понеділок, 19 січня 2026 р.

З історії міцних дешевих вин в УРСР. «Бормотуха»

Поміщено понад 60 етикеток вин! 

Основними виноградарськими регіонами УРСР були — Крим, Одеська, Херсонська, Миколаївська, Закарпатська й Запорізька області.

1913 р. площа виноградників на півдні України склала 53,9 тис. гектарів. Подальший розвиток виноградарство набуло після встановлення радянської влади. У 1940 р. загальна площа виноградників становила 103,2 тис. гектарів, в республіці було створено необхідні умови для розвитку галузі. Істотних збитків виноградарству було завдано у роки німецько-радянської війни. До 1945 р. площа виноградних насаджень скоротилася до 68 тис. гектарів, які до того ж опинилися у занедбаному стані. У повоєнні роки посилилася концентрація спеціалізованих господарств та зміцнилася розсаднича база.

За площами виноградників 400 000 гектарів (найбільші площі виноградників були у 60-х роках минулого століття), Україна посідала у СРСР перше місце, й друге — за виробництвом вина.

Доволі великі площі виноградних насаджень УРСР приходилися на 1971-й рік (188 тис. гектарів). За цим показником Україна посідала четверте місце серед колишніх радянських республік. Площі виноградників з 1971 року скоротилися на 50 %.

В кінці 1980-х рр. в Україні виноградники були на площі 179 тисяч гектарів. Великі промислові виноградники розміщувалися переважно у Кримській (68 тис. га), Одеській (52 тис. га), Херсонській (20 тис. га), Миколаївській (15 тис. га), Закарпатській (8 тис. га) та Запорізькій (3 тис. га) областях. Невеликі масиви виноградників були на півдні Донецької, Вінницької, Дніпропетровської, Кіровоградської областей. Найбільші спеціалізовані господарства були розташовані в Криму – радгоспи-заводи „Виноградний”, „Качинський”, „Золота балка”, колгосп ім. XXII з'їзду КПРС, на Одещині – радгосп-завод „Шабо”.

Зі столових сортів винограду були найбільш поширені - Шасла, Карабурну, Мускат гамбурзький, Шабаш, Кардинал, Італія, Перли Саба, Ранній Магарача, Агадаї. Для приготування різних типів вин вирощують сорти - Ркацителі, Аліготе, Рислінг, Каберне-Совіньйон, Фетяска, Совіньйон зелений, Сільванер, група Піно, Мускат білий, Сапераві. З сортів нової селекції впроваджувалися - Голубок, Сапераві північний, Фіолетовий ранній, Первінець Магарача, Антей, Подарунок Магарача, Мускат янтарний, Таврія.

Перероблення винограду здійснювалася більш ніж на 100 радгоспах-заводах і підприємствах первинного виноробства, що у зоні масового виробництва винограду. Найбільші заводи вторинного виноробства знаходилися у Києві, Одесі, Сімферополі, Дніпропетровську, Харкові, Львові, Донецьку, Ялті.

Споживання вина виноградного на душу населення в Україні на рік, становило 1980 року — 16,9 л/люд.

Найбільших збитків виноробній галузі України завдала так звана «антиалкогольна кампанія», під час якої було знищено 80 000 га виноградників.

Характерними рисами радянських вин були широка гама недорогих ординарних вин, популярність напівсолодких та десертних, а також виробництво марочних, таких як Хванчкара та Айгешат.

У СРСР вина класифікувалися за міцністю (столові, кріплені, десертні), ступенем солодкості (сухі, напівсухі, напівсолодкі, солодкі), якістю (ординарні, марочні, колекційні) та кольором (червоні, білі, рожеві).

Класифікація за типом:

Столові. Столові вина отримані шляхом повного або часткового бродіння виноградної маси. Вина столові виробляються без додавання спирту і містять тільки спирт, отриманий в результаті природного бродіння - від 9,0 до 14,0 %.

За вмістом цукру столові вина, своєю чергою, поділяються на сухі – не більше 0,3% із залишковим цукром до 1%, напівсухі – від 1 до 2,5% та напівсолодкі – від 3 до 8%.

Столові вина, натуральні та якісні, вироблялися в основному в Грузії, Молдові, в Україні, у південних областях РРФСР. При можливості вибору покупець надавав перевагу напівсолодким столовим винам — марочним чи ординарним. Найкращими з напівсолодких вин вважалися знамените грузинське «Хванчкара», «Кіндзмараулі», «Твіші», «Алазанська долина», «Ахашені», «Оджалеші». Не меншим попитом мали масандрівські напівсолодкі «Мускат», «Аліготе», «Алустон».

Кріплені. Кріплені вина допускають використання спирту-ректифікату. Вони бувають міцними (містять від 17,0 до 20,0% об. спирту, зокрема спирту природного бродіння не менше 3,0% об., вміст цукру від 1,0 до 14%) і десертними (містять спирт від 12,0 до 17,0%, зокрема спирту природного бродіння).

За вмістом цукру десертні вина поділяються на: напівсолодкі (цукру - від 5,0 до 12,0%, спирту - від 14,0 до 16,0% об.), солодкі (цукри - від 14,0 до 20%, спирту - від 12,0 до 17,0% об.) та лікерні (цукру – від 21,0 до 35,0%, спирту – від 12,0 до 17,0% об.).

Класифікація за ступенем солодкості:

Сухі: З мінімальним вмістом цукру, досягнутим повним бродінням.

Напівсухі: З помірним вмістом цукру.

Напівсолодкі: З підвищеним вмістом цукру.

Солодкі: З високим вмістом цукру.

Класифікація за якістю:

Ординарні. Масові вина, які продавали без обов'язкової витримки.

Витримані. Вина з витримкою не менше 6 місяців.

Ординарні сухі вина коштували недорого. У народі їх називали «кисличок», «сухарик».

Марочні. Високоякісні вина, які витримувалися щонайменше 18 місяців (наприклад, Айгешат, Мадера).

Сухі марочні вина, як правило, вживали гурмани та представники інтелігенції. Окрім відомих грузинських вин «Цинандалі», «Гурджаані», «Мукузані» та ін. гідною якістю також відрізнялося українське «Оксамит України», молдавські моносортові «Фетяска», «Ріслінг», «Каберне», «Піно», «Негру де Пуркарь».

Колекційні. Марочні вина, які додатково витримувалися у пляшці щонайменше 36 місяців.

«БОРМОТУХА» 1960-х — 1980-х рр.

Справжньою альтернативою горілці в брежнєвсько-горбачовську добу для найширшого загалу були низькосортні плодово-ягідні вина за доступними цінами. Питні заклади у народі, називалися: кабак, чопок, генделик, забігайлівка тощо.

1972 р.  постановою ЦК КПРС «Про боротьбу з пияцтвом та алкоголізмом» горілку дозволено було продавати лише із 11.00 до 19.00, а ось вино, або те, що тоді вином називалося, - цілий день. Так настала 14-річна «чорнильна епоха».

«Чорнилом» спочатку називали «червоне міцне», а згодом - усі винні сурогати не виноградного походження.

Технічні умови дозволяли виробляти їх на будь-якому консервному заводі, навіть колгоспному. Сотні українських господарств на «плодово-ягідному» заробляли чималу «живу копійку». У райкомах тоді це вино називали «плодово-вигідним», бо воно допомагало районам виконувати фінансовий план.

Міцність плодово-ягідних вин доходила до 28 градусів, що робило їх реальною конкуренткою горілці. Про популярність плодово-ягідних вин свідчать цифри: їх продаж у 1970-1980-х роках зріс на 250%, тоді як горілки – на 25%, коньяку – на 27%. Ці вина вироблялися шляхом простого змішування низькоякісного виноматеріалу зі звичайним спиртом та розливались на підприємствах одинадцяти республік країни.

Типова ціна в радянські часи (1970-і - 1980-і роки) - від 90 копійок до 1 рубля 87 копійок (вартість порожньої пляшки 0,5 літра - 12 копійок, пізніше - 20 копійок; 0,7 літра - 17 копійок). Іноді на пляшці писали просто «Вино», «Червоне», «Вермут», «Плодово-ягідне"» Але деякі мали й власні назви. В народі ці вина називалися «бормотухою».

«Бормотуха» — дешеві кріплені вина, сурогатний спиртний напій; недороге (як правило, кріплене, міцністю 15-22 °) низькоякісне виноградне або плодово-ягідне вино, виготовлене з дешевого виноматеріалу, цукру, етилового спирту, води і барвників. Використовувалося винятково, для досягнення алкогольного сп'яніння, смакові якості великої ролі не грали. Бормотухою були дешеві види портвейну, кагору і вермуту, а також недорогі плодово-ягідні вина. Через використання низькоякісних складників, бормотухи, наприклад «Сонцедар», нерідко призводили до тяжких отруєнь.

У народі її прозивали ще «гомулою», «червивкою», «шмурдяком» та «біоміцином» — від назви українського кріпленого вина «Біле міцне».

Слід зазначити, що в колишньому СРСР ніколи не випускалися спиртні напої під торговою маркою «Бормотуха». Назва «Бормотуха» є збірною і жаргонною.

Пересічні трудящі купували дешеві портвейни «777», «Агдам», вина «Сонцедар», «Альмінська долина», «Плодово-ягідне» та інші подібні напої.

Популярними («студентський варіант») були столові, переважно сухі вина: «Струмок» за 1 руб. 10 коп., «Столове» - 1 руб. 10 коп., «Аліготе» - 1 руб. 30 коп., «Ізабелла» - 1 руб. 30 коп., «Ркацителі» - 1 руб. 30 коп. (0,7 л.) і т. д.

Ркацителі - столове біле ординарне вино. Виготовляється з винограду сорту Ркацителі, що вирощується у господарствах Української РСР. Вміст спирту 9-12%, кислотність, що титрується, 5-7 г/л.

Аж у 1970-х роках, у Львові, в продажу з’явилися добрі мадярські і румунські якісні сухі вина, мадярські та югославські вермути, а також львівські та прибалтійські лікери.

Ординарне кріплене вино з гордою португальською назвою «Портвейн» можна вважати королем радянських вин. Не з погляду якості, а за обсягами виробництва та споживання — його в СРСР випускали та випивали в рази більше, ніж сухих марочних вин та шампанського, разом узятих.

Найлегендарніша «бормотуха» СРСР — Портвейн «АГДАМ». Портвейн «Агдам» (жартівлива назва «Як дам!») - азербайджанська марка, названа по місту Агдам; міцність 19%, вміст цукру 8%, ціна від 1,44 до 2,02 рублів. Цю пекельну суміш виноградного соку, що забродив, цукру і картопляного спирту в країні соціалізму, що переміг, пили всі — робітники, студенти, академіки.

«Портвейн 777» це легендарне радянське ординарне (невитримане, недороге) кріплене вино, відоме в народі як «Три сокири»,«Лісоповал», або «Очко». Популярне серед студентів та інтелігенції 70-80-х років. Попри назву, це не справжній портвейн, а кріплене вино типу «бормотуха» з міцністю близько 14,5-18% і цукром 7-10%, що випускається досі, зокрема на Одеському заводі вин. Ціна - 1 руб. 87 коп.

«Біле міцне». Напій коштував смішні 1 рубль 02 копійки (90 коп. за півлітри + 12 коп. тара), а натомість мав міцність аж 17 обертів!

«Солнцедар» – це легендарне дешеве кріплене вино СРСР, відоме своєю низькою якістю, високим вмістом спирту (близько 20%) та популярністю серед молоді та малозабезпечених верств населення в 70-80-х роках, яке стало частиною міського фольклору та згадується в літературі, перш за все завдяки асоціації з епохою застою. Виробництво припинилось під час антиалкогольної кампанії 1985 року. Ціна -  1 руб. 25 коп.

«Золота осінь» («Зося» або «Зося Осиповна») — це популярне, недороге, плодово-ягідне кріплене вино СРСР, яке особливо цінувалося за свою дешевизну та доступність, вироблялося переважно в Українській РСР, зокрема у Львові, та стало символом «бормотухи» наряду з іншими дешевими винами. Мало близько 17% алкоголю. Це вино зникло після антиалкогольної кампанії Горбачова, але залишається знаковим напоєм тієї епохи. Ціна — 1 руб. 02 коп., пізніше 1 руб. 15 коп.

«Кагор 32». Під цією назвою продавалося дешеве червоне кріплене вино з вмістом спирту 16% і 140—160 г/л цукру.

Алкоголь у радянські часи був куди більш доступний, аніж якісні книжки, музика, кіно. В епоху правління Леоніда Брежнєва, наприкінці 1970-х — на початку 1980-х років, споживання спиртних напоїв в СРСР досягло рекордного рівня в історії країни. На дорослого чоловіка припадало близько ста пляшок горілки на рік. Зростало жіноче та підліткове пияцтво і алкоголізм. Близько 32 відсотків загальної кількості смертей на рік в СРСР прямо або опосередковано були повʼязані з алкоголем. Приблизно дві третини злочинів скоювались пʼяними.

У 1985 р. тодішній і єдиний президент СРСР Михайло Горбачов був змушений запровадити антиалкогольну кампанію — вона отримала назву «сухий закон».

Популярними «чорнилами» були:

«АЛЬМІНСЬКА ДОЛИНА» — міцне біле плодово-ягідне вино. Вміст спирту 17%, вміст цукру 5%, кислотність, що титрується, 5-8 г/л. Ціна -  1 руб. 70 коп. (з вартістю посуду), 0, 7 л.

«АРОМАТ САДІВ» — міцне біле плодово-ягідне вино. Вміст спирту 17%, вміст цукру 7%, кислотність, що титрується, 5-8 г/л. Ціна -  1 руб. 15 коп. (без вартості посуду); 0, 5 л.

«АРОМАТ СТЕПУ БІЛЕ» — міцне ароматизоване біле просте вино. Вміст спирту 18%, вміст цукру 7%.

«АРОМАТ СТЕПУ РОЖЕВЕ» — міцне ароматизоване рожеве просте вино. Вміст спирту 18%, вміст цукру 7%.

«БАХЧИСАРАЙСЬКЕ» - міцне біле плодово-ягідне вино. Вміст спирту 16%, вміст цукру 10%, кислотність, що титрується, 5-8 г/л. Ціна -  1 руб. 30 коп. (без вартості посуду); 0, 5 л.

«БІЛЕ СОЛОДКЕ» - солодке біле плодово-ягідне вино. Вміст спирту 16%, вміст цукру 10%, кислотність, що титрується, 5-8 г/л.Ціна -  1 руб. 10 коп. (без вартості посуду); 0, 5 л.

«ВЕРМУТ МІЦНИЙ БІЛИЙ» - міцне ароматизоване біле просте вино. Виготовлялося із суміші європейських сортів винограду, що вирощувалися в господарствах Української РСР. Вміст спирту 18%, вміст цукру 6%, кислотність, що титрується, 5-6 г/л.

«ВЕРМУТ МІЦНИЙ РОЖЕВИЙ» - міцне ароматизоване рожеве вино. Виготовлялося із суміші європейських сортів винограду, що вирощувалися в господарствах Української РСР. Вміст спирту 18%, вміст цукру 10%, кислотність, що титрується, 5-6 г/л.

«ВЕРМУТ МІЦНИЙ ЧЕРВОНИЙ» - міцне ароматизоване червоне просте вино. Виготовлялося із суміші європейських сортів винограду, що вирощувалися в господарствах Української РСР. Вміст спирту 18%, вміст цукру 6%, кислотність, що титрується, 5-6 г/л.

«ДНІПРОБУЗЬКЕ» - солодке біле плодово-ягідне вино. Вміст спирту 14%, вміст цукру 18%, кислотність, що титрується, 7 г/л. Ціна -  1 руб. 20 коп. (без вартості посуду); 0, 5 л.

«ДУНАЙСЬКЕ» - міцне рожеве просте вино. Вміст спирту 17% вміст цукру 6%.

«ЗОЛОТА ОСІНЬ» - міцне біле плодово-ягідне вино. Вміст спирту 17%, вміст цукру 7%, кислотність, що титрується, 5-8 г/л.Ціна -  1 руб. 15 коп. (без вартості посуду); 0, 5 л.

«КИЗИЛОВЕ» - міцне червоне плодово-ягідне вино. Вміст спирту 16%, вміст цукру 10%, кислотність, що титрується, 7 г/л.

«КРИМСЬКЕ МІЦНЕ БІЛЕ» - міцне біле просте вино. Вміст спирту 18,5%, вміст цукру 3,5%, кислотність, що титрується, 5 г/л.

«КРИМСЬКЕ МІЦНЕ РОЖЕВЕ» - міцне рожеве просте вино. Вміст спирту 18,5%, вміст цукру 3,5%, кислотність, що титрується, 5 г/л.

«ЛІСОВИЙ АРОМАТ» - міцне біле плодово-ягідне вино. Вміст спирту 16%, вміст цукру 10%, кислотність, що титрується, 5-8 г/л. Ціна -  1 руб. 30 коп. (без вартості посуду); 0, 5 л.

«ЛУЧИСТЕ МІЦНЕ» - міцне біле плодово-ягідне вино. Вміст спирту 17,5%, вміст цукру 5%, кислотність, що титрується, 5-8 г/л. Ціна — 2 руб. 20 коп. (з вартістю посуду).

«МИРГОРОДСЬКЕ» - столове напівсолодке біле плодово-ягідне вино. Вміст спирту 13%, вміст цукру 5%, кислотність, що титрується, 5-8 г/л. Ціна -  1 руб. 10 коп. (без вартості посуду); 0, 5 л.

«ПІВДЕННОБУЗЬКЕ БІЛЕ» - міцне біле просте вино. Виготовлялося із суміші білих сортів винограду, що вирощувалися в господарствах Української РСР. Вміст спирту 18%, вміст цукру 4%, кислотність, що титрується, 5 г/л.

«ПІВДЕННОБУЗЬКЕ РОЖЕВЕ» - міцне рожеве просте вино. Виготовлялося із суміші червоних, рожевих та білих сортів винограду, що вирощувалися в господарствах Української РСР. Вміст спирту 18%, вміст цукру 4%, кислотність, що титрується, 5 г/л.

«ПІВДЕННОБУЗЬКЕ ЧЕРВОНЕ» - міцне червоне просте вино. Виготовлялося із суміші червоних сортів винограду, що вирощується в господарствах Української РСР. Вміст спирту 18%, вміст цукру 4%, кислотність, що титрується, 5 г/л.

«ПОРТВЕЙН БІЛИЙ» - міцне біле просте вино. Виготовлялося із суміші білих сортів винограду, що вирощувалися в господарствах Криму. Вміст спирту 18%, вміст цукру 10%, кислотність, що титрується, 4-6 г/л.

«ПОРТВЕЙН БІЛИЙ ПРИМОРСЬКИЙ» - міцне біле просте вино. Вміст спирту 17,5% вміст цукру 6%.

ПОРТВЕЙН РОЖЕВИЙ ПРИМОРСЬКИЙ» - міцне рожеве просте вино. Вміст спирту 17,5% вміст цукру 6%.

«ПОРТВЕЙН ЧЕРВОНИЙ» - міцне червоне просте вино. Виготовлялося з винограду сорту Сапераві, що вирощувався у господарствах Української РСР. Вміст спирту 18%, вміст цукру 10%, кислотність, що титрується, 4-6 г/л.

«ПОРТВЕЙН ЧЕРВОНИЙ ПРИМОРСЬКИЙ» - міцне червоне просте вино. Вміст спирту 17,5% вміст цукру 6%.

«ПОРТВЕЙН ЧЕРВОНИЙ ТАВРИЧНИЙ» - міцне червоне просте вино. Виготовлялося із суміші червоних сортів винограду, що вирощувалися в господарствах Криму. Вміст спирту 18%, вміст цукру 7%, кислотність, що титрується, 4-6 г/л.

«ПОРТВЕЙН №72 РОЖЕВИЙ» - міцне рожеве просте вино. Вміст спирту 18% вміст цукру 5%.

«ПОРТВЕЙН №72 ЧЕРВОНИЙ» - міцне червоне просте вино. Вміст спирту 18% вміст цукру 5%.

«ПРИМОРСЬКЕ БІЛЕ» - міцне біле просте вино. Вміст спирту 17,5% вміст цукру 5%.

«ПРИМОРСЬКЕ РОЖЕВЕ» - міцне рожеве просте вино. Вміст спирту 17,5% вміст цукру 5%.

«ПРИМОРСЬКЕ ЧЕРВОНЕ» - міцне червоне просте вино. Вміст спирту 17,5% вміст цукру 5%.

«РАДУЖНЕ БІЛЕ» - міцне біле просте вино. Вміст спирту 17,5% вміст цукру 5%.

«РАДУЖНЕ РОЖЕВЕ» - міцне рожеве просте вино. Вміст спирту 17,5% вміст цукру 5%.

«РАДУЖНЕ ЧЕРВОНЕ» - міцне червоне просте вино. Вміст спирту 17,5% вміст цукру 5%.

«РОЖЕВЕ МІЦНЕ» - міцне рожеве просте вино. Вміст спирту 17% або 18%, вміст цукру 7%-10%. Ціна за 0. 5 л. - 90 коп. або 95 коп. (без вартості посуду).

«РУБІН МІЦНЕ» - міцне червоне просте вино. Вміст спирту 18%, вміст цукру 7%.

«СЛИВОВЕ» - міцне червоне плодово-ягідне вино. Вміст спирту 17%, вміст цукру 8%, кислотність, що титрується, 7 г/л. Ціна -  1 руб. 20 коп. (без вартості посуду); 0, 5 л.

«СОЛНЦЕДАР» - міцне червоне просте вино. Виготовляється із суміші червоних європейських сортів винограду. Вміст спирту 20%, вміст цукру 7%, кислотність, що титрується, 4-6 г/л.

«СТАРА ФОРТЕЦЯ» - міцне біле плодово-ягідне вино. Вміст спирту 16%, вміст цукру 10%, кислотність, що титрується, 5-8 г/л.

«ЧЕРВОНЕ МІЦНЕ» - міцне червоне просте вино. Вміст спирту 17% або 18%, вміст цукру 7%-10%. Ціна за 0. 5 л. - 90 коп. або 95 коп. (без вартості посуду).

«ЧЕРВОНЕ СОЛОДКЕ» - солодке червоне плодово-ягідне вино. Вміст спирту 16%, вміст цукру 10%, кислотність, що титрується, 5-8 г/л. Ціна -  1 руб. 10 коп. (без вартості посуду); 0, 5 л.

«ЮЖНОЕ КРАСНОЕ» - міцне червоне просте вино. Вміст спирту 18%, вміст цукру 3%.

«ЮЖНОЕ РОЗОВОЕ» - міцне рожеве просте вино. Вміст спирту 18%, вміст цукру 3%.

«ЯБЛУЧНЕ» - солодке біле плодово-ягідне вино. Вміст спирту 16%, вміст цукру 14%, кислотність, що титрується, 6 г/л.

«ЯБЛУЧНЕ МІЦНЕ» - міцне біле плодово-ягідне вино. Вміст спирту 16%, вміст цукру 8%, кислотність, що титрується, 6 г/л.Ціна -  1 руб. 05 коп. (без вартості посуду); 0, 5 л.

«ЯБЛУЧНЕ СОЛОДКЕ» - солодке біле плодово-ягідне вино. Вміст спирту 16%, вміст цукру 16%, кислотність, що титрується, 6 г/л.

В УРСР ще випускали дивний напій під назвою «Верховина», який в народі швидко здобув влучний «епіграф» – «прощавай розум».

































































Немає коментарів:

Дописати коментар