Юрій
Іванович Липа (5 травня 1900 р., м. Одеса — 20 серпня 1944 р., с. Шутова,
Яворівський район, Львівська область) — громадський діяч, письменник, поет,
публіцист, лікар, автор української геополітичної концепції, один з визначних
ідеологів українського націоналізму, інструктор першої Старшинської школи УПА в
Карпатах.
Початкову освіту майбутній
письменник здобув у гімназії №4 м. Одеси. 1917 р. Юрій закінчує Одеську
гімназію і вступає добровольцем у Курінь морської піхоти армії УНР.
Провчившись рік в Одеському і рік
у Кам’янецькому університетах, подається на еміграцію, перебуваючи з невеликими
зупинками у Станіславі, Львові, Винниках, у Тарнові, де опиняється у таборі для
інтернованих вояків Армій УНР та УГА, в якому перебуває із перервами з осені
1920 по 1922 р. (від початку 1922 р. до лютого 1922 р. Ю. Липа перебуває у
Львові).
Доля Юрія Івановича тісно
пов'язана з Винниками, де він прожив частинку свого життя (з 1березня 1922 р.
до осені того ж року проживав з батьком у Винниках у хаті Марії
Лозовської по вул. М. Шашкевича (тепер вул. Лесі Українки), будинок цей
зберігся і донині).
У Львові він бере участь у діяльності
Союзу української молоді. 1922 р. вступає і 1929 р. закінчує медичний факультет
Познанського університету. Згодом закінчує Варшавську школу політичних наук,
займається лікарською практикою у Варшаві. Опублікував твори на лікарську
тематику «Фітотерапія» (1933 р.), «Ліки під ногами» (1943 р.). Разом з тим бере активну участь,
як письменник у роботі «Літературно-Наукового Вістника», що виходив у Львові і
редагувався Дмитром Донцовим. Але через особистий конфлікт із ним Ю. Липа
припиняє роботу в ЛНВ. Згодом, 1929 р. разом із Євгеном Маланюком створив
літературну групу «Танк».
Оприлюднив збірки поезій
«Світлість» (1925 р.), «Суворість» (1931 р.), «Вірую» (1938 р.), роман «Козаки
в Московії» (1934 р.), тритомну збірку оповідань «Нотатник» (1936—1937 рр.),
книгу літературно-критичних праць «Бій за українську літературу» (1935).
Найповніше ідейно-філософські погляди Ю. Липи розкриті в його «всеукраїнській
трилогії» — «Призначення України» (1938 р.), «Чорноморська доктрина» (1940 р.)
та «Розподіл Росії» (1941 р.). У цих працях Ю.Липа виступає як теоретик сучасної української
геополітики.
Постать Ю. Липи була настільки значущою, що 1943 р.
його діяльність помітили у вищому державному проводі фашистської Німеччини. За
наказом Гітлера Ю. Липу було перепроваджено до Берліна, тому що, на думку
правителів Німеччини, він був найбільшим українським ідеологом-державником.
Йому було запропоновано очолити маріонетковий уряд України. Однак Ю.Липа з
гідністю відкинув цю ганебну пропозицію. І, на диво, залишився живим.
З липня 1944 р. — інструктор першої Старшинської школи
УПА в Карпатах. 19 серпня 1944 р. Юрій Липа був захоплений підрозділом НКВС в
с. Іваники Яворівського району, а на світанку 20 серпня 1944 р. його було по-звірячому замордовано в с.
Шутова Яворівського району, що на Львівщині.
Львівському обласному госпіталю інвалідів війни та репресованих, що
знаходиться у Винниках, присвоєно ім’я Юрія Липи.
*Байцар Андрій. Видатні винниківчани: Науково-краєзнавче видання. Львів-Винники, 2012. — 88 с.
*Байцар Андрій. Винники: Науково-популярне краєзнавче видання. Львів-Винники: ТзОВ ВТФ «Друксервіс», 2015. — 100 с.
*Байцар Андрій. Винники туристичні. Науково-краєзнавче видання. Винники: Друксервіс, 2016. 312 с.
*Байцар Андрій. Історія Винник в особах. Науково-краєзнавче видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2017. 180 с.
Немає коментарів:
Дописати коментар