914 р. (ФБ; Отто Соломан)

Тарас Шевченко. Листівка Української Містецької Накладні (UMNA) у Відні, 1918 рік.

Львів 1911 р.

                                      Київ, 1914 р. Т. Г. Шевченко Обніміте ж, брати мої...

Литвиненко О. Було колись — в Україні...  Вид. Українського  літ-художнього т-ва. Петроград, 1917 р.

 

Ярослав Пстрак (1878 — 1916)

 Т.Шевченко. Листівка видавництва «Русалка» (Львів),1914. Вийшла до 100-річного ювілею Кобзаря особливо великим тиражем.

                                                                   Львів 1909 р. 

                                       

                                         1912 р. Київське видавництво   "Рассвет"

Львів 1914 р.

Різдвяна листівка авторства Петра Андрусіва з колекції родини Скоропадських (Центральний державний історичний архів України, Київ)

 Т.Шевченко. Листівка вийшла в «Українському Видавництві» у Кракові.

1910-ті рр.

Москва 1902 р.

1907 р.

Титульні сторінки двох двохсторонньо друкованих поштівок найдавнішого і найдовше діючого українського видавництва "Свобода", яке в цей час знаходилося за адресою: 88 Grand St., Jersey City, N. J. Зображення взяті із "Електронного Каталогу Української Діаспорної Листівки" (ФБ; Ігор Павлишин).

Титульна сторона поштівки (скоріше всього 1960-го року) випущеної з нагоди відзначення 100-ліття смерті великого українського генія Т. Г. Шевченка з використанням портрета поета виконаного художником І. М. Крамським (ФБ; Ігор Павлишин). 

Зворотня сторона поштівки 

ДЖЕРЕЛА

https://ukurier.gov.ua/uk/articles/leonid-andriyevskij-bagato-tvoriv-malyarstva-i-gra/

http://abonement.library.te.ua/p/blog-page_34.html

З історії м Винники (Львівщина). Як польські окупанти в 1918-1919 рр. нищили пам’ятник Т. Шевченку

28 вересня 1913 р. у Винниках встановили перший на українських землях скульптурний пам'ятник великому Кобзареві.

Цілий і неушкоджений простояв цей пам'ятник аж до листопада 1918 р., доки не був понівечений польськими підлітками (молотками й зубилами були відбиті ніс та вуха).

На жаль, під час подій українсько-польської війни в січні 1919 р. над пам'ятником Т. Шевченку було вчинено ще один варварський акт вандалізму. Польські вояки під командуванням полковника Токаржевського на головному вокзалі у Львові потайки проникли до вагонів санітарного поїзда і так дісталися на залізничну станцію у Винники, де відразу вступили в бій з січовиками. Прориваючись до міста, окупанти інсценізували розстріл пам'ятника Шевченку.

  У квітні 1919 р., коли поляки знову захопили Винники, долотами вони відбили все обличчя на пам’ятнику.

1921 р. жителі Винник, в умовах жорстокого панування Польщі, вирішили широко відзначити шістдесятиріччя з дня смерті Т. Г. Шевченка. На прохання ювілейного комітету уряд дозволив це свято. Проте львівський староста побоюючись, щоб святкування не викликало селянських чи робітничих заворушень, секретним листом дав наказ повітовим комендантам поліції пильно стежити за ходом цього свята і своєчасно інформувати про все у Львів.

Міщани Винник вирішили відновити перший пам'ятник. У 1924 р. було створено комітет з відновлення пам’ятника (очолив Тома Магаляс). За зібрані серед українського населення гроші, скульптор Андрій Коверко виготовив новий пам'ятник Т. Г. Шевченкові.

Андрій Коверко (1893-1967) — автор пам'ятника митрополиту Андрею Шептицькому, який було встановлено у жовтні 1932 р. у саду греко-католицької Теологічної Академії на вул. Коперника, 38. Пам'ятник знаходився між будинком Академії (тепер географічний факультет Львівського національного університету ім. І. Франка) та вулицями Сикстуською (тепер вул. Дорошенка) та Коперника. Це був перший український пам'ятник у Львові. 1945 р. пам'ятник був знищений москальсько-більшовицькими окупантами.

 

*Байцар Андрій. Видатні винниківчани: Науково-краєзнавче видання. Львів-Винники, 2012. — 88 с.

*Байцар Андрій. Винники: Науково-популярне краєзнавче видання. Львів-Винники: ТзОВ ВТФ «Друксервіс», 2015. — 100 с.

*Байцар Андрій. Винники туристичні. Науково-краєзнавче видання. Винники: Друксервіс, 2016.  312 с.

*Байцар Андрій.  Історія Винник в особах. Науково-краєзнавче видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2017.  180 с.

*Байцар Андрій. Географія та картографія Винниківщини. Наукове видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2020.  640 с.

*Байцар Андрій. Природа та історія м. Винники й околиць. Наукове видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2020.  420 с.

*Байцар Андрій. СТАЛИЙ РОЗВИТОК ГРОМАДИ м. ВИННИКИ. Монографія. Львів-Винники, 2024. 177 с.

1919 р. Понищене польськими окупантами погруддя Тараса Шевченка у Винниках. Зберігалося як пам'ятка в музеї НТШ у Львові. 

Реставрація пам'ятника 1924-1925 рр.

                       29 березня 1925 р. Відкриття відновленого пам'ятника