Перша карта присвячена Дніпру. 1613 р. Карта Радзивілла

1613 р. Карта Радзивілла (Карта Великого князівства Литовського). Укладачем, художником і гравером карти є польський картограф Томаш Маковський (1575 – близько 1620). В її розробці брали участь: картограф Матвій (Мацей) Струбич (близько 1520–1578), український князь Костянтин Василь Острозький (1526–1608), церковний та суспільно-політичний діяч Речі Посполитої Йосиф Верещинський (близько 1530–1598), діяч католицької церкви, математик Якуб Босґрейв (близько 1548–1623), литовські монахи-єзуїти. За версією Я. Дашкевича, до створення карти Великого князівства Литовського, можливо, були залучені українські вчені Острозької школи.

Видавець мапи – Віллем Янсзон Блау з яким пов’язують «золотий вік» голландської картографії епохи Великих географічних відкриттів (мапу видано під офіційним псевдо Блау). Гравером карти є Гессель Ґеррітц (Hessel Gerritz; 1581–1632).

Опис карти подано за виданнями «Вавричин М., Дашкевич Я., Кришталович У. Україна на стародавніх картах. Кінець XV перша половина XVII ст. – К.: ДНВП “Картографія”, 2004. – 207 с., 83 репрод. карт. – Серія “Пам’ятки картографії України” (продовження серії, започаткованої В. Кордтом у 1899 р.)», «Вавричин М. Відтворення України: історія картографії, краєзнавство, біографістика / Упоряд. Н. Паславська, Н. Халак; Ред. рада: П. Сохань (голова), Н. Паславська, Н. Халак та ін. – Львів: ІУАД, 2012. – 552 с. + 24 с. іл. + 2 карти» та з доповненнями автора.

Карта займає важливе місце в українській історичній картографії та одночасно є перше картографічне джерело у XVII ст., де використана назва «Україна». У Центральному Подніпров’ї між Ржищевом та Каневом (трохи нижче Києва) позначена латиною «Volynia Vlteririor quae tum Vkraina tum Nis ab altis vocitatur» (Східна Волинь, яку звали також Україною та Низом). Карта видавалася протягом 1613-1643 рр. Назва: "Magni Dvcatvs Lithvaniae, Caeterarumque Regionum Illi Adiacentium Exacta Descriptio Illss mi. ac Excellss mi. Principis et Dni. D.Nicolai Christophori Radziwil D.G.Olijcæ ac in Nieswies Ducis, S. Rom. Imperrii Principis in Szylowiec ac Mir Comitis et S.Sepulehri Hierosolimitani Militis etc. opera.cura et impensis facta ac in lucem editaа. – Amsterodami: excudebat Guilhelmus Janssonius, 1613." (Князівство Литовське з багатьма краями, що до нього належать, останньо описане. Найсвітлішому і найвищому володареві й панові п. Миколі-Кшиштофу Радзивіллу, Божою Матір’ю князеві на Олиці й Несвіжі, князеві Священної Римської імперії, графові на Шилівці й Мірі, лицареві Св. Гробу у Єрусалимі та ін., чиїм старанням і коштом ця праця вийшла у світ 1613 p., Амстердам). Мапа поміщена в атласі: LE THEATRE DV M0ND OÜ NOWEL ATLAS CONTENANT LES CHARTES ET DESCRIPTIONS DE TOUS LES PAIS DE LA TERRE MIS EN LUMIER PAR GUILLAUM ET IEAN BLAEU. AMSTERODAMI. APUD IO-HANNEM GUILJELMI F. BLAEU. ANNO MDCXXXXIII. - T. I. - P. 21 -22. 

У 1631 році Віллем Янсзон Блау  включив Карту Радзивілла (Карта Великого князівства Литовського) до свого атласу "Appendix Theatri A. Ortelii et Atlantis G. Mercatoris". Для кращої читабельності карти в атласі він надрукував її з чотирьох мідних пластин і розмістив на чотирьох окремих сторінках, а карти Дніпра додавалися окремо. Загалом до 1670 р. родина Блау 17 разів публікувала у своїх атласах карту Литви Радзивіллів у незмінному форматі з датою 1613 р.

       Якщо говорити про атласні видання Блау, то карту було включено принаймні до таких атласів (рік публікації/мова атласу): 1631 р. – латинська; 1634 р. – німецька; 1635 р. – французька; 1635 р. – голландська; 1638 р. – французька; 1638 р., 1642-43 рр. – голландська; 1641-42 рр. – німецька; 1643-1650 рр. – французька; 1644-55  рр. – латинська; 1647-48 рр. – голландська: 1647-49  рр. – німецька; близько 1670 р. – німецька [А. Адамович, 2022. Z dziejów kartografii, t. XXIV].

Поряд карта-врізка нижньої течії Дніпра (у масштабі близько 1:300 000). На цій карті уперше в картографії позначені Дніпровські пороги. На карті  поміщено довідковий матеріал латинською мовою про українських козаків  [De Kozacus] та Дніпровські пороги, а також позначенням місця розташування Запорізької Січі – тоді це була Січ на Томаківці.  Позначено ряд островів, населених пунктів та рік, що впадають в Дніпро. Дніпро показане від Черкас до гирла в Чорному морі. Карта є не тільки першим детальним картографічним описом ріки, а взагалі найкращим давнім її зображенням. Пояснювальні написи, подані на карті, суттєво доповнюють її зміст, фіксуючи водночас важливу інформацію до історії запорозького козацтва.

 Так, у коментарі до острова Хортиці автор повідомляє про спорудження тут Дмитром Вишневецьким фортеці для оборони проти нападів татар. Натомість на острові Томаківці - вказується у відповідному написі - колись було місто (залишилися його руїни), а тепер живуть низові козаки у дуже міцній фортеці. Далі доволі розгорнуто пояснюється, що козаки - це плем’я, вигнане із власних володінь. Вони живуть за Порогами або грядою на островах Борисфена, готові до будь-яких випробувань і пригод. Автор карти зауважує, що подібні Пороги є на Віслі й на Рейні.

*Байцар Андрій. Географія та картографія Винниківщини. Наукове видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2020.  640 с.

*Байцар Андрій. УКРАЇНА ТА УКРАЇНЦІ НА ЄВРОПЕЙСЬКИХ ЕТНОГРАФІЧНИХ КАРТАХ. Монографія. Львів: ЗУКЦ, 2022.  328 с. 

*Байцар Андрій. (у співавторстві). Сучасні напрямки розвитку географії України: монографія / [за заг. редакцією проф. Лозинського Р. М. Львів, 2022. 367 с.

*Байцар Андрій. ГЕОГРАФІЯ ТА КАРТОГРАФІЯ УКРАЇНСЬКИХ ІСТОРИКО-ГЕОГРАФІЧНИХ ЗЕМЕЛЬ (XII ст. – поч. XX ст.).Монографія. Львів-Винники, 2023. 295 с.