Андрій Байцар: Україна на картах Тобіаса Конрада Лоттера (друга пол. XVIII ст.)

Тобіас Конрад Лоттер.

Тобіас Конрад Лоттер (Tobias Conrad Lotter; 1717–1777), німецький картограф, гравер та видавець карт.

Жив і працював у Аугсбургу (Німеччина). Лоттер видавав атласи й різноманітні листові мапи. Був одружений з дочкою М. Зойттера. Після смерті М. Зойтера (1757) Лоттер разом з найближчим родичем видавця успадкував його підприємство та незабаром отримав повний контроль над ним. На старих картах Зойтера з'явилося ім'я Лоттера. Він перевидав в другій половині XVIII ст. багато карт Зойтера, замінивши ім'я першого видавця на своє. Лоттер видавав атласи й різноманітні листові мапи. Після смерті його справу продовжив син Маттіас Альбрехт Лоттер (1741–1810), який відновив та видав велику частину батькових мап.

Карти.

1756 р. Карта «Polonia seraphico-observans, juxta domicilia propriae & alienae jurisdictionis geographice delineata». Перше видання карти 1753 р. 1756 р. друге видання карти, в картуші прізвище Матеус Зойтер (M. Seutter) змінено на Тобіас Конрад Лоттер (Tob. Conradi Lotter, Chalc. et Geogr. Aug. Vind).

Підпис “Червона Русь” (Russia Rubra) поданий на території Руського, Волинського та Київського воєводств, Покуття, охоплюючи Лівобережжя та Правобережжя.

1759 р. Карта «MAPPA GEOGRAPHICA, EX NOVISSIMIS OBSERVATIONIBUS REPRÆSENTANS REGNUM POLONIÆ ET MAGNUM DUCATUM LITHUAN1Æ. CURA ET SUMPTIBUS TOBIÆ CONRADI LOTTER. GEOGR. AUG. VINDEL» (Географічна карта Королівства Польщі й Великого князівства Литовського, виготовлена за найновішими спостереженнями старанням і коштами географа Тобіаса Конрада Лоттера у Аугсбурзі).

Шкали лінійного масштабу: Milliaria communia Germanica, Milliaria com-munia Polonica, Milliaria Prussia, Milliaria Ukrania.

Мідерит. Багатоколірна. Папір 58,5 x 48,5 см. Масштаб бл. 1: 2 500 000. Мова: латинська.

Опис карти подано за виданням М. Вавричин, 2009 р.

Заголовок у фігурному картуші, оформленому в стилі рококо, з трьома постатями обабіч, у лівому нижньому куті. Карта у дволінійній рамці, з вказаними градусами та сторонами світу: Septentr:, Meridies, Occidens, Oriens. На карту нанесено картографічну сітку. Внизу справа, між лініями рамки карти, - підпис гравера: Т. С. Lotter, fculpf. Внизу посередині - чотири шкали лінійного масштабу у картуші, оформленому в стилі рококо, увінчаному гербом Речі Посполитої: Scale.

Карта охоплює територію від Ризької затоки (Sinus Livonicus) на півночі до Хотина (Choczyn) та Очакова на півдні, від Відня (Wien) на заході до Твері (Twer) та Полтави (Puttawa) на сході.

Пунктирними лініями з кольоровими кантами позначені державні кордони Польщі з Угорщиною (Hungaria; Р.), Німеччиною (Germania; Pars), Пруссією (Prussia Regnuv), Трансільванією (Transylvanix Pars), Молдавією (Moldavia; P.), Московією (Moskaviae Pars), Очаківською (Tartaria Oczacoviens.) та Малою (Tartariee Minor) Тартаріями та межі воєводств і земель.

Художніми малюнками на карті відображені гірські хребти, лісові масиви малюнком у вигляді поодиноких дерев. Пунсонами зображені населені пункти, вилічені центри земель, воєводств, католицьких і православних єпископств і архієпископств. Показані також річки та болота.

Українські землі представлені такими адміністративно-територіальними одиницями: Поліссям (Polesia), Холмським (Palatinat Chelmensis), Белзьким (Palatinat Belzensis), Волинським (Palatin. Volhyniae), Руським або Львівським (Palatinatus Ruffiae sive Lembergensis), Подільським або Кам’янецьким (Palatinatus Podolia sive Kamenienfis), Брацлавським (Palatinat. Braclavienfis) та Київським (Palatinatus Kiovienfis) воєводствами.Підпис “Червона Русь” (Russia Rubra) поданий на території Холмського, Белзького та Руського воєводств. Цей підпис подано ще раз на півночі від цих земель і займає землі Волинського та Київського воєводств, охоплюючи Лівобережжя та південь Чернігівщини. Брацлавське воєводство, а також центральна частина Київського по обидва береги Дніпра, названі Україною (Ucrania).

Східні українські землі представлені Чернігівським (Due. et Palat. Czernicoviens.) та Новгород-Сіверським (Ducatus Novogardiae) князівствами у складі Російської імперії. Південна частина Руського воєводства названа Покуттям (Pokutia). Тут кількома хребтами зображені Карпати (Montes Carpathici, Crapack), вздовж них позначено кордон Польщі з Трансільванією та Угорщиною.

В межиріччі Південного Бугу (Bog Fl.) та Дніпра (Nieper оu Borysthenes Fl.) позначене Дике поле (Саmрі Deferti alias Dzike Polie) та місце Нової Січі (Isles оu se retirent les Cosaques). На Дніпрі, нижче Кодака (Kudack), лініями, що перетинають русло річки, зображені 13 Дніпровських порогів (Les 13 Porovys du Borysthene).

Гідрографічна мережа українських земель подана доволі схематично, вона представлена басейнами Дніпра, Південного Бугу, Дністра (Niester Fl.), Вісли (Weichsel Fl.) з притоками, назви яких здебільшого не підписані.

Т. К. Лоттер вигравіював цю карту 1759 р. для атласів, які видавала його майстерня в Аугсбурзі, замінивши нею карту Польщі М. Зойтера (М. Seutter) Poloniae Regnum ut et Magni Ducatus Lithuaniae (1720). Але, як і карта М. Зойтера, новостворена карта Т. К. Лоттера не базувалася на нових географічних даних чи математичних розрахунках, а була компіляцією з праць попередників та тогочасних картографів. В бібліографії відомі сім варіантів карти, які мають незначні відмінності у географічному зображенні території. На варіанті карти, опублікованому 1772 р., позначено перший поділ Польщі і додано легенду з чотирма кольорами, що відображають цей поділ. На останньому варіанті карти, який у 1793 р. опублікували спадкоємці Т. К. Лоттера, подано державні кордони після другого поділу Польщі.

1769 р. Карта «Carte Geographique representant le Théatre de la Guerre entre les Russes, les Turcs, et les Polonois Confédérés C'est à dire: Les Provinces d'Ukraine, de Nouvelle Servie, de Moldavie, Valachie, Krimée, le Gouvernement de Woronez et d'Astracan comme aussi la Tartarie de Kuban» (Географічна карта, що представляє театр війни між росіянами, турками та польськими конфедератами, тобто: провінції Україна, Нова Сербія, Молдавія, Валахія, Крим, Воронеж і Астрахань, а також Тартарія Кубанська). Брацлавське та Київське воєводства (по обидва береги Дніпра) названі Україною (Ukraine). На картуші карти подано опис подій 1736, 1737, 1738, 1739, 1769 рр.

1770-і рр. Карта «Географічна карта Сибірського царства на три частини розділеного: а саме Тобольську, Єнісейську, Іркутську, і що містить деякі інші частини Тартарії» (Carte géographique contenant le Royaume de Sibirie, divisée en trois départemens, savoir: Tobolskago, Ienisseiskago, Irkutskago, et quelques autres parties de la Tartarie), Аугсбург. Тобіасом Лоттером було випущено кілька атласів. Дана карта була виготовлена для одного з них, як джерела - використані карти Деліля. Карта належить до типових зразків продукції фірми Лоттера, вона прикрашена розкішним картушем. Гравіював карту Маттіас Альберт Лоттер (син Томаса Лоттера). На карті показано Сибір від Уралу до Далекого Сходу, що розділений на три намісництва: Тобольське, Єнісейське, Іркутське. Території намісництв розділені на повіти (уезды).

*Байцар Андрій. Географія та картографія Винниківщини. Наукове видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2020. 640 с.

*Байцар Андрій. УКРАЇНА ТА УКРАЇНЦІ НА ЄВРОПЕЙСЬКИХ ЕТНОГРАФІЧНИХ КАРТАХ. Монографія. Львів: ЗУКЦ, 2022. 328 с.

*Байцар Андрій. НАЗВИ УКРАЇНИ АБО ЇЇ ЧАСТИН НА ГЕОГРАФІЧНИХ КАРТАХ (XII–XIX ст.) / Сучасні напрямки розвитку географії України: монографія / [за заг. редакцією проф. Лозинського Р. М. Львів, 2022. С. 29-91.

*Байцар Андрій. ГЕОГРАФІЯ ТА КАРТОГРАФІЯ УКРАЇНСЬКИХ ІСТОРИКО-ГЕОГРАФІЧНИХ ЗЕМЕЛЬ (XII ст. – поч. XX ст.). Монографія. Львів-Винники, 2023. 295 с.

*Байцар Андрій. ІСТОРИЧНА КАРТОГРАФІЯ. УКРАЇНА НА КАРТАХ МОСКОВІЇ (XV–XVII ст.) ТА ТАРТАРІЇ (XIII–XIX ст.). Монографія. Львів-Винники, 2025. – 290 с.