Показ дописів із міткою Новосербія. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Новосербія. Показати всі дописи

пʼятниця, 10 вересня 2021 р.

Україна на карті Чорного моря.1776 р. Паоло Сантіні

Паоло Сантіні (Paolo Santini), італійський картограф.

1776 р. опублікував карту “Сarte des Environs de la Mer-Noire ou se trouvent L'Ukrayne, La Petite Tartarie, et les Confins de la Russe Européene, et de la Turkie” (Карта регіонів Чорного моря, включаючи Україну, Малу Тартарію та кордони європейської частини Росії та Туреччини). Видавництво Венеція.  Карта складена після підписання 1774 р. Кючук-Кайнарджийського миру. Згідно з ним, Туреччина визнавала незалежність Кримського ханства, протекторат Росії над Молдавією та Валахією і право російських кораблів на судноплавство в Чорному морі і протоках Босфор і Дарданелли.

Середня Наддніпрянщина (Правобережна та Лівобережна) позначена як Ukrayne (Україна), Південна Україна – Novel le Servie (Нова Сербія).  

Нова Сербія – військово-землеробська колонія, територія якої тепер майже повністю знаходиться у Кіровоградській області. Створена для оборони південної України від нападів турків і кримських татар, Нова Сербія становила собою ряд захищених земляними укріпленнями (шанцями) поселень і охоплювала територію між річками Синюхою та Дніпром, на півночі була обмежена польським кордоном, який проходив по річках Великій Висі та Тясмину, на півдні – лінією від гирла річки Кагарлика (притоки р. Синюхи) до гирла річки Омельника (притоки р. Дніпра). Тільки невеличкі частинки колишньої сербської колонії у наш час опинилися в інших областях України - у Черкаській (між селами Вершацями і Стецівкою, які до 1954 р. теж були кіровоградськими), у Полтавській (Крюків і Кам'яні Потоки) та у Дніпропетровській (між річками Омельником і Дніпром).

На схід від Novel le Servie містяться напис Cosaques Zaporisk (Козаки Запорозькі), на південь напис – Dzike Pole (Дике Поле). Одещина. Миколаївщина та Правобережна Херсонщина - Тартарія Очаківська; Лівобережна Херсонщина, Запоріжжя та Донбас - Тартарія Ногайська. Опублікована в «Atlas Universel dressée sur les meuilleures cartes modernes, 1776».

*Байцар Андрій. Географія та картографія Винниківщини. Наукове видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2020.  640 с.

*Байцар Андрій. УКРАЇНА ТА УКРАЇНЦІ НА ЄВРОПЕЙСЬКИХ ЕТНОГРАФІЧНИХ КАРТАХ. Монографія. Львів: ЗУКЦ, 2022.  328 с. 

*Байцар Андрій. НАЗВИ УКРАЇНИ АБО ЇЇ ЧАСТИН НА ГЕОГРАФІЧНИХ КАРТАХ (XII–XIX ст.) / Сучасні напрямки розвитку географії України: монографія / [за заг. редакцією проф. Лозинського Р. М. Львів, 2022. С. 29-91.

*Байцар Андрій. ГЕОГРАФІЯ ТА КАРТОГРАФІЯ УКРАЇНСЬКИХ ІСТОРИКО-ГЕОГРАФІЧНИХ ЗЕМЕЛЬ (XII ст. – поч. XX ст.). Монографія. Львів-Винники, 2023. 295 с.





пʼятниця, 27 вересня 2019 р.

Назва "Україна" на картах Вільяма Гатрі (1770 р.)


1770 р. Вільям Гатрі (William Guthrie; 1708–1770), шотландський письменник, журналіст, географ та історик. Карта«SOUTHERN RUSSIA or MUSCOVY IN EUROPE» (Росія). Опублікована в його найвідомішій праці «Geographical, Historical, and Commercial Grammar». Напис UKRAINЕ охоплює центральну Правобережну та Лівобережну Україну; Південна Україна – Новоросія (New Russia).
1793 р. 
1794 р. 
1796 р. 
1816 р.

Українські землі на картах Вільяма Дартона молодшого (поч. XIX ст.)



1802 р. Вільям Дартон молодший (William Darton; 1781–1854), британський картограф та гравер. Карта – “Poland” (Польща). Поміщена в “Atlas to Walker's Geography” (видавець Джон Уокер (John Walker) в чотирьох версіях. Напис UKRAIN охоплює центральну Правобережну Україну. Західна Україна – RED RUSSIA  (Червона Русь). Виділено на карті ще такі українські історико-географічні землі: Podolіа (Поділля), Volhyniа (Волинь), Polesia (Полісся).
1802 р.  Карта – «Southern part of Russia in Europe» (Росія). Поміщена в “Atlas to Walker's Geography”. Напис UKRAINЕ охоплює центральну Правобережну та Лівобережну Україну; Південна Україна – Новоросія (New Russia). Це копія карти 1770 р. «SOUTHERN RUSSIA or MUSCOVY IN EUROPE» шотландського історика та географа Вільяма Гатрі (William Guthrie; 1708–1770).
1800 р.
1793 р.
1794 р.
1796 р. 
1816 р.

1803 р.