З життя ВИННИКІВЧАН. Як говорять винниківчани. «Йду на Винники». «Йду на кольонію»

Корінні мешканці м. Винники, що на Львівщині, говорять - «Йду на Винники». Це означає, що йду з дому в інший район міста, переважно в центр. Але мешканці центру міста теж так говорять - «Йду на Винники». Львів’янин так не скаже – «Йду на Львів», киянин теж – «Йду на Київ». А ВИННИКІВЧАНИН скаже! До 1980-х рр. говорили ще - «Йду на кольонію» (центр - колишня німецька колонія Вайнберген, 1785-1940 рр.; Винні гори).

Винниківські німці були депортовані сталінським режимом у 1940 р. Під час українсько-польської війни у 1918 р. підтримали УКРАЇНЦІВ, а не поляків.

Тепер більшість і не ходить, а їздить. А колись це був цілий процес.

Похід на Винники – був не тільки походом за покупками, це зустріч і спілкування зі знайомими, колєгами і т.д. Дорослі заходили в кнайпи на пиво, діти купляли морозиво і пили смачні соки на розлив.

А в неділю, після обіду, під вечір, гуляли по Винниках сім'ями. Особливо людними Винники були у вихідні, після перегляду фільму в кінотеатрі «Карпати». Репертуар фільмів у кінотеатрі змінювався три рази на тиждень (понеділок, вівторок – один фільм; середа, четвер – другий; п’ятниця, субота, неділя – третій). Вартість квитків: для дітей – 10 коп, для дорослих – 30, 40, 50 коп. Початок сеансів односерійних фільмів – 17 год, 19 год, 21 год (в неділю – 15 год); двосерійних – 17 год, 20 год.

Кнайп було в центрі кілька.

Кнайпа біля колишньої перукарні (поч. 1950-х рр.) - тепер вул. Галицька). На розі тютюнової фабрики висів годинник як тазик (до початку 1990-их рр.). Через вулицю зі старих часів стояла простора, стильова дерев'яна буда з «піпою» пивною, потім там Опалевичі продавали м'ясо. Кнайпа (їдальня) «Чайна» (поч. 1950-х рр.) - тепер вул. Галицька Побудована за типовим райцентрівським проєктом.

1950-1960-і рр. Дерев'яна будка з пивом (на «колонії») «вуйка Маслякевича» по вул. Галицькій (не доходячи до теперішнього ресторану «Василина», потім там стояв павільйончик «фото»; тепер магазин по продажу дверей та вікон).

Пізніше появилися кафе, бари і ресторан.

1974 р. — кафе «Карпати» (тепер ресторан «Гопак») на вул. Свердлова (тепер вул. Миколайчука).

1979 р. — бар «Весна» (колишня їдальня «Чайна») на вул. Леніна (тепер вул. Галицька). До кінця 1989 р. бар і їдальня знаходилися в одному приміщенні. Рік проходив ремонт приміщення. З січня 1991 р. і до 1995 р. (закриття) - тільки бар.

1979 р. — ресторан та бар «Винники»

1980-і рр. (середина) — поч. 1990-х рр. кафе «Веселка» по вул. Галицькій (навпроти міської ради).