1749 р. Карта «Partie
orientale de la Russie Polonoise, où se trouvent la Basse Volhynie et la Basse
Podolie» (Східна частина Польської Русі, де розташована Нижня Волинь і Нижнє
Поділля). Пд. Україна - землі
Запорозьких Козаків (Cosaques Zaporiski).
Жіль Робер де Вогонді (Gilles Robert de Vaugondy; 1688—1766) та Дідьє Робер де Вогонді (Didier Robert
de Vaugondy; 1723-1786) (син Жіля Робера),
французькі картографи. Жіль
Роберт де Вуоонді, як правило, підписував свої карти «М. Robert», а Дідьє –
«Robert de Vaugondy» (іноді додаючи «fils» або «filio»). У деяких випадках до
кінця не з’ясовано Жіль чи Дідьє склали карту. Від Людовіка XV обидва Робери
отримали титули королівських географів. З
1740-х років картографічна фірма Жіля і Дідьє Роберів видавала велику кількість
атласів, великоформатних карт і глобусів й була на той час найвідомішою і
найприбутковішою у Парижі. Робери перевидавали карти П. Мулляра-Сансона та Н.
Сансона, зокрема його карту Польщі «Les Estats de la couronne de Pologne...».
Серед багатьох картографічних праць Роберів
основною є «Atlas universel» (Універсальний атлас, Париж, 1757, 108 карт), який
вважається одним із найважливіших атласів XVIII ст. Його основу становлять
картографічні матеріали, успадковані від Сансонів, і картографічні плити Ю.
Жейо, придбані 1712 р. після його смерті. Для
його створення були використані старі джерела, звірені з більш сучасними
картами. На багатьох були виправлені широти й довготи згідно з астрономічними
спостереженнями. Старий матеріал був змінений з додаванням безлічі нових
топонімів. З 1757 р. Робери
почали публікувати «Nouvel atlas portatif» (Новий портативний атлас), який
протягом п’ятнадцяти років перевидавався п’ять разів.
Жіль Робер де Вогонді, відомий також як Le Sieure або Monsieur Robert, походив з
родини Нікола Сансона (1600-1667) і є нащадок його онука П'єра Мулляра-Сансона
(Pierre Moullart-Sanson). Він був племінником і спадкоємцем П’єра
Мулляра-Сансона якому перейшла велика частина плит карт Н. Сансона. Від нього
успадкував більшу частину картографічного матеріалу Нікола Сансона. Цей
матеріал він разом з сином об'єднав з картами й пластинами, набутими після
смерті Юбера Жайо 1712 р., щоб створити основу Всесвітнього Атласу. Після Абрагама Ортеліуса (Abraham Ortelius;
1527 —1598) і Герарда Меркатора
(Gerhardus Mercator; 1512—1594) Вугонді спираючись на їх джерела значно
просунули вперед картографію тієї епохи. Основні праці: “Géographie sacrèe et historique
de l'Ancien et du Nouveau Testament” (1747), “Usage des globes céleste et
terrestre” (1752), “Petit Atlas” (1748), “Atlas universel” (1757), “Atlas
portatif” (1762). Робер Вогонді склав “Карту
середньовічного світу” в кращих європейських традиціях. На ній він показав
країни Середнього Сходу та Південного Кавказу. На мапі детально показано контури
морів, кордони держав відтінені різнобарвною кантівкою. Основа історичної карти
Робера Вогонді досить точна, автор використовував найдетальніші матеріали
картографів-сучасників. Обидва (батько та син) отримали титули Королівських
географів «Geograpne du Roi» від Аюдовіка XV та шляхетство.
Дідьє Робер де Вогонді спільно з батьком створив універсальний атлас (Atlas
Universel) з 108 карт. Даний атлас вперше був опублікований в 1757 р. Для його створення були
використані старі джерела, звірені з більш сучасними картами. На багатьох були
виправлені широти і довготи згідно з астрономічними спостереженнями. Старий
матеріал був змінений з додаванням безлічі нових топонімів. 1760 р. Дідьє Робер
де Вогонді був призначений географом Людовика XV, був також Королівським
географом польського короля Станіслава Лещинського, з 1756 р. членом Академії
наук. Основні праці: “Essai sur l'histoire de la géographie” (1755), “Tablettes
parisiennes” (1760), “Cosmographie”
(1763), “Institutions géographiques” (1766), “Atlas de la France et de l'Europe”
(1785). Після смерті батька Дідьє співпрацював з Шарлем-Франсуа
Делямаршем (Charles-François Delamarche), який бл. 1784 р. перебрав майстерню
Д. Робер де Вогонді й став його спадкоємцем.
Немає коментарів:
Дописати коментар