Торти 1960-х — 1980-х рр. - це класика святкового столу, відома своїми насиченими смаками та складними рецептами, серед яких найпопулярнішими й доступними були: «Вафельний торт», «Сметанник» (ніжний, просочений сметанним кремом), «Казка» (бісквіт у формі цегли був зверху прикрашений кремовим їжачком, пінечком та грибочками; коштувало таке задоволення у 1970-х рр. 1 руб. 90 копійок.), «Грильяж» (з карамелізованими горіхами) та ін. Їх смак для багатьох асоціюється з дитинством та святом.
Найдоступнішими і найдешевшими в СРСР були вафельні торти і коштували вони 50 копійок. Це була одна з головних спеціалізацій львівського «Світоча». Фабрика масово випускала стандартні шоколадно-вафельні торти, які часто купували як сувенір зі Львова.
Але були й «елітні» сорти, які практично для більшості населення були не доступні. Це: «Київський торт» (з безе та горіхами), «Прага» (шоколадний з кремом), «Наполеон» (з безліччю тонких коржів та заварного крему), «Пташине молоко» та ін. Купити їх можна було лише у великих містах, а «Київський торт» і у Львові купити було не можливо. Село практично і не знало смак переважної більшості тортів цього часу.
Жителі Радянського Союзу до початку 1950-х років не дуже полюбляли торти. По-перше, придбати їх було не так вже й легко, а по-друге, далеко не кожен міг собі дозволити витратити кошти на солодку страву великого об’єму.
Але з часом ситуація змінилась і люди розсмакували такий десерт. Саме тоді в СРСР розпочалась справжня мода на торти, які вважались показником достатку. Прийти у гості з тортом означало проявити повагу до власників дому.
У радянські часи ціни на торти варіювалися залежно від типу та ваги, але були значно нижчими за сучасні: наприклад, 1 кг бісквітно-кремового торта коштував близько 2,39 руб., а «Казка» — 2,63 руб. Ціни на «Київський торт» були вищими, до 3,30 руб. за кілограм, що робило його недешевим задоволенням.
У СРСР вивести новий торт на внутрішній ринок було неможливо без схвалення Єдиної дегустаційної ради Мінхарчторгу СРСР. Цей орган затверджував нові рецептури радянських тортів та вирішував, чи гідний продукт опинитися на столі споживача.
«Елітні» сорти.
«Київський».
Поява «Київського» торта на полицях магазинів викликала великий ажіотаж. І не дивно, адже це перший десерт у СРСР, який був виготовлений не лише з одного-двох коржів і великої кількості надто солодкого масляного крему.
Звісно, коржі та крем також були наявні у «Київському», проте додавання горіхів, безе та цікавий вигляд страви зробити свою справу і торт вже за декілька місяців став найпопулярнішим на теренах колишнього Радянського Союзу.
1956 року працівники київської кондитерської фабрики ім. Карла Маркса Костянтин Петренко та Надія Чорногор створюють радянську солодку легенду – торт «Київський». Він складався з повітряно-горіхових коржів, у яких застосовувалося до 5 сортів горіхів. Крім того, для приготування коржів використовувалися попередньо заквашені білки.
У середині 1960-х років технологію виробництва «Київського» торта було затверджено Мінхарчпромом СРСР. Відповідно до цього рецептом до складу виробу входили горіхи кеш'ю. Це був досить дорогий інгредієнт, що явно не характерний для радянської кулінарії. Тож поступово кеш'ю в рецепті «Київського» торта замінили на фундук. На зміну якому незабаром приходить дешевий арахіс. Яєчний крем (відомий, як крем Шарлот) у цьому торті в 70-ті роки на вимогу санітарних лікарів замінюється на вершково-олійний (важчий і насичений). А наприкінці 80-х до нього (так само як і у всі інші кремові торти) почали додавати дешеві рослинні жири, пальмову олію тощо.
«Наполеон».
Назва цього торту з’явилась у 1912 році, коли відбувались святкування з нагоди сторіччя вигнання французів з Москви. Тоді цей десерт подавався у формі трикутних тістечок, у яких люди повинні були бачити капелюх Наполеона Бонапарта.
Зараз цей торт має квадратну або прямокутну форму. Цікаво, що він популярний навіть у Франції, де його готують під назвою «millefeuille», що у перекладі означає «1000 шарів».
«Прага».
Цікаво, що назва цього десерту пішла зовсім не від столиці Чехії. Таку назву торту дав його автор, який у той час працював в однойменному ресторані в Москві. «Прага» був дуже трудомісткий і не дешевий, тому що включав чотири види вершкового крему, зроблених із застосуванням коньяку і лікерів Шартрез і Бенедиктин, а коржі просочувалися ромом.
Торт складається з трьох шоколадних шарів, просочених кремом та ягідним або фруктовим джемом.
Зверху «Прагу» обов’язково покривали товстим шаром шоколадної глазурі, на яку наносили написи за допомогою крему. Варто знати, що цей торт є радянським аналогом всесвітньовідомого віденського «Захера».
«Пташине молоко».
1978 року група кондитерів під керівництвом начальника кондитерського цеху московського ресторану «Прага» Володимира Михайловича Гуральника створює рецепт торта «Пташине молоко».А сам рецепт був поширений по всьому СРСР через Мосресторантрест.
1978 рік. «Київські торти». Фото Borys Gradov.
Немає коментарів:
Дописати коментар